Міністерство освіти і науки україни

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра фінансів

О.Ю. Руденок

Інвестування

конспект лекцій для студентів

денної та заочної форм навчання

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

Змістовий модуль І. Складові елементи механізму інвестиційних відносин
Тема 1. Методологічні основи інвестування......................................................	3
Тема 2. Суб’єкти інвестиційної діяльності.......................................................	15
Змістовий модуль ІІ. Види та форми інвестування
Тема 3. Фінансові інвестиції................................................................................	31
Тема 4. Інвестиції у виробничий капітал......................................................	42
Тема 5. Інноваційна форма інвестицій…............................................................	51
Тема 6. Залучення іноземних інвестицій.............................................................	59
Змістовий модуль ІІІ. Інвестиційне проектування
Тема 7. Обґрунтування доцільності інвестування............................................	67
Тема 8. Інвестиційне проектування.............................................................	80
Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу..............................	87
Глосарій.......................................................................................................	97
Перелік рекомендованої літератури..............................................................	120

Змістовий модуль і. Складові елементи механізму інвестиційних відносин тема 1. Методологічні основи інвестування

1. Економічна сутність і види інвестицій. Визначення, мета й завдання інвестиційної діяльності.

2. Інвестиційний ринок.

3. Інвестиційний процес і його реалізація в Україні.

Понятійний апарат:

інвестиція; інвестиційна діяльність; прямі і непрямі інвестиції; приватні, державні, спільні інвестиції; реальні і фінансові інвестиції; короткострокові, довгострокові й середньострокові інвестиції; внутрішні, іноземні і закордонні інвестиції; інвестиційний процес; інвестиційний ринок; інвестиційна політика; інвестиційний клімат; інвестиційний попит; інвестиційна пропозиція

1.1. Економічна сутність і види інвестицій. Визначення, мета й завдання інвестиційної діяльності.

Термін “інвестиції” походить від латинського слова “invest”, що означає “вкладати”. У загальноприйнятому сприйнятті інвестиції представляють собою вкладення капіталу у будь-яку сферу діяльності з метою наступного його збільшення.

Термін “інвестиція” став застосовуватися у вітчизняній практиці не дуже давно - з 1991 року (до того часу досить розповсюдженим було використання поняття “капітальні вкладення”). Незважаючи на те, що дане поняття є прикладом багатотрактовності (додаток А), уважний розгляд динаміки і змісту кожного з визначень дозволяє побачити, що в період 1991 - 2011 р. істотної зміни в розумінні сутності інвестицій не відбулося: визначення, надане в Законі України “Про інвестиційну діяльність”, здебільшого трансформується авторами незначним чином чи сприймається як догма.

Однак, деякі вчені все-таки доповнюють законодавче визначення своїми елементами щодо цілей інвестування, об’єктів (суб’єктів), періоду, ризику чи трактують інвестиції як процес. При цьому розбіжності в трактуванні поняття “інвестиції” не є значними, а загальне сприйняття вітчизняними вченими поняття “інвестиція” істотно не відрізняється від закордонного підходу.

Наявність таких розбіжностей у деякій мірі може бути виправданою у зв’язку з існуванням в науці економічного й фінансового підходу.

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р.: інвестиції – це всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької й інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект.

До таких цінностей відносяться:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

• майнові права інтелектуальної власності;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

• інші цінності.

Фінансове визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції – це всі види активів, вкладених у господарську діяльність для одержання доходу. Інвестиції з економічної точки зору – це видатки на створення, розширення, реконструкцію й технічне переозброєння основного капіталу, на придбання нематеріальних активів, а також на пов’язані з цим зміни розміру і структури оборотного капіталу.

Інвестиції в об’єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних видах. Для обліку, аналізу й планування інвестиції класифікуються по наступних ознаках (рис. 1.1):

1. По об’єктах (формах) вкладення коштів виділяють реальні й фінансові інвестиції.

Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові інструменти. Під реальними інвестиціями прийнято сприймати вкладення коштів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні.

Останнім часом в економічній літературі визначені нові форми інвестицій, які входять до складу реальних – інноваційні й інтелектуальні інвестиції. Інноваційні інвестиції являють собою вкладення в нововведення, а інтелектуальні – вкладення в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького й патентного права, права на промислові зразки й корисні моделі.

Виділення реальних і фінансових інвестицій є основною ознакою їхньої класифікації.

2. За характером участі в процесі інвестування виділяють прямі й непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями мається на увазі особиста участь інвестора у виборі об’єктів інвестування й вкладенні коштів. Під непрямими чи портфельними інвестиціями розуміють вкладення, які здійснюються при посередництві інших осіб (інвестиційних чи інших фінансових посередників).

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові, середньострокові й довгострокові інвестиції.

Рис. 1.1. Класифікація інвестицій

Під короткостроковими інвестиціями звичайно розуміють вкладення капіталу на період, що не перевищує 3 років. До середньострокових інвестицій відносять будь-яке вкладення капіталу у часовому інтервалі від 3 до 5 років. Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період понад 5 років.

4. По формах власності інвесторів виділяють інвестиції приватні, державні і змішані.

Приватними інвестиціями є вкладення капіталу, що здійснюється громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності.

Під державними інвестиціями розуміють вкладення центральних і місцевих органів влади і управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів.

Під змішаними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції внутрішні, у тому числі іноземні, і закордонні.

Під внутрішніми інвестиціями мають на увазі вкладення капіталу в об’єкти інвестування, розміщені на території даної країни. Іноземними інвестиціями називаються вкладення, що здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами й державами. Під закордонними інвестиціями мається на увазі вкладення капіталу в об’єкти інвестування, розміщені за межами даної країни (сюди належить і придбання різних фінансових інструментів інших країн - акцій закордонних компаній, облігацій інших держав і т.п.).

6. За формою одержання доходу розрізняють інвестиції, спрямовані на отримання матеріальної вигоди, і інвестиції, спрямовані на досягнення соціального ефекту.

Матеріальними вигодами при інвестуванні можуть бути: грошові надходження, зменшення ризику, вихід на нові ринки збуту тощо.

В якості соціального ефекту досягаються: створення нових робочих місць, поліпшення екології, умов праці, підвищення престижу підприємства.

Приведена класифікація інвестицій відображає найбільш істотні їхні ознаки і при необхідності може бути деталізована в залежності від підприємницьких чи дослідницьких цілей.

Однією зі складових частин економічної діяльності виступає інвестиційна діяльність, головною метою якої є досягнення високих темпів розвитку підприємства (на мікрорівні) і стабілізація й розвиток економіки (на макрорівні).

Інвестиційна діяльність – це сукупність послідовних практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій. Тобто, вона реалізується на основі:

• інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднаннями й товариствами, а також цивільними й релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

• державного інвестування, яке здійснюється органами влади і управління України, АР Крим, місцевих рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позикових коштів;

• іноземного інвестування, що здійснюється іноземними громадянами, юридичними особами і особами без громадянства;

• спільного інвестування, що здійснюється громадянами і юридичними особами України, іноземних держав.