Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Культурологія Навчальна програма.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
103.48 Кб
Скачать

2. Порядок роботи.

Перший етап: ознайомлення з історією артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва.

Другий етап: визначення її соціокультурної функції та історичного контексту.

Третій етап: виконання й оформлення роботи.

3. Вимоги до оформлення.

Робота виконується письмово і складається з наступних частин:

1. Вступ (обсяг 1 сторінка).

2. Аналіз артефакту, пам’ятки, твору (обсяг 5-6 сторінок).

3. Відповідь на питання: на основі вивчення артефакту, пам’ятки, твору що ми можемо сказати про тип культури та його своєрідність? Через які елементи це визначається?

4. Висновки.

Аналогічне завдання пропонується з теми «Творча доля митця».

При виконанні цього завдання варто згадати тему «Проблема культурної ідентичності». В умовах панування масової культури і «ампутації історичної пам’яті», кризи зазнає життя й доля окремої людини, ідентифікація її з власною історією. Реальне буття людини у традиції, можливість «онтологічного підключення» до неї пов’язано не тільки з знанням історії культури, а з вмінням розглядати життя та творчість видатних людей у контексті конкретної культурної епохи, виявляти залежність від неї концептуального мислення митця, стилю творчості та типу біографії.

Біографічний метод заснований на вивченні життєвого досвіду людини в контексті історії культури через опис, визначальним в якому є не сам факт, а подія. Розуміння моделі внутрішнього світу, специфіки досвіду здійснюється за допомогою реконструкції життєвого шляху видатної особистості, відображення у ній як індивідуально-неповторних особливостей, так і соціальних та культурних процесів.

Особливої уваги потребує дослідження стилю як єдності творчого методу та естетичного ідеалу (В.Бранський), взаємообумовленості індивідуального стилю та основних стильових тенденцій епохи, що виражає орієнтацію митця по відношенню з одного боку, до реальності, з іншого – до традиції.

Вимоги до оформлення.

Робота виконується письмово і складається з наступних частин:

1. Вступ (обсяг 1 сторінка).

2. Аналіз творчої долі митця (обсяг 5-6 сторінок).

3. Відповідь на питання: на основі вивчення творчої долі митця, що ми можемо сказати про тип культури та його своєрідність? Через які події та творчі принципи його діяльності це визначається?

4. Висновки.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Питання для самоконтролю:

  1. Поняття культури.

  2. Співвідношення природи і культури.

  3. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції.

  4. Специфіка культурної еволюції.

  5. Принципи періодизації культурної еволюції та її основні етапи.

  6. Поняття цивілізації, її основні ознаки.

  7. Культура збирання і полювання, її особливості.

  8. Формування сім’ї у первісному суспільстві.

  9. Релігійні уявлення первісної культури.

  10. Неолітична революція та її значення для формування культури нового типу.

  11. Поняття етносу, його основні ознаки.

  12. Розвиток писемності та її основні типи.

  13. Стародавні цивілізації, їх особливості та ареал розповсюдження.

  14. Культура Стародавнього Єгипту.

  15. Культура Месопотамії.

  16. Культурно-історичні етапи розвитку Стародавньої Греції.

  17. Крито-мікенська культура та її зв’язок з культурою Стародавньої Греції.

  18. Особливості культурного розвитку Греції в архаїчний період.

  19. Культурні досягнення Греції класичного періоду.

  20. Еллінізм як тип культури, його особливості.

  21. Особливості полісного типу держави.

  22. Сутність і форми античної демократії.

  23. Основні етапи культурної еволюції Стародавнього Риму.

  24. Стародавній Рим в царську епоху: культурні надбання.

  25. Римська республіка: структура політичної влади.

  26. Військова організація римлян в республіканську епоху.

  27. Піднесення римської культури в період ранньої імперії.

  28. Особливості римської науки та філософії.

  29. Історичні та культурні передумови виникнення християнства.

  30. Основні історичні етапи розвитку візантійської культури.

  31. Філософська та теологічна спадщина візантійської культури.

  32. Античні традиції у візантійській освіті і літературі.

  33. Досягнення Візантії у галузі мистецтва і архітектури.

  34. Вплив візантійської культури на культури Київської Русі.

  35. Культура європейського середньовіччя, особливості її формування.

  36. Характерні риси культури раннього середньовіччя.

  37. Місце християнської релігії і церкви в культурі європейського середньовіччя.

