- •Міжнародне право
- •Лектор: к.Ю.Н., доцент Романюк о.І.
- •Змістовий модуль і. Питання сучасного міжнародного права
- •Тема1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права. Виникнення і розвиток міжнародного права
- •Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - XX ст.
- •Тема 2. Суб’єкти сучасного міжнародного права. Основні принципи міжнародного права
- •1. Поняття і види суб’єктів міжнародного права
- •2. Держави – основні суб’єкти міжнародного права
- •3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність
- •4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
- •5. Обсяг і межі правосуб’єктності державно-подібних утворень
- •6. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права
- •7. Принцип мирного співіснування – основоположний і узагальнюючий принцип сучасного міжнародного права
- •8. Зміст основних принципів сучасного міжнародного права
- •Тема 3. Норми міжнародного права. Їх реалізація
- •1. Поняття і структура норми міжнародного права.
- •2. Класифікація норм у міжнародному праві та механізм їх реалізації
- •Тема 4. Населення і міжнародне право
- •2. Набуття громадянства
- •3. Втрата громадянства
- •4. Режим іноземців
- •5. Право притулку
- •Тема 5. Територія в міжнародному праві
- •1. Поняття та класифікація територій
- •2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони.
- •3. Правові підстави, способи змін державних територій
- •4. Міжнародно-правові режими Арктики, Антарктики
- •5. Правові режими міжнародних рік, каналів, проток
- •6. Міжнародне повітряне право
- •Змістовий модуль іі. Міжнародні договори щодо регулювання діяльності держав та міжнародних організацій
- •Тема 6. Право міжнародних договорів
- •1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела
- •2. Об’єкти і види міжнародних договорів
- •3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів
- •4.Недійсність міжнародних договорів
- •5. Припинення і призупинення дії договорів
- •Тема 7. Право міжнародних організацій
- •1. Поняття й ознаки міжнародної міжурядової організації.
- •2. Класифікація ммуо
- •3.Організація Об’єднаних Націй (оон)
- •Організація з безпеки та співробітництва в Європі (обсє)
- •5.Організація Північноатлантичного договору (нато)
- •6. Рада Європи (рє)
- •Тема 8. Міжнародно-правова відповідальність
- •1.Відповідальність держав у міжнародному праві: поняття, цілі, принципи
- •2. Підстави для міжнародно-правової відповідальності
- •3. Ознаки міжнародного правопорушення
- •4.Класифікація міжнародних правопорушень
- •5.Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
- •6.Види та форми міжнародної відповідальності держав
- •7.Міжнародно-правові санкції
- •Тема 9. Міжнародне гуманітарне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів)
- •2. Механізми забезпечення захисту прав та свобод людини
- •3. Учасники збройних конфліктів. Режими воєнного полону та воєнної окупації
- •4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки
- •5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни
- •6. Нейтралітет у війні. Ведення морської війни
- •Тема 11. Право зовнішніх зносин
- •1. Предмет сучасного дипломатичного права
- •2. Джерела дипломатичного та консульського права
- •3. Принципи і норми, що регулюють дипломатичну діяльність
- •4. Принципи і норми, що регулюють консульську діяльність
- •5. Функції дипломатичного та консульського представництв
- •6. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети
- •Тема 12. Міжнародне морське право
- •1. Сутність морського права
- •2.Територіальне море і його правовий режим
- •3.Прилегла зона і її правовий режим
- •5.Відкрите море і його правовий режим
- •6.Континентальний шельф і його правовий режим
- •7.Виняткова економічна зона
- •8.Води архіпелагу
- •9.Район
- •Тема 13. Міжнародне економічне право
- •1.Поняття міжнародного економічного права
- •2. Принципи міжнародного економічного права
- •3.Міжнародні економічні договори – основна правова форма регулювання міжнародних економічних відносин
- •1) Види міжнародних економічних договорів та угод між суб’єктами міжнародного права
- •2) Міжнародні економічні договори між державами та міжнародними економічними організаціями
- •3)Припинення і призупинення дії міжнародних економічних договорів
- •Міжнародне торговельне право – підгалузь міжнародного економічного права
- •Тема 14. Забезпечення виконання зобовязань, що випливають з міжнародних економічних договорів
- •1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов’язань і засобів розв’язання міжнародних економічних спорів
- •2. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж
- •Тема 15. Міжнародне кримінальне право
- •1. Поняття, принципи та джерела міжнародного кримінального права
- •2. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •3. Уніфікація кримінального законодавства
- •4. Порядок притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності
- •5. Надання правової допомоги у кримінальних справах
- •6. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Взаємовідносини України та Інтерполу
- •Методичне забезпечення:
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури
- •Іі. Додаткова література
Тема 12. Міжнародне морське право
Сутність морського права.
