
- •Цивільне право
- •Харків 2004
- •1. Поняття цивільного права та його місце в системі права України
- •2. Функції цивільного права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •6. Система цивільного права
- •7. Система курсу “Цивільне право України”
- •8. Співвідношення цивільного права с другими галузями права
- •9. Значення цивільного права для органів внутрішніх справ
- •1. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права
- •2.1. Конституція України як джерело цивільного права
- •2.2. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права
- •2.6. Аналогія закону и аналогія права
- •2.9. Судова практика
- •3. Дія норм цивільного законодавства
- •1. Загальні проблеми наукознавства
- •2. Поняття науки цивільного права
- •4. Методологія науки цивільного права
- •Лекція 4. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн (м.О. Самойлов)
- •1. Вступна частина
- •2. Предмет і система цивільного права зарубіжних країн
- •3. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •4. Класифікація правових систем приватного права
- •4.1. Романська система цивільного права
- •4.2. Німецька система цивільного права
- •4.3. Англо-саксонська система цивільного права
- •4.4. Східно-європейська система цивільного права
- •4.5. Центральноєвропейська система цивільного права
- •5. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •Правове становище юридичних осіб
- •Право власності
- •Зобов'язальне право
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Структура цивільних правовідносин
- •3. Види цивільних правовідносин
- •4. Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків
- •Лекція 7. Здійснення захисту цивільних прав та обов'язків (Чапічадзе я.О) План:
- •1. Поняття та види цивільних прав та обов'язків
- •2. Межі здійснення цивільних прав та обов'язків
- •3. Обмеження цивільних прав (р.Б.Шишка)
- •4. Охорона та захист цивільних прав
- •5. Способи захисту цивільних прав
- •2. Цивільна правоздатність: поняття, зміст, особливість
- •3. Види правоздатності.
- •5. Види дієздатності та їх зміст
- •2. Ім’я фізичної особи та її значення
- •4.Інші ознаки індивідуалізації фізичної особи
- •5. Визнання особи безвісно відсутньою
- •6. Оголошення фізичної особи померлою
- •8. Акти цивільного стану
- •1. Сутність інститутів опіки і піклування та їх призначення
- •2. Поняття опіки і піклування та їх види
- •4. Встановлення опіки та піклування
- •5. Зміст опіки і піклування
- •6. Звільнення опікуна та піклувальника та припинення опіки
- •2.Доктрина юридичної особи
- •3. Право- та дієздатність юридичної особи
- •5.Організаційно - правові форми юридичних осіб
- •6. Філії та представництва юридичної особи
- •2. Найменування юридичної особи
- •3.Місцезнаходження юридичної особи
- •5.Печатка юридичної особи
- •6.Індивідуальні ознаки комерційних юридичних осіб
- •2. Порядок створення юридичних осіб
- •3.Розробка та прийняття засновницьких документів. Вимоги до засновницьких документів
- •1.Загальні положення про припинення юридичних осіб
- •2.Злиття, приєднання та поділ юридичної особи
- •3.Перетворення та виділ юридичної особи
- •4. Підстави для припинення юридичних осіб
- •5. Порядок припинення юридичних осіб. Особливості банкрутства юридичних осіб
- •6. Банкрутство юридичних осіб
- •7. Задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичних осіб
- •2.Майно юридичних осіб приватного права
- •3.Право- та дієздатність юридичних осіб приватного права
- •4. Об’єднання юридичних осіб приватного права
- •1. Поняття об'єднання громадян та їх значення
- •2. Види об'єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб
- •3. Право- та дієздатність об'єднань громадян
- •4. Політичні партії як юридичні особи
- •1. Поняття юридичних осіб публічного права
- •2. Види юридичних осіб публічного права
- •3. Майно юридичних осіб публічного права
- •4. Право – та дієздатність юридичних осіб публічного права
- •5. Держава як учасник цивільних правовідносин
- •6. Специфіка арк і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність
- •7. Майно органів місцевого самоврядування
- •8. Управління комунальними юридичними особами
- •1. Загальні положення про об'єкти цивільних прав
- •Таким чином, під об'єктами цивільних прав слід розуміти матеріальні і нематеріальні блага, що мають свої ознаки або властивості із приводу яких суб'єкти вступають у цивільні правовідносини.
- •2. Види об'єктів цивільних прав
- •3. Особисті немайнові права як об’єкти цивільного права
- •4. Речі як об'єкти цивільних прав
- •5. Класифікація речей.