  38. Розвиток міст і освіти в період пізнього середньовіччя.

  39. Європейська культура пізнього середньовіччя.

  40. Романський і готичний стилі в культурі середньовіччя.

  41. Історичні передумови становлення культури Відродження.

  42. Гуманізм як ідеологія Відродження.

  43. Образотворче мистецтво епохи Відродження.

  44. Література і театр епохи Відродження.

  45. Соціально-економічні витоки і ідейний зміст Реформації.

  46. Реформація та німецький гуманізм.

  47. Реформація та засади новоєвропейської ментальності.

  48. Мистецтво доби Реформації.

  49. Ідейний зміст епохи Просвітництва.

  50. Діяльність французьких енциклопедистів епохи Просвітництва.

  51. Основні тенденції розвитку мистецтва в епоху Просвітництва.

  52. Проблема виховання в літературі Просвітництва.

  53. Особливості розвитку європейської культури в першій половині Х1х ст.

  54. Основні духовні рухи ХІХ ст. – романтизм, німецька класична філософія, марксизм, позитивізм, еволюціонізм.

  55. Криза релігійної моделі світу і моралі. А.Шопенгауер та Ф.Ніцше

  56. Авангардне мистецтво як художня культура модерну.

  57. Культура Європи та США між двома світовими війнами. Феномен масової культури.

  58. Науково-технічна революція як передумова переходу до постіндустріального суспільства.

  59. Розвиток засобів масової комунікації і створення інформаційного суспільства.

  60. Постмодернізм у філософії та мистецтві. Основні напрямки та представники.

Модуль №1

Форма проведення: Колоквіум.

Тема: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРИ

  1. Поняття культури. Співвідношення природного і культурного.

  2. Людина як продукт біологічної і культурної еволюції.

  3. Періодизація світової культури.

  4. Методи дослідження культур. Синхронний та діахронний методи узагальнення явищ світової культури.

  5. Аспекти вивчення культури як суспільного явища.

  6. Функції культури.

  7. Дослідження культури як цілісної системи.

  8. Теоретичні моделі культурно-історичних процесів, їх види.

  9. Основні культурно-історичні етапи в розвитку європейської культури.

  10. Проблема культурного синтезу.

  11. Зміст поняття культури, її сутність і структура.

  12. Еволюція поглядів на культуру.

  13. Традиційна та модерна культура: спільне та розбіжне.

  14. Поняття культурного чинника. Роль особистості в історичних та культуротворчіх процесах Європи.

  15. Місце і роль культури в цивілізаційному процесі.

  16. Перспективи співвідношення культури і цивілізації.

  17. Концепція світової глобальної цивілізації та метакультури.

  18. Роль культурології в системі сучасного знання та освіти.

  19. Значення культурної та соціальної антропології в становленні культурології як наукової дисципліни

  20. Теорія культур Л.Вайта. Технологічний детермінізм.

  21. Суспільно-історична культурологічна школа (М.Данілевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

  22. Натуралістична культурологічна школа (З.Фрейд, К.Юнг, К.Лоренц, Б.Маліновський).

  23. Соціологічна школа (Т.Еліот, П.Сорокін, А.Вебер, Т.Парсонс).

  24. Структурно-символічна школа (Е.Касірер, К.Леві-Строс, Р.Барт, Ю.Лотман).

  25. Культурологічна концепція К.Ясперса.

  26. Взаємодія культури та особи. Особливості функціонування та відтворення культур.

  27. Етнопсихологічне дослідження культур.

  28. Етнічна ідентичність в сучасній культурі.

  29. Історія культури і проблеми майбутнього глобального розвитку.

  30. «Римський клуб»: погляди на основні конфлікти епохи.

  31. Сучасні сценарії майбутнього та роль в них традиційної культури.

  32. Діяльність ЮНЕСКО в області культурної політики.

Модуль 2. Модульна контрольна робота. ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУРИ

Історичні типи культури: це епохи у розвитку суспільства, які змінюють одна одну (наприклад античний світ), що збігаються з культурними епохами, в основі яких лежить певна картина світу і способи творчої діяльності.

Культура існує у єдності предметних і особистих форм, своєрідність поєднання яких складає певний тип культури. Свій тип культури притаманний кожному народові як етнічній та історичній цілісності. Культурна цілісність характерна і для регіонів (культура європейська, африканська, арабо-мусульманська та ін.), а також історичних епох (антична культура, Середньовіччя, Просвітництва).І хоча зі зміною історичних епох змінюється тип культури, це зовсім не означає розриву культурної спадщини і традицій, бо кожна нова доба з необхідністю успадковує культурні досягнення попередньої. Все це дає змогу розглядати культурну історію людства як світовий процес, вживати поняття світової культури.

