Тема 1. Культура як предмет сучасного наукового дослідження

План

1. Сучасний зміст поняття культури, її сутність і структура.

2. Еволюція поглядів на культуру.

3. С. Пуфендорф про культуру як духовний світ людини.

4. Г. Гердер про діяльний характер культури.

5. І. Кант про культуру як моральність.

6. Г. Гегель про культуру як спосіб наближення індивіда до світового цілого.

Проблемно-пошукові питання:

1. Чим обумовлена багатоаспектність феномена культури?

2. Чим характеризується європейська думка Нового часу про культуру?

Методичні рекомендації:

Тема, що виводиться на самостійну роботу дозволяє поглибити знання про походження і зміст поняття «культура» та її функції. Культура в усі історичні часи виступає як особлива сфера діяльності людини. Культура не існує поза людиною. В етимології слова «культура» прослідковуються усі етапи еволюції поняття: культура як догляд, як культ, як вихованість, освіченість, реалізація творчого потенціалу людини тощо. У європейській думці Нового часу формується нове уявлення про культуру. Важливо відмітити його своєрідність. Продуктом культури є не лише матеріальні й упредметнені духовні цінності, але й усі форми взаємин, які складаються між людьми в процесі їх взаємодії: економічні, політичні, моральні, психологічні тощо, культура – є історично й соціально обумовлене, об’єктивоване в різноманітних продуктах людської діяльності ставлення людини до природи, суспільства і самої себе. Загалом у XX ст. вивчення культури західноєвропейськими дослідниками розгортається на інших засадах, ніж у XIX ст., коли культура розглядалася як породження винятково об'єктивних чинників — соціальних, біологічних, соціобіологічних тощо — і відмежовувалася від суб'єктивного, особистісного, людського чинника. У новітній час виникають посткласичні теорії культури, знаменуючи відмову від гегелівського панлогізму і європоцентризму. Окремої уваги заслуговує проблема систематизації надзвичайної кількості визначень культури (див. тему «Типологія культури»).

Рекомендована література: 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55. 64. 101, 114, 120, 121, 122, 127, 129

Тема 2. Закономірності культурно-історичного розвитку

План

1.Смислове значення культурного буття особистості.

2.Культурний історизм людини як суспільної істоти.

3.Значення безперервності і збереження людського досвіду в культурі.

4.Традиція як форма культурної спадкоємності.

5.Роль історичного часу у виникненні цінностей культури.

6.Діалог культур.

Проблемно-пошукові питання:

1. Охарактеризуйте час як засіб культурного буття, єдність минулого, теперішнього й майбутнього в культурній історії.

2. Якими є межі та зміст внутрішнього світу людини?

Методичні рекомендації:

Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку (концепції універсальної еволюції, циклічні, соціологічні, філософсько-культурологічні).

Будучи завжди синонімом людського розвитку, культура співпадає тим самим із суспільним розвитком, з розвитком людини як суспільної істоти. Культура означає приєднання людини до соціуму. Будь-яка людина, яка приходить й живе в цьому світі, оволодіває тією культурою, що вже була створена до неї, і тим самим освоює соціальний досвід, накопичений її попередниками. Культура невід’ємна від пам’яті. Сьогодні все більш актуальними стають людиномірні концепції культури сконцентровані на вирішенні проблеми людина-культура-суспільство. Які концепції Ви знаєте?

Виступаючи як найважливішій механізм людської взаємодії, культура тим самим забезпечує життєдіяльність людей у соціальному середовищі, допомагає їм зберігати єдність і цілісність своєї спільноти при взаємодії з іншими спільнотами. Це досягається шляхом створення, засвоєння, збереження й розповсюдження предметів, ідей, ціннісних орієнтацій, досвіду, що забезпечують взаєморозуміння людей у різноманітних соціокультурних ситуаціях. Важливим у контексті теми є з’ясування проблеми визначення культурної самобутності, що утворюється у невпинному русі взаємодії традицій і новацій в культурі.

Проаналізуйте вислів К.Ясперса «Не наслідування, а традиція робить з нас людей»

Рекомендована література: 1, 3, 4, 7, 17, 21, 24, 30, 55, 64, 89, 101, 114, 120, 121, 122, 127, 128