Тема I. Вимоги до вчителя музики шкіл адигеї

Учитель повинен бути пропагандистом національного мистецтва. Знаючи народні пісні, танці, звичаї й традиції, учитель знайомить із ними своїх молодших школярів. Зацікавити учнів музикою, емоційно захопити, прищепити любов до музики - завдання першорядної важливості. Постійне знайомство й спілкування школярів з досягненнями національної культури Адигеї є значимим не тільки для їх естетичного виховання, але й для духовного росту в цілому.

У програмі по музиці конкретно визначений зразковий ступінь труднощів для кожного класу. Учитель підбирає музичний матеріал у кожному випадку індивідуально. Критеріями у вибірковій спрямованості такого підбору будуть: яскравість, доступність музичних образів, емоційність, захопливість змісту твору , педагогічна доцільність. Учителеві варто визначати пізнавальну цінність кожного твору й зв'язувати це з конкретними завданнями музичного навчання й виховання, що дозволить знайти методично вірні шляхи подачі музичного матеріалу на уроці. У процесі роботи над твором буде особливо важливо співвіднести художній образ із тими почуттями й емоціями, які близькі й зрозумілі молодшим школярам. При цьому необхідно враховувати рівні розвитку загальної й музичної культури різних вікових груп учнів.

Підбираючи для молодшого класу музичний твір, учитель повинен зробити його художньо-педагогічний аналіз. З одного боку, це розкриття художніх вартостей твору, з іншого боку - визначення його педагогічних можливостей. Ці дві сторони аналізу взаємообумовлені, і тільки у своїй єдності вони будуть сприяти цілеспрямованій роботі вчителя.

Особлива роль приділяється домашній роботі. У діяльності вчителя необхідна послідовність форм роботи по підготовці до уроку музики з урахуванням реалізації основних способів підвищення ефективності навчально-виховного процесу:

1. Знайомство зі змістовною спрямованістю музичного твору впливає на постановку виховних завдань. Це сприяє посиленню цілеспрямованості навчання на кожному уроці.

2. З метою створення інтересу до музичного твору бажано залучати додатковий матеріал, що допоможе глибше розкрити зміст і художні образи твору. Це можуть бути репродукції картин, уривки з літературних творів, що ілюструють зміст, історичні відомості. Такий метод активізує учбово-пізнавальну діяльність учнів.

3. Ознайомлення із програмним матеріалом інших навчальних предметів і встановлення міжпредметних зв'язків сприяє поглибленню знань і підвищенню інформативної ємності змісту уроків при збереженні його доступності для учнів.

4. При знайомстві дітей з музичним твором необхідно дати відомості про авторів, історію створення, «життя» твору. Це розвиває пізнавальні інтереси, поліпшує всю систему мотивації навчання школярів.

5. Знайомство з музичним твором починається з музично-теоретичного аналізу. Тут визначаються основні елементи музичної мови (тональність, метр, ритм, темп, склад хору й т.д.), а також роль і характер акомпанементу.

6. Вокально-хоровий аналіз містить у собі структурний і інтонаційний аналіз (визначення основних властивостей хорового викладу, виявлення спрямованості в интонировании). Кожний звук у вокально-хоровій партії можна розглядати із чотирьох позицій:

а) з погляду інтервального оточення (фонізм звучання горизонталі);

б) з погляду ладовості;

в) з погляду звуковисотності (у тесситурному відношенні й гармонійній вертикалі);

г) з погляду ритмічної структури (метроритм, темп, динаміка, форма).

7. При методичному аналізі вчитель заздалегідь виявляє труднощі, які можуть зустрітися при розучуванні пісенного твору й намічає шляхи для їхнього подолання.

8. Виконавський аналіз припускає виявлення й визначення плану художнього виконання хорової пісні, її динамічної партитури. Продумане фразування в співі хорових голосів допоможуть знаходженню потрібних жестів у диригуванні, що є основою виразного виконання.

9. Необхідно приділити увагу акомпанементу, його важким у технічному відношенні місцям, продумати найбільш доцільну для кожного випадку апплікатуру. Необхідно вміти полегшувати собі виконання, виходячи з індивідуальних можливостей володіння інструментом. Граючи пісню, варто завжди представляти інтонаційно-висотне звучання хорових голосів, подумки «вимовляти», «проспівувати» слова пісні, передаючи зміст і особливості даного хорового звучання.

10. Наступним етапом у домашній роботі вчителя є вибір оптимальних для даного класу методів, форм і засобів навчання, що визначається знаннями, уміннями й навичками, які здобувають учні в процесі навчання. Все це повинно опиратися на забезпечення диференційованого підходу до учнів.

11. Особлива увага вчителеві треба звернути на впровадження методів, що активізують навчальну діяльність школярів, що забезпечують продуктивне засвоєння знань і вмінь.

12. При підготовці до уроку вчитель намічає способи використання в навчанні аудіовізуальних і звуковідтворюючих технічних засобів, а також різного роду наочності.

13. Учителеві необхідно пам'ятати, що для успішного навчання вкрай важливим є прискорення темпу виконання навчальних операцій на уроці до реально можливого в кожному віці.