МАКРОЕКОНОМІКА_Навчальний посібник_Проданова_Литвин

в) знижується якість виготовленої продукції, погіршується асортимент, зростає дефіцит продукції, черги покупців; г) інфляція поширюється в економіці окремої країни, окремих регіонах або в світовій економіці.

7. Залежно від рівня розповсюдження в економічній системі розрізняють такі види інфляції:

а) помірну, галопуючу і гіперінфляцію; б) контрольовану і неконтрольовану; в) відкриту і приховану; г) національну, регіональну і світову.

8. Залежно від темпів зростання цін розрізняють такі види інфляції:

а) експортовану й імпортовану; б) помірну, галопуючу і гіперінфляцію;

в) контрольовану і неконтрольовану; г) відкриту і приховану.

9. Крива Філліпса показує, що:

а) у короткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує обернена залежність; б) у короткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття існує пряма залежність;

в) між рівнем інфляції і безробіттям немає зв’язку; г) у довгостроковому періоді між рівнем інфляції і безробіттям існує пряма залежність.

10. Під ліквідністю грошових агрегатів розуміють здатність:

а) фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу без зміни його номінальної вартості; б) фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу зі зміною його номінальної вартості; в) грошей перетворюватись на цінні папери;

г) грошей перетворюватись на кошти в іноземній валюті.

Тема 6. СПОЖИВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ І ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ У СИСТЕМІ СУКУПНИХ ВИТРАТ

Питання для обговорення та самоконтролю

1.Споживчі витрати як складова сукупних витрат національної

економіки.

2.Показники кількісного визначення доходів домогосподарств: «особистий дохід», «дохід у розпорядженні».

3.Диференціація доходів населення: методи і показники аналізу.

200

4.Крива Лоренца. Коефіцієнт Джині.

5.Квінтільний коефіцієнт диференціації доходів населення. Квінтільний коефіцієнт фондів.

6.Основні фактори динаміки споживчих витрат. Кількісно визначена залежність споживчих витрат від доходу. Функція споживання.

7.Основні фактори динаміки заощаджень. Кількісно визначена залежність заощаджень від доходу. Функція заощаджень.

8.«Автономне» та «індуційоване» споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощадження.

9.Графічна інтерпретація залежності споживання та заощаджень від доходу (графіки функцій споживання і заощаджень).

10.Інвестиційні витрати як складова сукупних витрат.

11.Чисті і валові інвестиції: динаміка і співвідношення динаміки.

12.Функція інвестиційних витрат. Гранична схильність до інвестування. Модель акселератора.

13.Графічна інтерпретація залежності інвестицій від різноманітних факторів (графік функції інвестиційних витрат).

14.Рівновага інвестицій і заощаджень: класичне та кейнсіанське уявлення щодо механізму врівноваження.

Тести:

1. У загальному контексті функція споживання – це:

а) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність споживчих витрат від певних чинників; б) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність інвестицій від певних чинників;

в) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність заощаджень від певних чинників; г) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність

потенційного ВВП від приросту капіталу.

2. У загальному контексті функція заощадження – це:

а) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність споживчих витрат від певних чинників; б) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність інвестицій від певних чинників;

в) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність заощаджень від певних чинників; г) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність

потенційного ВВП від приросту капіталу.

3. У загальному контексті інвестиційна функція – це:

а) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність споживчих витрат від певних чинників;

201

б) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність інвестицій від певних чинників; в) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність заощаджень від певних чинників;

г) математична назва макроекономічної моделі, яка виражає залежність потенційного ВВП від приросту капіталу.

4.Використовуючи наведені варіанти відповідей, покажіть зв’язок між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження.

а) сума показників дорівнює доходу кінцевого використання; б) відношення між цими показниками характеризує граничну схильність до інвестування; в) сума даних показників дорівнює 1;

г) різниця між показниками дорівнює особистому наявному доходу.

5.Функцію заощаджень визначено рівнянням S = C0 + 0,4Y. Функція споживання в цьому випадку буде мати вигляд:

а) С = С0 + 0,7Y; б) С = С0 + 0,6Y; в) С = С0 + 0,8Y; г) С = С0 + 0,6Y.

