Заповідні об'єкти республіканського значення

Циківська дача (комплексна пам'ятка природи). Розміщена вона у лісовому масиві Чемеровецького району (Кам'янець-Подільський лісгоспзаг) і є унікальним мальовничим куточком подільського краю. Площа її 106га. Ця пам'ятка може вважатись еталоном природи Поділля.

На ділянці, що міститься на Товтровому масиві, росте 40 порід дерев і чагарників та близько 60 видів трав'янистих рослин, серед яких є релікти та подільські ендеми. Серед них особливо цінні (аспленій чорний, листовник склопендровий, шафран Гейфелів) занесені до «Червоної книги» УРСР.

Половина території пам'ятки вкрита грабово-дубовим лісом природ­ного походження у віці 60 років, решту площі займають культури дуба, сосни та акації білої 25–30-pічнoгo віку.

У південно-західній частині над лісом на 30...35м здіймаються дві товтри, з яких відкриваються мальовничі краєвиди.

Товтра «Самовита» (ботанічна пам'ятка природи). Це єдина в області пам'ятка природи республіканського значення, де збереглися залежно від експозиції схилів степові та лучно-степові угруповання рослинності подільських Товтр.

Пам'ятка розміщена серед орних земель колгоспу ім.Постишева (с.Залуччя) Чемеровецького району, її площа 15га. Тут нараховує понад 100 видів трав'янистої рослинності. Серед них цибуля подільська, аконіт кущистий, переліска яйцевидна, сон широколистий, пирій загострений, який тепер дуже рідко трапляється на Поділлі.

Печера «Атлантида» (геологічна пам`ятка природи). Була відкрита при розробці гіпсу в 1958р. Пам'ятка розташована на лівому березі Збруча, на південь від с.Завалля Кам'янець-Подільського району. Вона утворилась у гіпсово-ангідридних породах. Довжина обслідуваної частини печери 2800м, глибина залягання 45м, загальна площа печери приблизно 3120м, об'єм – 18700м³. Пам'ятка ще не освоєна і знаходиться в законсервованому стані; у ній продовжуються спелеологічні дослідження.

Кам'янець-Подільський ботанічний сад. Ботанічний сад існує з 1930р., займає площу 17,5га. У саду росте 2977 видів, форм і сортів рослин різних кліматичних зон, у тому числі дерев і кущів 521 (108 форм, 136 сортів).

З дерево-чагарникової та трав'янистої флори тут 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої та дикоростучої флори.

Флора Поділля представлена 93 видами з Вінницької, Хмельницької і Тернопільської областей. Рослин дикої флори СРСР 273 вид зарубіжних флор – 269 видів, культурних – 151 вид, квіткових – 181 вид, закритого грунту – 724 види.

Найбільш повно представлені родові комплекси: ялівець – 17, сосна – 16, глід – 26, спірея – 15, жимолость – 16, береза – 15, фінік – 6 видів. Гербарій рослин природної флори складається з 3000 листів.

Голозубинецький парк. Створений він у середині XVІІІст. Розміщений на південно-західному схилі височини за кілометр від с.Голубинці Дунаєвецького району. Його площа 21га. Крім основних порід у парку ростуть такі цінні екзоти: горіх чорний, сосна кримська, клен скелястий розсіченолистої форми, липа срібляста, клен американський жовтострокатолистої форми, смерека біла. Тут усього росте близько 30 порід. Для поповнення порідного складу останнім часом проведено насадження берези, модрини, ялини, ясена тощо.

Михайлівський парк. Він створений у другій половині XІXст. Площа його близько 15га. Парк розміщений у мальовничій місцевості (с.Михайлівка Дунаєвецького р-ну), складається з двох контурів: один розташований на південно-східному схилі, другий на північно-західному. Між цими контурами протікає маленька річка, яка впадає у Тернаву. Це один з найкрасивіших і найбагатших щодо дендрології парків області. Тут росте близько 100 видів. Серед них гінкго, дуб червоний, каштанолистий, дуб пірамідальний, бук червоний, каркас, бархат амурський, гікорій гіркий і багато різних форм шпилькових порід. У парку є ставок площею 2,3га, один грот з джерельною водою.

Маліївецький парк. Створений він на початку XІXст., знаходиться у Дунаєвецькому районі. На території цього старовинного парку розміщений палац із тесаного пісковика, гроти, ставки, штучна скеля, водо­спад та інші невеликі форми паркової архітектури. Площа його 17,2га. Крім місцевих видів – липи, ясена, клена, каштана, модрини, є поодинокі екзоти та цінні породи, такі, як ялина срібляста, горіх чорний, сосна кримська, смерека гребінчаста, дуб садової форми. Загальна кількість дерево-чагарникових порід парку 35 видів.

Полонський (Забілинянський) парк. Розташований він за 5км від м.Полонне. Площа його 37га. Заснований у кінці XІXст. у мальовничому місці на Хоморі.

Рельєф парку хвилястий з нахилом до Хомори. У парку переважно ростуть місцеві породи. Цікаві декоративні групи обсаджені чотирирядними ялинковими алеями, через територію парку проходить тополева алея. У центрі парку росте ялина срібляста. У південній частині парку є система ставків.

Самчиківський парк. Розташований у с.Самчики Старокостянтинівського району. Створений на початку XІXст. Розміщений у мальовничому місці на березі Случі. Площа парку 16,6га. На його території зберігся палац старовинної архітектури. Від головного в’їзду до палацу та до річки ведуть чудові алеї.

У парку переважають листяні породи, а подекуди і цінні екзоти: дейнеція, ялина канадська та срібляста, модрина, самшит, туя, липа маньчжурська та інші. Усього близько 50 порід.

Антонінський парк. Створений він у першій половині XІXст. Парк розташований на березі Ікопоті в смт.Антоніни Красилівського району. Площа парку 14,4га. Зі старих дерев тут залишились бук червоний, клен сріблястий, липа. В основному насадження парку складаються з молодих дерев, серед яких є і екзоти. Усього тут росте близько 60 видів і форм.

Площа парку розбита на сім основних алей – з ялини звичайної, туї, липи, горобини звичайної, клена, берези та верби плакучої. Алеї обсаджені чагарником (бордюр) з свидини, бирючини, вишні магалебської.

Новоселицький парк. Розташований він у Старокостянтинівському районі на околиці с.Новоселиця. Площа парку 44,37га. Заснований у першій половині XІXст. З північно-східного боку територія оточена системою ставків. Насадження складаються, головним чином, з природних деревостанів граба, кленів, ясена, липи тощо. Окремі дерева ялини та сосни мальовничо розташовані по межі території парку. Тут зберігся двоповерховий палац, збудований у змішаних архітектурних стилях – готика та бароко.

Новоселицький парк. Розташований він у с.Новоселиці Полонського району. Створений у кінці XІX – на початку XXст. Площа його 10,1га. Парк розкинувся на правому березі Хомори. Рельєф – хвилястий, з нахилом до річки. У парку переважно ростуть місцеві листяні породи: дуб, липа, ясен, клен, каштан та інші.