Етична програма «адыгэ хабзэ»

За основу виховання громадянина Адигеї необхідно взяти моральні закони «Адыгэ хабзэ», що вбрали в себе кращі якості характеру адыгского народу, для якого високі етичні принципи завжди були нормою поводження. «Адыгэ хабзэ» – це усний пам'ятник культури, має божественну природу. У своєму історичному розвитку відбив спільність світоглядних принципів і спроектував таку модель поводження, якої треба дотримуватися будь-якому черкесові, що бажає зберегти духовний і матеріальний зв'язок із предками.

Етична програма «Адыгэ хабзэ» може справедливо бути програмою соціального виховання й життєдіяльності всіх громадян, що проживають у республіці Адигея, а також комплексно використатися в системах суспільного й сімейного виховання на національному рівні. Головними її цілями й завданнями будуть:

– зв'язок соціальної педагогіки з народної, заснованої на этно-психологическом розвитку людини як особистості;

– збереження прогресивних компонентів народного виховання в процесі соціалізації особистості;

– створення основи національної системи виховання, пов'язаної з моделлю соціально-педагогічного комплексу, що включає в себе безперервний педагогічний процес взаємодії суспільного й народного виховання на всіх вікових етапах этно-психологического розвитку особистості.

ХАБЗЭ говорить:

Бог є. Бог один. Бог - творець усякої речі. Його дух неуважний по всьому Космосі. Бог даровал першим адыгэ єдиний закон життя - хабзэ. Адыги жили по хабзэ, згідно з Богом тисячі років. І так велика була їх преисполненность хабзэ, що не було необхідності в підкріпленні Закону Посланником або письмовим джерелом, тому що не страх велів адыгэ жити по хабзэ, але серце й розум не відали іншого.

Була війна! Було нещастя. Адыгэ захищали хабзэ, але були розсіяні й загубили Землю Ошхамахо й хабзэ.

Відновити хабзэ – виходить, відновити зв'язку з Богом. Ритуал адыгэ – у проходженні хабзэ. У цьому – релігія адыгов.

Воїн. Війна на поле брані — не вічна, вічною боротьбою є саме життя, де постійно доводиться боротися із самим собою й своїми слабостями. От чому самою великою перемогою вважається перемога, здобута не в бої, а над самим собою. Перемігший інших – сильний, що переміг себе – всесильний.

Шанування стародавності. Повинне випробовувати повагу до батьків, особливо в їхній старості. Помни, що вони даровали тобі життя й що ти їхня плоть і кров. Так буде презренен той, хто забуде це!

Інститут старшинства. Припускає заслужена повага до мудрості й справедливості, де виявляється природне прагнення до довголіття при збереженні ясності розуму й душі. Інститут старшинства- це древній живий закон адыгов з розподілом прав і обов'язків у суспільстві, передбачає виборність.

Черкеському духу – черкеське тіло. Тебе направляє розум, розум сильніше меча. Не замутняй його алкоголем і наркотиками. Тоді можна втратити над собою контроль і вподібнитися тварині. Але не називай тоді себе черкесом, тому що твій прадід так називався, а він був не з тих, хто предпочитал розуму дурман. Якщо хочеш бути носієм черкеського духу, то й тіло твоє повинне бути гідно його.

Чоловік. По адыгским канонах наділявся такими якостями, як мужність, стриманість, шляхетність у повсякденному житті. Чоловік відповідальний за матеріальне благополуччя родини й дітей свого роду, що залишилися сиротами. Чоловік є продовжувачем роду й прізвища, відповідальний за продовження життя навіть ціною своєї смерті. Він приклад для дітей.

Жінка. Вибирає добровільно, без примуса главу для своєї родини, дає нового життя людське обличие й наповнює її людським змістом. Жінка створює домашній комфорт, виховує із синів чоловіків і майбутніх батьків, з дочок – жінок і майбутніх матерів, а також підтримує в чоловіку потреба жити за законами Адыгэ хабзэ. У цьому – гармонійність і духовна краса жінок.