Основні типи систем культурного розвитку: Часовий, до якого належать певні системи культурних епох, що послідовно змінюють одна одну (антична, середньовічна) – діахронний

Просторовий, який охоплює національні, загальні та регіональні системи культур, що діють на широкому географічному просторі одна біля одної. – синхронний

Виділяють історичні типи культури, регіональні культури і цивілізації.

Блок 1. Культура Стародавнього світу.

  1. Періодизація та основні етапи первісної культури.

  2. Синкретизм як складова міфологічної свідомості первісної людини.

  3. Ритуали і табу.

  4. Ранні форми релігійних вірувань.

  5. Культура збирання і полювання – характерні риси.

  6. Роль неолітичної революції у становленні людської цивілізації.

  7. Культура землеробства та скотарства – характерні риси.

  8. Особливості Трипільської культури.

  9. Вірування первісної людини.

  10. Мистецтво первісної людини.

  11. Характерні риси ранніх землеробських культур.

  12. Стародавній Схід як соціокультурний феномен.

  13. Роль природних чинників у формуванні індивідуальних рис цивілізацій Передньої Азії.

  14. Культура Месопотамії як синтез культур.

  15. Релігійно-міфологічніуявлення в Межиріччі.

  16. Архітектура та образотворче мистецтво.

  17. Культурні особливості Давнього Єгипту.

  18. Причини занепаду єгипетської культури.

  19. Кочовики як тип культури Стародавнього Світу.

  20. Культура скіфів: особливості суспільного устрою, вірувань і мистецтва.

Блок 2. Античність. Середньовіччя.

  1. Періодизація та загальна характеристика рис античної культури.

  2. Кріто-Мікенська культура, її місце в культурно-історичному тлі Стародавнього Світу.

  3. Значення колонізації для формування специфічних рис давньогрецької культури.

  4. Феномен грецького полісу як суспільно-політичного утворення.

  5. Демократія як соціальний та культурний чинник античної культури.

  6. Античне мистецтво та поняття канону

  7. Особливості розвитку античного театру.

  8. Культура Античності як фундамент європейського світогляду.

  9. Особливості соціально-правового устрою давніх римлян.

  10. Мистецтво Стародавнього Риму.

  11. Роль римської культури у формуванні культури Західноєвропейського Середньовіччя.

  12. Характерні риси культури Візантії.

  13. Мистецтво Візантії.

  14. Вплив культури Візантії на культуру Київської Русі.

  15. Раннє Середньовіччя. Проблема синтезу народного (язичницького) та релігійного світогляду.

  16. Значення церковних інститутів для культури середньовічної Європи.

  17. Кодекс куртуазності і лицарська культура.

  18. Соціокультурна динаміка пізнього Середньовіччя: формування культури міста.

  19. Мистецтво церковного, феодального та народного прошарків доби Середньовіччя.

  20. Розвиток науки і освіти у Середні Віки. Перші університети.

Блок 3. Відродження, Новий Час.

  1. Передумови виникнення культури Відродження.

  2. Антична культурна спадщина як джерело ідеалів Відродження.

  3. Гуманізм та антропоцентризм – основні елементи світоглядної думки Відродження.

  4. Причини появи світоглядного індивідуалізму та феномену особистості в культурі доби Відродження.

  5. Наука і мистецтво доби Відродження.

  6. Ідейний зміст Реформації.

  7. Протестантська етика, її вплив на формування модерного європейського світогляду.

  8. Ідея прогресу в світоглядній думці Просвітництва.

  9. Явище енциклопедизму в інтелектуальній культурі Просвітництва.

  10. Концепція освіти як складовий елемент соціального утопізму Просвітництва.

  11. Просвітництво: роль національного елементу.

  12. Мистецтво доби Просвітництва.

  13. Розвиток європейського мистецтва в ХІХ – поч. ХХ ст. та ідейний зміст художніх напрямків мистецтва модернізму.

  14. Науково-технічна революція як чинник культури і мистецтва ХХ ст.

  15. Індустріальне та постіндустріальне (інформаційне) суспільство: порівняння культурних парадигм.

  16. Явище масової культури та споживацького світогляду в європейській культурі.