6. Нарощування виробничих потужностей можливо лише за умов, коли:

а) валові інвестиції перевищують амортизацію і чисті інвестиції є додатною величиною; б) коли валові інвестиції менші, ніж амортизація і чисті інвестиції є від’ємною величиною;

г) валові інвестиції дорівнюють амортизації; д) чисті інвестиції дорівнюють валовим інвестиціям.

7.Назву „індуційоване споживання” одержала та частина споживчих витрат, яка:

а) фінансуються не за рахунок поточного доходу; б) фінансується поточним доходом;

в) фінансується доходом минулих періодів (заощадженнями); г) фінансується доходом майбутніх періодів (за рахунок запозичень).

8.Коефіцієнт Джині показує:

а) співвідношення між середніми доходами 10% найбагатшої частини населення і доходами 10% найбіднішої частини населення; б) результат нарахування складного проценту на теперішню вартість грошей, що заощаджуються;

202

в) різницю між граничною схильністю до споживання і граничною схильністю до заощаджень; г) рівень концентрації доходів населення.

9. Валові інвестиції:

а) спрямовуються лише на створення нового, тобто додаткового капіталу; б) визначають заміну зношеного капіталу новими капітальними засобами;

в) охоплюють як створення нового капіталу, так і заміну зношеного капіталу новими капітальними засобами; г) це частина чистих інвестицій.

10. Крива Лоренца (як один з аналітичних засобів визначення рівня диференціації доходів) – графік, який відображує:

а) теоретичну можливість існування абсолютної рівності в розподілі доходів між окремими групами населення країни; б) реальний розподіл доходів між окремими групами населення (сімей) країни;

в) співвідношення мінімального рівня доходів серед 20% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 20% найменш забезпеченого населення; г) співвідношення сумарних (або середніх) доходів 20% найбільш та 20%

найменш забезпеченого населення.

Тема 7. СУКУПНІ ВИТРАТИ І РІВНОВАЖНИЙ ОБ’ЄМ ВИРОБНИЦТВА (ВВП)

Питання для обговорення та самоконтролю

1.Загальні умови рівноваги національної економіки.

2.Метод «витрати-випуск»: сутність та графічна інтерпретація.

3.Метод «вилучення-ін’єкції»: сутність та графічна інтерпретація.

4.Мультиплікатор автономних витрат: сутність та кількісна визначеність.

5.Мультиплікатор автономних інвестиційних витрат: сутність та кількісна визначеність (залежно від граничної схильності до споживання та заощадження)

6.Рівноважний об’єм виробництва в умовах повної зайнятості. Рецесійний та інфляційний розриви: кількісна визначеність та графічна інтерпретація.

Тести:

1. Ефект мультиплікативного впливу інвестиційних витрат проявляється в тому, що:

а) зміна інвестицій спричиняє змінену сукупних доходу, витрат та обсягів національного виробництва;

203

б) зростання інвестицій спричиняє скорочення сукупних доходу, витрат та обсягів національного виробництва при збільшенні інвестицій; в) скорочення інвестицій спричиняє збільшення сукупних доходу, витрат та обсягів національного виробництва;

г) зміна інвестицій спричиняє зміну сукупних вилучень та ін’єкцій.

2.Чим вища гранична схильність до споживання, тим:

а) вища гранична схильність до заощаджень; б) менший мультиплікативний ефект; в) більший мультиплікативний ефект;

г) вища середня схильність до заощаджень.

3.Чим вища гранична схильність до заощаджень, тим:

а) вища гранична схильність до споживання; б) менший мультиплікативний ефект; в) більший мультиплікативний ефект;

г) вища середня схильність до споживання.

4.Згідно методу „вилучення – ін’єкції”, вилучення в економіці відбуваються у формі:

а) податків; б) державних закупівель; в) інвестицій; г) експорту.

5.Згідно методу „вилучення – ін’єкції”, ін’єкції в економіці відбуваються у формі:

а) податків; б) інвестицій; в) імпорту;

г) заощаджень.

6.Враховуючи, що гранична схильність до споживання, як правило, менша за одиницю, тому мультиплікатор витрат, як правило:

а) дорівнює одиниці; б) більший за одиницю; в) менший за одиницю;

г) вимірюється десятками разів.

