
- •Природа Хмельницької області
- •Загальний огляд
- •Геологічна будова та корисні копалини. Загальні особливості структури.
- •Основні риси стратиграфії доантропогенових відкладів
- •Тектоніка
- •Корисні копалини
- •Четвертинні (антропогенові) відклади
- •Підземні води
- •Підземні води Українського кристалічного щита
- •Підземні води Волино-Подільського артезіанського басейну
- •Мінеральні води
- •Геоморфологія
- •Радіаційний режим
- •Температурний режим
- •Атмосферна циркуляція та вітер
- •Хмарність і вологість повітря
- •Опади та сніговий покрив
- •Атмосферні явища
- •Природні пори року
- •Поверхневі води
- •Рослинність Флористичний склад
- •Типи рослинності
- •Геоботанічне районування
- •Рослинні ресурси
- •Дерново-підзолисті грунти
- •Опідзолені грунти
- •Чорноземи типові
- •Лучно-чорноземні грунти
- •Чорноземно-лучні та лучні грунти
- •Лучно-болотні та болотні грунти
- •Торфовища низинні
- •Дерново-карбонатні грунти
- •Земельні ресурси та їх охорона
- •Генезис фауни
- •Зоогеографічні особливості фауни хребетних
- •Фауна хребетних типових зооценозів
- •Ландшафти та природні райони
- •Основні природно-територіальні комплекси області
- •Типи ландшафтів і природні райони області
- •Охорона природи
- •Державні заказники
- •Заповідні об'єкти республіканського значення
- •Заповідні об'єкти місцевого значення
- •Гідрологічні пам'ятки природи
- •Мисливські угіддя та господарства
- •Чергові завдання охорони природи
- •Cписок літератури
Підземні води Волино-Подільського артезіанського басейну
Волино-Подільський артезіанський басейн займає велику територію, яка включає західний схил Українського кристалічного щита і Львівський палеозойський прогин. У Хмельницькій області лиш східна периферійна частина цього басейну розташована в межах пологопадаючого західного схилу щита. Моноклінальний характер залягання давніх осадочних порід, верстви яких виклинюються у східному напрямку, вздовж схилу щита, створює сприятливі умови для взаємозв'язку водоносних горизонтів і виникнення спільної зони живлення підземних вод. Водоносні горизонти приурочені тут до верхньопротерозойських, палеозойських (кембрійських, силурійських) та, незгідно покриваючи їх, мезо-кайнозойських (верхньокрейдових, палеогенових, неогенових та четвертинних) осадків. У верхній частині розрізу цих відкладів, яка розміщена близько до поверхні, залягають переважно підземні води з загальною мінералізацією до 1г/л. За складом аніонів вони здебільшого гідрокарбонатні, за катіонами – кальцієві.
Верхньопротерозойський водоносний комплекс. Верхньопротерозойські відклади представлені в основному уламковим утвореннями (пісковиками, аргілітами), що полого нахилені на захід південний захід. Вони дуже сприяють нагромадженню у них потужні водоносних горизонтів. У південно-східній частині області, де глибина врізу річкових долин досягає 100...150м, підземні води верхньопротерозойських водоносних горизонтів виходять на поверхню і дренуються річками. На захід від щита глибина залягання водоносних порід поступово зростає, а отже, збільшується і напір підземних вод. Дебіт окремі свердловин, які розкрили верхньопротерозойські водоносні горизонти на західному схилі щита, досягає 20...30м3/гoд.
За сольовим складом підземні води верхньопротерозойських відкладів гідрокарбонатно-кальцієві та гідрокарбонатно-кальцієво-магнієві. Загальна мінералізація 0,4...0,6г/л. Води верхньопротерозойського водоносного комплексу широко використовуються для водопостачання.
Кембрійський водоносний комплекс. Кембрійські відклади характеризуються значною водоносністю. За хімічним складом і загальною мінералізацією підземні води кембрійських відкладів близькі до вод з відкладів верхнього протерозою. Але оскільки вони залягають на значній глибині, то використовуються мало.
