5. Держава як учасник цивільних правовідносин

Можливість участи держави в цивільних відносинах випливає з Конституції України. Також ст. 2 ЦК України встановлює, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна. Для виконання своїх функцій та зобов’язань перед своїми громадянами та іншими учасниками громадянського суспільства повинна мати певне майно для чого повинні приймати участь у цивільних правовідносинах.

Перш за все держава як суверен є власником майна, при тому такого яке не може знаходитися на праві власності у інших суб’єктів, що знаходяться під її юристдикцією. У держави знаходиться вагома частка майна. Це, зокрема, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та органів державного управління; майно Збройних Сил, правоохоронних органів; оборонні об’єкти; єдина енергетична система; транспортна система загального користування державного значення; кошти державного бюджету; майно вищих закладів освіти тощо.

До держави в ряді випадків надходять знайдені скарби. Зокрема, у разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.

Ст. 41 Конституції України передбачає можливість примусового відчуження об'єктів права приватної власності, яке може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Реквізіція також передбачена ст. 353 ЦК України. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція). Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Конфіскація регламентована ст. 354 ЦК України. До особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. В цьому аспекті держава також виступає суб’єктом майнових відносин, що виникають.

Держава може емітувати цінні папери: облігації внутрішньої чи зовнішньої позики тощо і при цьому також вступає в цівільні зобов’язальні відносини з іншими суб’єктами.

Ст. 352 ЦК України передбачає викуп пам'ятки історії та культури державою. Якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки історії та культури їй загрожує пошкодження або знищення, державний орган з питань охорони пам'яток історії та культури робить власнику пам'ятки відповідне попередження. Якщо власник пам'ятки історії та культури не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури може постановити рішення про її викуп. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки історії та культури позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Викуплена пам'ятка історії та культури переходить у власність держави. Викупна ціна пам'ятки історії та культури визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.

Також до держави може переходити успадковане майно.