2. Специфiка навчання математики в знз (класах) з поглибленим теоретичним I практичним її вивченням.

Класи з поглибленим вивченням математики сформовані майже в кожному районі великих міст і в районних центрах усіх областей Украї­ни.

Вони працюють у складі 8-11 класів. Школи з поглибленим теоре­тичним і практичним вивченням математики є здебільшого в обласних центрах. Спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю функціонує лише в м. Києві. У цій школі навчаються обдаровані учні, відібрані на конкурсній основі з усіх областей України.

Відбір учнів до шкіл (класів) з поглибленим вивченням математи­ки відбувається з урахуванням підсумкових оцінок за попередні кла­си, рекомендацій учителів математики і на основі співбесіди, на якій з'ясовують свідомість вибору, цікавість до математики, участь у гурт­ках, факультативних заняттях, олімпіадах. Проведення будь-яких екзаменів з метою відбору заборонено. Ці школи (класи) працюють за навчальними планами, затвердже­ними Міністерством освіти і науки України. Математику вивчають за спеціальною навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України, а решту предметів - за програмами загально­освітньої школи.

Вічною залишається проблема формування інтелектуального потенціалу суспільства.  Кожний учень має якісь певні  творчі обдарування, що відрізняються спрямованістю, ступенем і глибиною вираження. Школи та ліцеї, у яких є класи з поглибленим вивченням математики, повинні створити умови розвитку творчих обдарувань кожного учня.

Сьогодні школи, ліцеї, гімназії або класи з поглибленим вивченням математики є майже в кожному районі великих міст і в районних центрах усіх областей України (працюють в складі 8-11 класів). Цілі навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики полягають в наступному: 1. В оволодінні учнями комплексом математичних знань, умінь і навичок, необхідних майбутнім спеціалістам у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, 2. У засвоєнні учнями такого обсягу математичних знань, поданих з допомогою адекватних форм і методів навчання, який був би достатнім для досягнення належного рівня сформованості їхньої загальної математичної культури, необхідного, зокрема, для свідомої спрямованості фундаментальних чи прикладних аспектів математики при вступі до вищих навчальних закладів; 3. У формуванні в учнів системи уявлень про методологічні та гносеологічні аспекти математики: місце математики серед інших наук та її роль у розвитку людської цивілізації; 4. В активному розвитку мислення учнів і, перш за все, таких його форм, як абстрактно-теоретичне, логіко-дедуктивне, алгоритмічне, евристичне та просторове 5. У формуванні та розвитку морально-етичних та естетичних рис особистості, адекватних діяльності, що має на меті повноцінне опанування математичними знаннями: наполегливістю, цілеспрямованістю, самостійністю, охайністю, дисципліни і критичністю в мисленні, правдивістю, постійним пошуком і відчуттям прекрасного (симетричного, сумірного, пропорційного, гармонійного тощо); 6. У формуванні вмінь і навичок самостійної інтелектуальної роботи та оформленні її результатів.

Основними шляхами досягнення поставлених цілей є:   1. Розширення, порівняно з програмою загальноосвітньої  школи, змісту навчання. Як правило, це здійснюється за рахунок уведення тих відомостей, що безпосередньо приєднуються до традиційного змісту шкільної математики і, отже, залишаються цілком доступними для переважної більшості учнів спеціалізованих класів шкіл. 2. Поглиблення змісту навчання за рахунок значного підвищення рівня математичної строгості подання теоретичного матеріалу, порівняно з традиційним розгортанням шкільної математики, виправданим у загальноосвітній школі, але недостатнім у спеціалізованій; 3. Підвищення рівня складності навчальних задач та часткова зміна їх традиційної методології за рахунок ширшого залучення задач підвищеної складності, зокрема конкурсних та олімпіадних, прикладних, сюжетних і творчих, з недостачею та надлишком даних тощо. 4. Неформальне навчання математики, що передбачає постійну увагу до мотивації як засобу покращення розуміння математичних понять та відношень, до міжкомпонентних та міжпредметних зв'язків, 5. Належна організація та управління евристичною діяльністю, основним завданням якої має бути робота на максимально досяжному рівні.