Силурійські водоноси і їх горизонт. У силурійських відкладах підземні води в основному приурочені до тріщинуватих, закарстованих, пористих вапняків. Нерідко свердловини, які розкривають водоносний горизонт у силурійських відкладах, фонтанують (наприклад, дебіт свердловини, пробуреної у долині Смотрича (м.Кам'янець-Подільський) становив 23,8м3/гoд). Води ці переважно гідрокарбонатно-кальцієвого типу з загальною мінералізацією 0,3...0,8г/л, задовільної якості.
Свердловиною, закладеною в заплаві Смотрича, виявлено мінералізовану воду, різко відмінну за загальною мінералізацією (6,0г/л) та сольовим складом. У складі води виявлено значний вміст брому (9,7мг/л), йоду (1,5мг/л) та бору (2мг/л). Наявність підземних вод підвищеної мінералізації пов'язується з тектонічним розломом, по якому відбувається вертикальна міграція вод з більш глибоких горизонтів.
У місцях неглибокого залягання, у південно-західній частині області, води силурійських відкладів виходять на поверхню і широко використовуються як питні. Ці води живлять річки Збруч, Жванчик, Смотрич та ін.
Крейдовий водоносний комплекс. Значною насиченістю підземними водами характеризуються відклади крейдової системи. Основний водоносний горизонт їх зв'язаний з кварцово-глауконітовими тисками сеноманського ярусу. Потужність його непостійна і змінюється у значних межах. Нерідко води сеноманського водоносного горизонту напірні, від 10 до 25...30м, в окремих випадках і більше. Дебіт свердловин неоднаковий, переважно він становить 3...6м3/гoд, рідше 9...15м3/гoд. У північній частині області допливи води більш постійні (5...6м3/гoд), знижуються вони лише на ділянках, де набагато зменшується потужність сеноманських відкладів. Значні допливи води (понад 30м3/гoд) виявлено у відкладах сеноману в районі Товтрової гряди (с.Нігин).
У північно-західній частині області сеноманські відклади перекриті дуже тріщинуватою білою крейдою туронського ярусу, що сприяє нагромадженню підземних вод. Води обох цих горизонтів гідравлічно зв'язані між собою. Нерідко в долинах річок з них витікають потужні джерела з дебітом до25 м3/гoд.
За хімічним складом підземні води з верхньокрейдових відкладів належать до слабомінералізованих гідрокарбонатно-кальцієвнх. Загальна мінералізація коливається в межах 0,3...0,5г/л, рідше – до1 г/л. Загальна жорсткість 4,6...5,3мг-екв/л.
Води верхньокрейдових відкладів у багатьох районах області є основним джерелом водопостачання, мають хороші смакові якості та залягають близько від поверхні.
Неогеновий водоносний комплекс. У відкладах неогенової системи підземні води переважно зв'язані з тріщинуватими вапняками та пісками, які часто чергуються з прошарками глин. Внаслідок великої фаціальної мінливості неогенових відкладів як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямках водоносні горизонту у них переважно невеликі за розмірами. Крім цього, вони залягають близько від поверхні, часто розкриті річковими долинами, ярами та балками. Джерела, які витікають з неогенових відкладів, здебільшого маловодні, часто пересихають.
За хімічним складом підземні води з неогенових відкладів переважно гідрокарбонатно-кальцієві з загальною мінералізацією 0,3...0,8г/л, задовільної якості.
Водоносність четвертинних відкладів. У четвертинних відкладах немає значних скупчень підземних вод. Найбільші запаси зосереджені в алювіальних утвореннях річкових долин (Горині, Случа, Хомори, Збруча, Смотрича та ін.). Водовміщаючими переважно є різнозернисті піски та суглинки, які залягають на корінних породах різного віку. Потужність водоносної товщі невелика і коливається у межах декількох метрів. Водоносний горизонт залягає на незначній глибині (0,5... 4м). Він безнапірний. Води гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Алювіальний водоносний горизонт часто гідравлічно зв'язаний з водоносними горизонтами більш давніх порід, які його підстеляють.
Незначні скупчення підземних вод є також у нижній частині розрізу елювіально-делювіальних лесоподібних суглинків з прошарками пісків і лесів, розвинених на межиріччях. Водоносний горизонт залягає на глибині 1...5м, інколи глибше, живиться атмосферними спадами. Дебіти колодязів невеликі. Якість води не завжди задовільна.