7.Мультиплікатор витрат називається простим, тому що враховує лише один канал вилучень з економічного кругообороту, а саме:

а) заощадження; б) податки; в) імпорт;

204

г) експорт.

8. В умовах рецесійного розриву:

а) фактичний ВВП більше потенційного; б) фактичний ВВП менше потенційного; в) експорт перевищує імпорт; г) інвестиції перевищують заощадження.

9. В умовах інфляційного розриву:

а) фактичний ВВП більше потенційного; б) фактичний ВВП менше потенційного; в) експорт перевищує імпорт; г) інвестиції перевищують заощадження.

10. Якщо припустити, що гранична схильність до споживання становить 0,5, то значення мультиплікатора витрат:

а) 2; б) 0,5; в) 1; г) 5.

Тема 8. ДЕРЖАВА ЯК СУБ’ЄКТ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Питання для обговорення та самоконтролю

1.Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку.

2.Основні економічні функції держави.

3.Суспільні товари та послуги: властивості та різновиди.

4.Теорії макроекономічного регулювання: кейнсіанство, монетаризм, теорія економіки пропозиції, теорія раціональних очікувань

5.Економічна політика держави: сутність, напрями, методи, інструменти, важелі, форми.

6.Основні напрями макроекономічної політики держави.

Тести:

1. Якими проблемами в ринковій економіці повинна займатися держава?

а) розподілом грошових доходів в суспільстві; б) надавати допомогу конкретному споживачу із обмеженими доходами,

визначаючи напрямки їхнього раціонального використання; в) визначати, що та скільки необхідно виробляти з наявних ресурсів;

г) визначати перелік товарів та послуг, яких потребує суспільство, незалежно від переваг будь-якої групи або всього населення.

205

2.Творцями цілісної теорії державного регулювання економіки вважаються:

а) Дж. М. Кейнс і його послідовники; б) Р. Томас і Д. Норт; в) К. Маркс і Ф. Енгельс; г) А. Сміт і Д. Рикардо;

3.Дж. М. Кейнс вважав, що вихід з глибокої економічної кризи можливий на основі:

а) встановлення контролю над грошовою масою; б) збільшення державних закупівель; в) зниження норми обов'язкового резервування;

г) скорочення масштабів державного втручання в економіку.

4.Суспільні товари характеризуються тим, що вони:

а) поділяються й доступні індивідуальному споживанню; б) можуть бути виключені зі сфери споживання окремих індивідів; в) мають властивості неконкурентності й невиключеності; г) споживаються індивідами в різних кількостях;

5.Сукупна пропозиція суспільного товару дорівнює:

а) сукупній пропозиції приватного товару; б) обсягам індивідуального споживання суспільного товару;

в) обсягу споживання приватного товару i-тим споживачем;

г) загальній вартості, яку всі індивідууми платять за кожну одиницю приватного товару;

6.До заходів підвищення результативності державного регулювання економіки відносяться:

а) системне застосування важелів і методів державного регулювання економіки; б) розробка суперечливої системи законів; в) відмова від застосування адміністративних важелів впливу на економіку;

г) директивне планування розвитку виробничої сфери економіки;

7.До факторів, що визначають якість і ефективність державного регулювання економіки (ДРЕ), не відносяться:

а) наявність ефективної системи державних інститутів регулювання; б) адаптивність методів і інструментів ДРЕ до швидких змін господарської кон'юнктури; в) наявність сильної державної влади в різних її гілках;

г) поступова відмова від системи обмежень у зовнішній торгівлі.

8.Яке із тверджень є помилковим: «Недоліки ринку виникають внаслідок:

а) об’єктивної тенденції згасання конкуренції»; б) нездатності ринку забезпечити людей суспільними товарами»;

206

в) економічної нестабільності»; г) державного втручання в економіку».

9. Підприємство, яке породжує позитивні екстерналії…

а) бере на себе частку витрат з реалізації інтересів інших суб’єктів ринку; б) функціонує на ринку з низькою ефективністю; в) використовує ресурси, повністю відшкодовуючи витрати;

г) одержує еквівалентний прибуток від своєї діяльності.

