Тема 11. Формування нової соціокультурної дійсності на рубежі хх - ххі століть.

План

1. Криза культурних цінностей і «кризова свідомість» ХХ століття, її витоки, зміст.

2. Ідеї «декаданса» західної культури. О.Шпенглер, А.Тоффлер, С.Хантінгтон, А.Камю та ін.

3. Технічний прогрес і культура.

4. Модернізм як культурний феномен ХХ ст. Філософсько-світоглядні підвалини модернізму.

5. Постмодерністська модель світу на межі ХХ і ХХІ ст.

Проблемно-пошукові питання:

1. У чому виявляється глобалізм новітньої культури?

2. Порівняйте модель світу в новій і новітній культурах.

3. Яким є художній дискурс новітньої культури?

4. Які види мистецтва домінують в новітній культурі?

5. Якою є людина в новітній культурі?

6. З чим пов’язане виникнення абстракціонізму?

7. Яким є світ і людина в сюрреалізмі?

8. Охарактеризуйте суперечності тоталітарних культур.

9. Якими представлено взаємовідносини людини і світу в експресіонізмі?

10. Порівняйте модерністську і постмодерністську моделі світу.

11. Як змінюється образ людини в контексті постмодернізму?

Методичні рекомендації:

Зміст кризи культур. Осьовий час як перша глобальна криза культури. Зміна культурних парадигм. Концепції закономірностей перехідного періоду. Теорія біфуркації.

Постмодернізм як культурне явище часто пов’язують з початком ХХ ст. (1917) Р.Панвиц «Криза європейської культури» у якій було заявлено про постмодерністську людину, як гібрид декадента і варвара. Отже постмодерн ізначально співвідносився з декадансом. У цьому аспекті постмодернізм є продовженням модернізму практики якого почалися не з Розуму, а з його руйнування. Імпресія, експресія, східна релігія, давня міфологія – це культурний модернізм. За Шпенглером першими філософськими модерністами виступили Шопенгауер і Ніцше, з яких починається філософія цивілізації, а філософія культури завершується. Провідним у новому постіндустріальному суспільстві стає постмодернізм (з 1970-х років). Поворот від модернізму до постмодернізму пов’язується з епохальною заміною європоцентричності глобальною поліцентричністю, появою постколоніального світу. У постіндустріальному, постколоніальному суспільстві зазнають деконструкції традиційні цінності – влада, гроші, виробництво, а найважливішим товаром стає інформація. В інформаційному суспільстві значення набуває не стільки інформація, скільки можливість її систематизації. Епоха механічної картини світу змінюється віртуальною, тотального значення набуває культура симулякру.

Рекомендована література: 1, 4, 24, 64, 82, 101, 120, 121, 122, 126, 127

Індивідуальна робота Співбесіда за результатами виконання студентами письмової роботи “Аналіз культурного артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва з історії культури”

1. Студент самостійно вибирає об’єкт аналізу, керуючись програмою курсу та списком тем. Остаточний вибір повинен бути узгоджений з викладачем.

Критерії вибору:

• традиція та час створення: розвиток культури від первісного суспільства до сучасної техногенної цивілізації;

• автор: представник певної мистецької традиції (але може бути невідомим);

• твір: «висловлювання» культури певного етапу розвитку, з визначеною регіональною специфікою.

Мета: встановлення культурної цінності пам’ятки, артефакту, твору мистецтва, яка включає одну або кілька цінностей:

• · історичну цінність (хронологічна глибина (дата створення), роль у розвитку культури зазначеного періоду, причетність до історичних подій або відомих особистостей),

• · містобудівну цінність (роль пам’ятки в природному середовищі),

• · мистецьку цінність (належність пам'ятки до творчої спадщини певного автора, раритетність пам'ятки, особливості архітектурно - художнього (літературного) вирішення пам’ятки).

• · художню цінність (відповідність засобів художньої виразності (матеріал, техніка виконання) поставленим завданням; особливості композиційного вирішення (унікальне, рідкісне, традиційне).

• · утилітарну цінність (доцільності вирішення типологічних завдань, частина обрядової діяльності, засіб обміну інформацією або міжкультурної комунікації).