- •6. Інші об’єкти цивільних прав
- •1. За адресатом об’єктом:
- •13. За основними засобами поширення:
- •3. Способи вираження волі в правочинах
- •4. Форма правочинів
- •5. Умови дійсності правочинів
- •Поняття та ознаки недійсних правочинів
- •3. Порядок і наслідки визнання правочину недійсними
- •1. Поняття та значення представництва
- •4. Повноваження представника
- •1. Довіреність: поняття значення та реквізити
- •2. Види довіреності
- •4. Припинення довіреності
- •1. Поняття та правове значення позовної давності.
- •2. Види позовної давності.
- •3. Перебіг позовної давності.
- •4. Наслідки спливу позовної давності.
- •5. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •3 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.
3.Перетворення та виділ юридичної особи
Перетворення та виділ юридичної особи не віднесено укладачами ЦК України до способів припинення юридичної особи. Це є їх головна відмінність від злиття, приєднання та поділу юридичної особи. Основна сутність перетворення юридичної особи – зміна її організаційно-правової форми, що здійснюється з метою зміни її майнової основи та правових засобів управління.
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми, коли до новоствореної юридичної особи переходять права та обов’язки попередньої. Перетворення юридичної особи не має наслідком її припинення. При перетворенні змінюється лише організаційно-правова форма юридичної особи, тому передтворення – процедура зміни організаційно-правової форми юридичної особи. Воно здебільше характерне для юридичних осіб приватного права і мало застосується до юридичних осіб публічного права. Приклад перетворення можна представити такою умовною формулою: Товариство з обмеженною відпорвідальністью “А” → Акціонерне товариство “А”.
Перетворення юридичної особи враховує динамічність суспільних відносин (у тому числі, й корпоративних), що врегульовані правом. Цей засіб дозволяє без припинення діяльності юридичної особи змінити її организаційно-правову форму. Необхідність в цьому може виникати при здійсненні діяльності юридичних осіб, розробки ними стратегії подальшого розвитку. Так, в товаристві з обмеженою відповідальністю може виникнути необхідність залучення додаткових коштів. Їх залучення можна здійснити через різні правові механізми починаючи з кредитування й закінчуючи перетворенням. Наприклад, перетворення товариства з обмеженою відповідальністю у акціонерне товариство. Через продаж акцій залучаються додаткові кошті, що спрямовуються на розвиток підприємства, досягнення ним статутних цілей.
При перетворенні юридичної особи наступає універсальне правонаступництво, тобто створена нової організаційно-правової форми юридична особа повністю перебирає на себе всі права і обов’язки повередника. Однако тут можуть бути виключення, якщо такі права не передбачені для даної організаційно-правової форми юридичної особи. Це породжує складнощі на практиці.
Досить часто типовою помилкою сприйняття перетворення юридичних осіб є змішення з терміном перепрофілізація юридичної особи – зміна видів чи напрямку її діяльності. При тому не відбувається зміни організаційно-правової форми юридичної особи.
Виділом юридичної особи є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Виділ можна представити такою умовною формулою: А→(А+И) чи, в разі перетворення, коли частина майна юридичної особи переходить до кількох створюваних нових юридичних осіб: А→(А+В+С).
Отже, на відміну від злиття, приєднання та поділу юридичної особи, при виділі має місце не повне, а сингулярне правонаступництво. Для останнього характерним є те, що лише частина прав і обов’язків юридичної особи, яка попередньо існувала, переходять до нової організації.
Юридична особа, що існувала до виділу, продовжує мати цивільні права та обов’язки, але в дещо усіченому вигляді. Адже їх частина перейшла до знов створеного підприємства. Зокрема, йому було передане певне майно, щоб забезпечити статутну діяльність. Тобто відбувається своєрідне відокремлення від однієї юридичної особи до іншої (інших) юридичних осіб.
Розподільний баланс має враховувати правонаступництво за всіма зобов’язаннями юридичної особи, щодо якої проводиться процедура виділу, по відношенню до всіх його кредиторів і боржників. Це виключно важливо, оскільки спрямоване на захист інтересів кредиторів юридичної особи, що піддається виділу й виключає можливі спори, пов’язані із правонаступництвом між існуючою юридичною особою і тією, що створюється. Крім того, створюється перешкода здійснення протизаконних дій щодо майна юридичної особи, яка проходить через процедуру виділу.
Закон передбачає, фактично, два способи виділу:
при першому частина майна юридичної особи переходить до однієї знов створеної особи;
при другому декілька часток майна юридичної особи переходить до кількох знов створених юридичних осіб.
Як в першому, так і в другому випадку юридична особа, що існувала до виділу продовжує своє існування. Але за відрахуванням тієї частини майна, що вже неї не належить, а через виділ перейшло до однієї чи кількох створених юридичних осіб.
До виділу застосовуються за аналогією норми ЦК України, що стосуються злиття, приєднання, поділу юридичних осіб: ч. ч. 1, 2, 4 ст. 105; ст. 106 і 107.