  17. Криза ідеї прогресу в світогляді модернізму сер. ХХ ст.

  18. Постмодерн – нова культурна парадигма чи ідейний рух ІІ пол. ХХ ст.?

  19. Джерела формування ідентичності західної людини в сучасному світі.

  20. Глобалізація, її вплив на сучасну культуру.

Модуль 3. Культурні регіони

Форма проведення контролю: захист реферату

ЗАХИСТ РЕФЕРАТІВ

Багаторівнева підготовка фахівців передбачає значний обсяг позааудиторної наукової праці студентів. Для курсу історії та теорії культури, як і для всіх гуманітарних дисциплін, однієї із самих продуктивних форм самостійної роботи є написання навчальних рефератів під керівництвом і контролем викладача.

Письмова робота з історії культури, крім реферування ключових (концептуальних) робіт з обраної теми, припускає залучення матеріалу журнальних публікацій, художньої літератури, фактів повсякденної сучасної культури.

Формулювання тем у даній програмі покликано увести студента в проблемний інтелектуальний простір, якимсь й є сучасна історія культури.

Навчальний реферат з історії культури - робота, що розвиває креативні здібності студентів, їхнє вміння вирішувати нестандартні завдання й здобувати нові знання.

Письмова робота сприяє розвитку навичок послідовного викладу думок студента у вигляді зв'язного тексту. При цьому переслідується мета поступового вироблення певного наукового й літературного стилю мислення, наявність якого невід'ємна від загального рівня культурного розвитку людини.

Реферат є формою, що організовує самостійну роботу студентів. Це значить, що всі пропоновані в даних методичних рекомендаціях теми для рефератів, списки літератури для реферування й проведені викладачами консультації націлені насамперед на максимальну ефективність реферату в засвоєнні студентом матеріалів навчального курсу історії та теорії зарубіжної культури.

Реферат – це перша з доступних студентові форм наукової праці. Процес його підготовки повинен формувати відповідні навички. Зокрема, реферативна форма викладу вдало сполучає в собі необхідність використання елементів наукового аналізу матеріалу й наукового узагальнення (синтезу). Аналіз необхідний при засвоєнні головного змісту використовуваної літератури, а синтез - при сумарному викладі різних наукових позицій або викладенні альтернативних точок зору на певну проблему. Для рішення поставлених питань недостатнім виявиться копіювання параграфа підручника або монографії. Обов'язковим стане зіставлення декількох концепцій, власні переваги й висновки.

Реферат як самостійна робота дає можливість відчути всю складність гуманітарної діяльності людини і складність самовираження людини в тексті. Для багатьох студентів початок роботи над рефератом - формальна звітність, а закінчення стає цінним результатом творчості.

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

    1. Титульний аркуш реферату включає повна назва університету й кафедри, на якій виконаний реферат. Нижче розташовується назва реферату. Далі випливають прізвище, ім'я та по батькові студента, що виконав реферат, його навчальна група, прізвище викладача, під керівництвом якого розроблений реферат. Унизу аркуша позначається місто й рік написання реферату.

    2. На другій сторінці складається зміст реферату із вказівкою сторінок початку кожного пункту реферату. Воно не повинне повторювати назви або структуру використаних для написання реферату джерел. Автор реферату повинен становити власні питання до використовуваним їм матеріалам відповідно до обраної теми.

    3. Обсяг реферату повинен бути не менш 15 машинописних сторінок формату А-4, надрукованих через 1,5 інтервали. Він може бути написаний і від руки з відповідним коректуванням обсягу.

    4. При написанні реферату необхідно використати не менш 3 - 4 джерел зі списку літератури по даній темі (книги або статті), які повинні бути зазначені за абеткою на останній сторінці реферату.

    5. Література для написання реферату може бути використана із загального переліку, та рекомендованої для підготовки до семінарів. Може й повинна залучатися не зазначена в цих списках література, тому що підбор її для розкриття теми становить невід'ємну частину роботи над рефератом і враховується при його оцінці.

    6. Теми рефератів зазначені орієнтовно. Автор може розширити їх, змінити або взяти інші, але тільки за попереднім узгодженням з викладачем.

    7. При прямому цитуванні одного з джерел наприкінці цитати в дужках указується номер джерела за списком літератури до реферату й - через кому - сторінка тексту, що цитується.