Діти. Зобов'язані поважати старших, і в міру дорослішання ставати усе більше самостійними, переводячи свою увагу рятуйте! батькам.

Честь. Особиста честь полягає у виконанні законів Адыгэ хабзэ стосовно до конкретних ситуацій. Можна пожертвувати життям заради честі, але ніколи навпаки.

Ціль. Для множення свого добробуту необхідно

керуватися тільки добрими шляхами, які формують у людині моральне. Несправедливий шлях, награбоване багатство - обертаються злом. Ціль припускає не стільки боротьбу з обставинами, скільки із самим собою. Винагородою за перемогу служать і особистий добробут, і процвітання країни, і існування людей, що сповідають Адыгэ хабзэ. Самим коштовним із всіх багатств миру залишаються моральні й одночасно ділові люди.

Талант. Це дарунок Всевишнього, зобов'язує до скромності й щедрості. Талант оцінюється й вигострюється суспільством.

Добро й зло. Людині даний розум, щоб розрізняти добро й зло. Необхідно творити добро, не вимагаючи замість подяки й застосовувати силу в ступені, рівної злу. Для проходження принципам добра черкес повинен постійно придушувати в собі інертність. Розуміння людиною добра й зла, як протилежних наслідків при досягненні мети, дається протягом всього . життя

Смерть. Неминуча й відбиває правду життя. Смерть знімає будь-які маски з осіб людей. Тому необхідно порівнювати з нею початі справи й дотримуватися законів Адыгэ хабзэ.

Земля. Кожний адыг на повну силу повинен обгороджувати свою Землю від війн і інших зол і гідно зустрічати тих, хто прийшов на неї з добром і миром.

Військова справа. Бути воїном - для адыга може стати професією, це гарантує мир. Але військове мистецтво ніколи не повинне перетворюватися в ремесло, пов'язане з незамінним і єдиним способом існування.

Культ краси й гармонії. Поклоняйся красі й почитай її. Краса – це гармонія. Прагни до неї у всьому.

Краса від Бога – це краса жінки.

Краса, який ми оточені – це природа.

Краса, що ми створюємо самі – це краса взаємин між людьми, їхня наповненість людяністю й взаємною доброзичливістю.

Будинок і гість. Статус будинку адыга створює гість і гостинний хазяїн. Дотримання законів Адыгэ хабзэ починається із власного будинку, що гарантує збереження й розвиток Адыгэ хабзэ, а це, у свою чергу, веде до можливості досягнення своїх життєвих цілей.

Етикет. Зміст Адыгэ хабзэ – це мораль. Відбиття законів хабзэ в поводження адыга – це етикет. Необхідно знати з ким і як поводитися, тому що в ритуалі – усе.

Чеснота. Не похваляйся своїми здатностями. Не женися за дутою славою. Адыг, що досяг сили й упевненості в собі, не буде хвастатися своїми досягненнями. Необхідно нехтувати обман і раболіпство перед найсильнішим. Чистий розум, твердість у переконаннях завжди вкажуть правильний шлях.

Вірність Батьківщині й своєму народу (Земля Ошхамахо). Є земля, що породила народ адыгэ. Земля ця - Кавказ, де піднімається гора Ошхамахо, що предки почитали як священну. У відриві від Землі Ошхамахо адыга чекає повільне вгасання, тому що кров не харчується й хабзэ валить. Де б не був черкес, він повинен припасти до Ошхамахо й він виконає хабзэ.

Закони Адыгэ хабзэ вказують людині шлях до вдосконалювання чесноти, сприяють установленню між людьми гармонічних відносин. Моральні заповіді Адыгэ хабзэ, плюс величезний життєвий досвід і мудрість народу дають гарний ґрунт для того, щоб закласти міцний фундамент у вихованні дітей на традиціях народу адыгэ, на морально-етнічних канонах і принципах Адыгэ хабзэ.Таким чином, Адыгэ хабзэ може й повинна бути універсальною системою виховання й життєдіяльності всіх громадян Республіки Адигея.