10. Перерозподіл доходів, як функція держави, пов'язаний із …

а) необхідністю держави подолати вади ринкового саморегулювання; б) неефективним розподілом обмежених ресурсів; в) нерівномірністю розподілу доходів між членами суспільства;

г) необхідністю забезпечити людей суспільними товарами.

207

Тема 9. БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВА (ФІСКАЛЬНА) ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Питання для обговорення та самоконтролю

1.Бюджетно-податкова (фіскальна) політика держави: сутність, мета,

важелі.

2.Механізм бюджетно-податкової політики.

3.Мультиплікатор державних закупівель: сутність, кількісна визначеність.

4.Мультиплікатор чистих податків: сутність, кількісна визначеність.

5.Мультиплікатор збалансованого бюджету: сутність, кількісна визначеність.

6.Різновиди фіскальної політики.

7.Стимулююча фіскальна політика (фіскальна експансія): мета та особливості використання важелів. Графічна інтерпретація впливу на сукупний попит та сукупну пропозицію.

8.Стримуюча фіскальна політика (фіскальна рестрикція): мета та особливості використання важелів. Графічна інтерпретація впливу на сукупний попит та сукупну пропозицію.

9.Сутність та механізм дискреційної та недискреційної фіскальної

політики.

10.Держаний бюджет: сутність, стан (кількісна визначеність), концепції збалансування.

11.Дефіцит і профіцит державного бюджету: сутність, чинники,

різновиди.

12.Державний борг країни: сутність, чинники, кількісна визначеність, наслідки, методи регулювання.

13.Проблеми реалізації фіскальної політики.

Тести:

1. Бюджетно-податкова політика держави – це система заходів держави:

а) стосовно змін державних видатків, оподаткування і стану державного бюджету; б) спрямованих на вдосконалення та оптимізацію структури національної економіки;

в) спрямованих насамперед на врівноваження платіжного балансу й стабілізацію валютного курсу національної валюти; г) спрямованих на регулювання грошової маси в обігу.

2. Якщо уряд планує збільшити реальний ВВП, то використовуючи інструменти фіскальної політики, він повинен знизити:

а) рівень оподаткування; б) державні закупівлі;

в) рівень бюджетного дефіциту;

208

г) трансфертні платежі.

3.Якщо уряд прагне запобігти надмірному розширенню сукупного попиту, зокрема в умовах повної зайнятості, то використовуючи інструменти фіскальної політики, він може:

а) підвищити рівень оподаткування економічних суб’єктів і скоротити державні закупівлі; б) збільшити державні закупівлі і знизити податки;

в) збільшити державні закупівлі і податкові надходження до бюджету; г) скоротити державні закупівлі і податкові надходження до бюджету.

4.До стримуючих заходів фіскальної політики відносяться:

а) зменшення ставок оподаткування і збільшення державних закупівель товарів і послуг; б) збільшення ставок оподаткування і зменшення державних закупівель товарів і послуг;

в) зменшення ставок оподаткування і державних закупівель товарів і послуг; г) збільшення ставок оподаткування і державних закупівель товарів і послуг.

5. До стимулюючих заходів фіскальної політики відносяться:

а) зменшення ставок оподаткування і збільшення державних закупівель товарів і послуг; б) збільшення ставок оподаткування і зменшення державних закупівель товарів і послуг;

в) зменшення ставок оподаткування і державних закупівель товарів і послуг; г) збільшення ставок оподаткування і державних закупівель товарів і послуг.

6.Реалізація недискреційної фіскальної політики пов’язана з дією особливих економічних важелів – вбудованих стабілізаторів. Такими є:

а) система регресивного і пропорційного оподаткування; б) система обмінного курсу і заходи державної підтримки експортерів;

в) система прогресивного оподаткування і система державних трансфертів; г) банківська і податкова система країни.

7.Мультиплікатором державних закупівель називається числовий коефіцієнт, який показує у скільки разів:

а) зростуть сукупні витрати, доходи і обсяг національного виробництва в разі змінення видатків держави; б) зменшаться сукупні витрати, доходи і обсяг національного виробництва в

разі змінення видатків держави; в) зміняться сукупні витрати, доходи і обсяг національного виробництва в разі змінення видатків держави;

г) зміняться сукупні витрати, доходи і обсяг національного виробництва в разі змінення споживчих витрат;

209