- •Соціальна статистика Підручник
- •Isbn 966-574-307-*
- •4.1. Сім'я та домогосподарство у структурі суспільства
- •5.2. Система показників політичного і громадського життя
- •Результати виборів 29 березня 1998 року за партійними списками
- •Поділ домашніх господарств за розміром житлової площі на одну особу та за типом житла (у % до загальної кількість домогосподарств)
- •Поділ домогосподарств україни за складом та кількістю кімнат, що їх вони займають1 (у % від загальної кількості домогосподарств
- •8.1. Джерела інформації й основні поняття статистики зайнятості населення
- •8.2. Показники економічної активності, зайнятості і безробіття
- •Економічна активність населення україни у 1999 році1
- •Групування регіонів україни за рівнем безробіття в 1999 році' (% до кількості економічно активного населення віком 15—70 років)
- •Розподіл безробітного населення за тривалістю незайнятості та пошуку роботи в 1999 році
- •9.1. Здоров'я населення
- •Кількість зареєстрованих злочинів за окремими видами (тисяч)
- •Раціональні норми і фактичне споживання продуктів харчування у домогосподарствах україни у 1999 році
- •12.3. Показники споживання
- •Структура сукупних витрат домогосподарств україни у 1999 році1
- •Структура сукупних витрат домогосподарств україни із різними середньодушовими сукупними витратами у 1999 році1
- •14.1. Соціальний час
- •15.1. Методологічні підходи до вивчення громадської думки
- •15.3. Узагальнюючі показники аналізу громадської думки
- •Розподіл відповідей на запитання «як ви оцінюєте характер змін рівня життя, що відбулися у вашому житті за останній рік?»
- •Проект стандартної статистичної класифікації екологічної якості прісної води (Європейська Економічна Комісія)
- •Б) у повітрі населених пунктів
- •Міщмальнии набір товарів культурно-побутового та господарського призначення (на одну середньостатистичну сім'ю)
- •Послуги культури
- •А. Вихідні дані для обчислення індексів
5.2. Система показників політичного і громадського життя
Інформаційну базу статистики політичного і громадського життя становлять чотири групи показників з таких розділів: 1) статистика виборчої системи і виборних органів влади; 2) статистика державного управління і місцевого самоврядування; 3) статистика політичних і масових громадських організацій; 4) статистика здійснення політичних прав і свобод громадян.
1. До показників першої групи — статистики виборчої системи і виборних органів влади — належать:
чисельність висунутих і зареєстрованих виборчими комісія ми кандидатів, а також їх поділ за статтю, віком, освітою, соціа льним станом, партійною приналежністю;
чисельність виборців, які взяли участь у голосуванні, зокре ма за виборчими дільницями (округами), містами, регіонами, а також на певний момент у день виборів і в цілому за час виборів, і частка кожної з таких груп виборців від загальної кількості осіб, котрі проголосували;
результати голосування — кількість голосів, поданих за і про ти певного кандидата (партію або виборчий блок); кількість ви борців, котрі проголосували проти всіх кандидатів (так зване протестне голосування; кількість бюлетенів, визнаних недійсними;
чисельність і склад депутатів, обраних до відповідного органу;
кількість виборчих округів, де з тієї чи іншої причини недо статня активність виборців; відсутність кандидата, який набрав кількість голосів, необхідну для того, щоб вважатися обраним.
Інформацію про ставлення населення до кандидатів у депутати під час виборчої кампанії дістають вибірковим опитуванням, за результатами якого визначають рейтинг кожного кандидата. У день виборів звичайно вибірково опитують виборців, котрі щой-
72
но проголосували. Результати таких спостережень доволі точно відбивають громадянську думку про кандидатів і дають змогу з невеликою похибкою прогнозувати остаточні підсумки виборів.
24 вересня 1997 року Законом України «Про вибори народних депутатів України» було впроваджено змішану (мажоритарно-пропорційну) систему виборів, згідно з якою половина, тобто 225 народних депутатів, обирається за партійними списками тих партій, що подолали чотиривідсотковий бар'єр. З огляду на це виникла низка статистичних показників, які характеризують участь партій у виборах і досягнені ними результати. Так, у парламентських виборах 29 березня 1998 року брали участь ЗО партій і виборчих блоків (табл. 5.1). Загалом за кандидатів від партій і виборчих об'єднань проголосувало 91,65% (24,35 млн) виборців. Вісім партій і виборчих блоків подолали чотиривідсотковий бар'єр і поділили між собою 225 депутатських мандатів. За них проголосувало 17 481 593 виборців (71,8 %). Щоб на підставі відомої кількості отриманих голосів визначити кількість депутатських мандатів від кожної партії, застосовували методику Томаса Хейра, за якою виборча квота (кількість голосів, необхідних для одержання одного мандата) визначається діленням сумарної кількості голосів, отриманих партіями, які подолали встановлений бар'єр, на загальну кількість депутатських мандатів (17 481 593 : : 225 = 77 696). Кількість мандатів, що їх отримує партія за виборчими списками, визначається діленням кількості голосів, відданих за неї на виборах, на розмір виборної квоти.
Таблиця 5.1