МАКРОЕКОНОМІКА_Навчальний посібник_Проданова_Литвин

сплачених, зокрема поточних податків на доходи та майно). Частина сукупного доходу економіки, яка залишається у розпорядженні її суб’єктів після сплати податків і може бути використана ними для споживання і заощадження.

Недискреційна фіскальна політика – різновид фіскальної політики

(залежно від рівня керованості фіскальними інструментами); автоматична бюджетно-податкова політика. Стосується лише податків і трансфертів, які є функцією від доходу. В її основі лежить здатність фіскальних інструментів, що входять до складу чистих податків, змінюватися в автоматичному режимі, тобто без прямої участі держави.

Номінальний ВВП – обчислюється у фактичних цінах поточного періоду (року), цінах того періоду, який аналізується.

Номінальна процентна ставка – процентний показник плати за використання грошових запозичень (плата встановлюється в процентах до суми запозичених грошей). Формується з урахуванням реальної процентної ставки та інфляції, тобто зростання цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну використання позики.

Нормативна функція макроекономіки – прикладну функцію називають нормативною або макроекономічним регулюванням. Вважається, що нормативна макроекономіка визначає бажані для національної економіки перспективи та шляхи їх реалізації, передовсім за рахунок державного регулювання.

Операційний попит на гроші – одна з складових сукупного попиту на гроші, величина якої зумовлена необхідністю обслуговування торговельних та платіжних операцій.

Особистий доход – один з основних показників доходів домогосподарств, які обчислює національна макростатистика. При визначенні враховуються джерела формування доходів. Включає обсяг нарахованих (у грошовій та натуральній формі) заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших поточних трансфертів.

Повна зайнятість – одна з умов, що забезпечується рівновагою на ринку праці і є критерієм рівня зайнятості в економіці. Не ототожнюється з нульовим безробіттям: допускається природне (фрикційне та структурне) безробіття, але виключається циклічне безробіття.

Позитивна функція макроекономіки – пізнавальна, освітня, теоретична,

або макроекономічний аналіз. Вважається, що позитивна макроекономіка досліджує реальний стан економіки (на відміну від нормативної, яка визначає бажані для неї перспективи).

Потенційний ВВП – обсяг реального ВВП, який економіка виробляє в умовах природного рівня безробіття та повної зайнятості ресурсів.

Предмет макроекономіки – механізм функціонування та розвитку національної економіки, економічної системи макрорівня, змішаної економіки.

Природне безробіття – це сукупність фрикційного і структурного безробіття.

220

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (у тому числі для здійснення обов`язкових платежів та зборів).

Рахунок в рамках СНР – балансова таблиця, яка складається з двох розділів: один – це ресурси, або зміна у зобов’язаннях; другий – використання, або зміна в активах.

Реальна процентна ставка – процентний показник плати за використання грошових запозичень (плата встановлюється в процентах до суми запозичених грошей). Формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не зміняться протягом терміну використання позики.

Реальний ВВП – обчислюється в порівнянних (постійних) цінах, тобто в фактичних цінах того періоду (року), який приймається за базу розрахунків, в фактичних цінах базового періоду (року). Реальний ВВП в СНР називається „ВВП у постійних цінах”.

Регулювання державного боргу – система заходів уряду (держави),

метою яких є: оптимізація структури боргу, скорочення його розмірів або ліквідація. Шляхи досягнення мети: оплата боргів за рахунок бюджетних або золотовалютних резервів країни; рефінансування – погашення попередньої заборгованості шляхом випуску нових запозичень; конверсія – зміна умов доходності кредиторів; консолідація – зміна термінів погашення заборгованості; одержання кредитів від міжнародних, регіональних банків на пільгових умовах; погашення заборгованості іноземними активами країни.

Рецесійний розрив – величина, на яку автономні витрати менше потенційно необхідних автономних витрат (їх не вистачає для закупівлі потенційного ВВП). В той же час величина, на яку повинні зрости автономні витрати для мультиплікативного збільшення фактичного ВВП до рівня потенційного ВВП.

Середня схильність до заощаджень – поняття-показник, який є оберненою стороною середньої схильності до споживання; коефіцієнт, що показує відношення обсягу заощаджень до поточного доходу.

Середня схильність до споживання – поняття-показник, який Дж.Кейнс застосовував для визначення співвідношення розмірів споживання і величини доходу, тобто рівня використання поточного доходу на поточне споживання; коефіцієнт, що показує частку доходу, яка використовується на споживання.

Система національного рахівництва – спеціальний міжнародний стандарт єдиних підходів до системи та методології обчислення результатів діяльності національної економіки.

Спекулятивний попит на гроші – одна з складових сукупного попиту на гроші, величина якої зумовлена бажанням економічних суб’єктів вигідно зберігати гроші.

221

Стабілізаційна державна політика – сукупність державних заходів,

спрямованих на пом’якшення економічних коливань з метою підтримання повної зайнятості та оптимальної інфляції. Залежно від інструментів (засобів), за допомогою яких держава здійснює свою стабілізаційну політику, розрізняють дві її складові: фіскальна (бюджетно-податкова) політика і монетарна (грошово-кредитна) політика.

Структурне безробіття – зумовлене структурними зрушеннями в економіці, що виникають внаслідок технологічного розвитку виробництва, коли структура (робочої сили (професійна, кваліфікаційна) на відповідає структурі робочих місць в економіці.

Фіскальна експансія – різновид фіскальної політики (залежно від цільової спрямованості), стимулювальна бюджетно-податкова політика. Застосовується для пожвавлення економічної кон’юнктури, стимулювання сукупного попиту та/або сукупної пропозиції. З цієї метою уряд може: збільшувати державні закупівлі і трансфертні платежі, зменшувати податки, або поєднувати зростання держзакупівель і трансфертів із скороченням податків.