Територіальне море і його правовий режим.
Прилегла зона і її правовий режим.
Внутрішні морські води та їхній правовий режим.
Відкрите море і його правовий режим.
Континентальний шельф і його правовий режим.
Виняткова економічна зона.
Води архіпелагу.
Район та його характеристика.
1. Сутність морського права
Морське право (або право моря) регламентується Конвенцією, що прийнята 10 грудня 1982 р. і набрала чинності 16 листопада 1994 р. У ній беруть участь 85 держав. Мореплавство – одна з найдавніших галузей людської діяльності, і вона вимагала відповідного регулювання. Крім того, у морському праві діяли і продовжують діяти міжнародні звичаї. Не намагаючись дати перелік всіх актів, відзначимо найбільш важливі не стільки теперішнього століття, скільки післявоєнного часу. Серед них найбільш вагоме місце займають акти Женевської конференції з морського права 1958 р., котра прийняла чотири конвенції: про територіальне море і прилеглу зону, про відкрите море, про континентальний шельф, про риболовство й охорону живих ресурсів відкритого моря.
На формування норм міжнародного морського права впливають різні міжнародні морські організації. Ряд положень, що визначають право користування морем, регулюється внутрішнім законодавством держав. В Україні до них належать Конституція України, Кодекс торгового мореплавства, Закон України "Про державний кордон України" та ін.
Морське право – інститут міжнародного права, що регулює відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права стосовно статусу, порядку використання та охорони морських просторів, у тому числі континентального шельфу, морського дна і природних ресурсів моря Міжнародне морське право ґрунтується на визнанні основних принципів міжнародного права: рівності всіх держав, великих і малих, незастосування сили і загрози силою, вирішення спорів мирними засобами та ін. З цього випливають основні норми міжнародного права: свобода користування відкритим морем всіма державами світу як тими, котрі мають, так і тими, котрі не мають доступу до моря; право рівного користування природними ресурсами морських просторів і морського дна, принцип загальної спадщини людства. З міжнародного морського права є велика кількість праць не тільки за кордоном, але й у нас. Їхній зміст (доктрина) є суттєвим додатком до норм морського права, тому що коментує і розвиває чинні норми, практику їхнього застосування і знайомить зі звичаями, що мають важливе значення в користуванні морем.
Ні в правових актах, ні в науковій літературі немає чіткого розмежування між морським і міжнародним морським правом. Конвенція 1982 р. називається Конвенцією з морського права. У той самий час одна з найбільш відомих робіт - робота Д. Коломбоса - має назву "Міжнародне морське право", хоча досліджує ті ж проблеми. Югославський професор Міленко Креча стверджує, що морське право є інтегральною частиною міжнародного публічного права і тому не потребує власного визначення, оскільки таке визначення має зводитися до еннумерації (перелічення) проблем, що регулюються цим правом. Щоб цього уникнути, він визначає морське право як частину міжнародного публічного права, котре регулює морські галузі. Про втрату відмінностей між міжнародним морським правом і морським правом пише відомий іспанський фахівець у галузі морського права Ігнасіо Арройо. Професор Войцех Гуральчик, польський фахівець у галузі морського права, відзначає, що термін "право моря" вживається для позначення частини міжнародного публічного права стосовно правового статусу морських просторів і морських суден, а також користування морем і його ресурсами. Він адекватний англійському law of the sea французькому droit de la mer. Цю галузь називають також "міжнародним морським правом", але ця назва менш уживана, оскільки під терміном "морське право" слід розуміти норми внутрішнього права – адміністративного, трудового. цивільного, зв'язаного з судноплавством.
Проте це стосується лише термінологічного боку справи. Слід відрізняти морське право від міжнародного морського права. Перше є правом конкретної держави, внутрішньодержавним правом. Воно засноване на внутрішньодержавних актах і регламентує статус і порядок користування внутрішніми і територіальними водами, а також морськими і річковими суднами, що належать державі: друге – засноване виключно на нормах міжнародного права і стосується поведінки держав за межами власних просторів. Обидві ці галузі тісно пов'язані, і морське право не може сприйматися відірваним від міжнародного морського права, котре багато в чому зумовлює його зміст. Виділяють також міжнародне приватне морське право. У зв'язку з цим звертають увагу на зв’язок, що посилюється, між міжнародним морським правом і втручанням внутрішнього цивільного права в міжнародні морські перевезення, в загальну інтернаціоналізацію судноплавства.
Досліджуючи процеси в міжнародному морському праві, іноді кажуть про позитивну і негативну інституціоналізацію. Позитивна полягає в постійному прагненні держав до розширення свого суверенітету на морські простори (економічна зона, континентальний шельф тощо). Негативна – у недопущенні необмеженої позитивної інституціоналізації.