    8. Текст реферату повинен викладатися від першої особи («Я», «Автор реферату» і т.п.), а не від імені автора джерела (книги) і не безособово. Повинна бути присутньою критика джерела, альтернативна позиція й думка самого автора реферату.

    9. Реферат є формою наукової праці, тому виклад матеріалів у ньому повинен ґрунтуватися на доказах, підтвердженнях, послідовності, а не емоціях і пристрастях автора.

    10. Завершальним етапом написання реферату є постановка десяти питань до його змісту, що виявляє рівень опанування матеріалу, його осмислення у контексті більш широкого кола проблем та його систематизації.

Теми рефератів

  1. Культурний регіон: єдність традиції і сучасності.

  2. Особливості сучасної культури народів світу.

  3. Далекосхідний культурний регіон: китайський компонент.

  4. Далекосхідний культурний регіон: японський складник.

  5. Звичаї, традиції, культи Далекого Сходу. Самураї.

  6. Побутова культура Далекого Сходу.

  7. Гармонія як чинник культуротворення в японській духовній традиції.

  8. Історія японського театру.

  9. Ікебана.

  10. Кінематограф Японії.

  11. Кінематографічний діалог Китаю і США.

  12. Корея – «східна країна ввічливості».

  13. Буддизм на Далекому Сході.

  14. Китайський церемоніал і ритуал.

  15. Давньокитайські винаходи.

  16. Китайська писемність: мистецтво каліграфії.

  17. Старокитайська міфологія.

  18. Специфіка культури латиноамериканського регіону.

  19. Культура доколумбових цивілізацій: майя, інки та ацтеки.

  20. Культура ольмеків.

  21. Расово-етнічна багатоманітність Латиноамериканського культурного регіону.

  22. Мексиканський живопис «великої трійки» (Рівера,Ороско,Сікейрос).

  23. Латиноамериканські танці.

  24. Бразильський карнавал.

  25. Культура стародавніх цивілізацій Латинської Америки.

  26. Латиноамериканське кіномистецтво.

  27. Африканський вклад в латиноамериканську культуру і концепція "негритюду".

  28. Негритянський джаз.

  29. Культура стародавніх цивілізацій Латинської Америки.

  30. Роль та місце північноамериканського регіону в сучасній цивілізації.

  31. Наука, освіта, мистецтво Північноамериканського культурного регіону.

  32. Проблема визначення європейсько-північноамериканського культурного регіону: європейська специфіка та північноамериканський складник.

  33. Формування американської нації та її культури.

  34. Америка та Старий Світ в доколумбову епоху.

  35. Культура ольмеків.

  36. Культура Сполучених Штатів Америки.

  37. Культура Канади.

  38. Видатні суспільні та культурні діячі Америки.

  39. Культура аборигенів.

  40. Своєрідність арабо-мусульманської культури. Національні свята.

  41. Мечеті.

  42. Музика і література арабо-мусульманського регіону.

  43. Іслам та жінка.

  44. Ісламський фундаменталізм.

  45. Коран – священна книга мусульман. Коран про творення світу та людини.

  46. Мистецтво арабо-мусульманської культури.

  47. Мухаммед – пророк Аллаха.

  48. Особливості формування культури Чорної Африки.

  49. Релігійні вірування культури тропіко-африканського регіону.

  50. Культура Західної та Центральної Африки.

  51. Культура Східної та Південної Африки.

  52. Африканська міфологія.

  53. Чаклунство та магіяв африканській культурі.

  54. Одяг та африканська кухня.

  55. Особливості національного африканського житла.

  56. Спорт в житті народів Африки.

  57. Особливості суспільно-політичної організації Індійського культурного регіону.

  58. Індійський культурний регіон: своєрідність філософії.

  59. Кастова система Індії.

  60. Індійські національні свята.

  61. Індійська література.

  62. Самобутність матеріальної та духовної культури регіону.

  63. Індійська храмова архітектура. Кама-Сутра.

  64. Індійська міфологія.

  65. Своєрідність декоративно-прикладного мистецтва регіону.

Індійські національні звичаї, традиції, культи.

  1. Індійське мистецтво та естетика: традиції та сучасність.

  2. Протоіндійська культура.

  3. Релігія в культурі Індії.

  4. Наука та освіта в індійській культурі.

  5. Мистецтво в культурі Індії.

  6. Особливості культури народів Азії у ХХ ст.: Японія, Китай, арабський Схід.

  7. Сучасна культура Латинської Америки.

  8. Своєрідність культури сучасної Африки.