Фіскальна політика держави (або бюджетно-податкова) – один з напрямів стабілізаційної макроекономічної політики. Включає заходи щодо зміни державних закупівель, податків, трансфертів приватному сектору, платежів з обслуговування державного боргу, спрямованих на зміну об’ємів ВВП з метою досягнення рівноваги, повної зайнятості, збалансованого неінфляційного зростання. Фіскальну політику проводить уряд під контролем парламенту.

Фіскальна рестрикція – різновид фіскальної політики (залежно від цільової спрямованості), стримувальна бюджетно-податкова політика. Здійснюється в умовах інфляційного зростання, коли спостерігається „перегрів” економіки. З цієї метою уряд може: зменшувати державні закупівлі і трансфертні платежі, збільшувати податки, або поєднувати скорочення держзакупівель і трансфертів із збільшенням податків.

Фрикційне безробіття – добровільне, причиною якого є потреба економічно активного населення в постійному поліпшенні умов або підвищенні рівня оплати своєї праці.

Функція заощадження – алгебраїчно визначена залежність заощаджень від доходу. В функції залежною змінною є заощадження, а чинники, які на нього впливають, – незалежними змінними. Функція відповідає на питання: від яких чинників залежать заощадження?

Функція інвестиційних витрат – алгебраїчно визначена залежність інвестиційних витрат від ряду факторів (у т.ч. доходу). В інвестиційній функції залежною змінною є інвестиції, а чинники, які впливають на інвестиції, – незалежними змінними. Функція шукає відповідь на питання: від яких чинників залежить обсяг інвестицій?

Функція споживання (споживчих витрат) – алгебраїчно визначена залежність споживання від доходу. В функції споживчі витрати є залежною

222

змінною, а чинники, які впливають на споживання, – незалежними змінними. Функція відповідає на питання: від яких чинників залежать споживчі витрати?

Циклічне безробіття – причиною якого вважається скорочення попиту на робочу силу відносно її пропозиції (перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї) через спад виробництва в економіці.

Чисті інвестиції – ті, що спрямовуються лише на створення нового, тобто додаткового капіталу. Частина валових інвестицій, яка визначає перевищення валових інвестицій порівняно з вартістю зношеного капіталу.

223

Література

1.Агапова Т.А. Макроэкономика: Учебник/ С.Ф.Серегина; под. общ. ред. д.э.н., проф. А.В. Сидоровича; МГУ им. М.В. Ломоносова. – 6- изд. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 447 с.

2.Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник для вузів/ К.С.Базилевич, Л.О.Баластрик; за ред. В.Д.Базилевича. – 3-тє вид. –

К.: Знання, 2006. – 624 с.

3.Бункина М.К. Национальная экономика: Учебник для вузов/ М.К.Бункина. – М.: «Палеотип», 2002. – 488 с.

4.Бутук А.И. Макроэкономика: Учеб. пособие/ А.И.Бутук. – К.:

Знання, 2004. – 514 с.

5.Головінов О.М.Макроекономіка: Навчальний посібник/ О.М.Головінов. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 127 с.

6.Задоя А.А. Макроэкономика: Учебник/ А.А.Задоя, Ю.Е.Петруня.

–К.: О-во «Знання», КОО, 2006. – 368 с.

7.Иванов Ю.Н. Основы национального счетоводства: Учебник/ Ю.Н.Иванов, С.Е.Казаринова, Л.А.Карасева. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 480 с.

8.Калініченко О.В. Макроекономіка. Практикум: Навч. посіб./ О.В.Калініченко, О.Д.Плотник. – К.: Центр учбової літератури, 2010.

–656 с.

9.Макроэкономика : учебник / А.В.Аносова, И.А.Ким, С.Ф.Серёгина [и др.]; под ред. С. Ф. Серёгиной. — М. : Юрайт, 2011.

–526 с.

10.Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб./ А.Ф.Мельник, Т.Л.Желтюк, О.В.Дугопольський, О.В.Панухник; наук. ред. А.Ф.Мельник. – К.: Знання, 2008. – 699 с.

11.Макроэкономика: учебное пособие для студентов отрасли знаний 0305 «Экономика и предпринимательство»/ М-во образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донец. нац. ун-т экономики и

торговли им. Туган-Барановского, Каф. экон. теории; Проданова Л. В., Литвин В. В. – Донецк: ДонНУЭТ, 2011. – 196 с.

12.Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник/ С.М.Панчишин. – К: Либідь, 2002. – 616 с.

13.Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник/ А.Г.Савченко.

–2-ге вид., без змін. – К.:КНЕУ, 2007. – 448 с.

224

Навчальне видання

Проданова Лариса Василівна, д-р екон. наук, доц.

Литвин Валерія Вікторівна, канд.. екон. наук, доц.

МАКРОЕКОНОМІКА

Навчальний посібник

для студентів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво», 0306 «Менеджмент організацій», 1401 «Сфера обслуговування» денної та заочної форм навчання

Технічний редактор О.І. Шелудько

Зведений план 2013 р., поз. № _____

Підписано до друку ____ 2013 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Друк – ризографія. Ум. друк. арк. ______

Обл.-вид.арк. _______ Тираж прим. _______ Зам. № ________

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 83050, м. Донецьк, вул.. Щорса, 31 Редакційно-технічний відділ НПІТ

83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 10. тел.: (062) 297-60-50

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 3470 від 28.04.2009 р.