Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Romanyuk_O._Mignarodne_pravo2011.doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
947.71 Кб
Скачать

Змістовий модуль іі. Міжнародні договори щодо регулювання діяльності держав та міжнародних організацій

Тема 6. Право міжнародних договорів

  1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела.

  2. Об’єкти і види міжнародних договорів.

  3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.

4. Недійсність міжнародних договорів

5. Припинення і призупинення дії договорів.

1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела

Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав і інших суб’єктів міжнародного права з приводу висновку, дії і припинення міжнародних договорів. Міжнародні договори є основним джерелом міжнародного права, важливим інструментом здійснення зовнішньої функції держави. Договірна форма закріплення міжнародних відносин обумовлює стабільність міжнародного правопорядку. Значення договорів визначається також і тим, що немає жодної галузі міжнародного права становлення і розвиток якої не зв’язані з договорами.

Суб’єктами права міжнародних договорів є суб’єкти міжнародного права. Об’єктом - самі міжнародні договори. Тривалий час єдиним джерелом права міжнародних договорів були звичаї. Перший кодифікаційний акт - Гавайська конвенція про договори була прийнята на конференції американських держав.

Основним джерелом права міжнародних договорів є Конвенція «Про право міжнародних договорів» від 23 травня 1969 року. У 1978р. була прийнята Конвенція «Про правонаступництво держав у відношенні договорів». Поява міжурядових міжнародних організацій і зростання їхньої ролі в міжнародних відносинах спричинили договірне оформлення їхніх відносин як з державами так і між собою. У результаті в 1986р. у Відні під егідою ООН була прийнята Конвенція «Про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями».

Названі конвенції кодифікували не всі діючі звичайні норми в області права міжнародних договорів. Зокрема, не піддалися кодифікації звичайні норми, що стосуються впливу війни на міжнародні договори. Тому, нарівні з договірними продовжують діяти і звичайні норми.

2. Об’єкти і види міжнародних договорів

Об’єкти міжнародних договорів можуть бути найрізноманітнішими. Об’єктом, як правило, є відносини суб’єктів міжнародного права з приводу матеріальних і нематеріальних благ, і утриманий від дій. Об’єкт міжнародного права може бути об’єктом міжнародного договору. Самі держави визначають що повинний бути об’єктом міжнародного права. У залежності від об’єкта розрізняють три «види цих договорів: політичні договори (про союз, взаємну допомогу, нейтралітет, в області роззброювання й ін.): економічні договори (торговельні договори, угоди про постачання товарів і товарообіг і ін.); і договори по спеціальних питаннях (в області транспорту, зв’язку, по сільському господарству, охороні здоров’я, й ін.). У залежності від числа учасників договори поділяються на двосторонні і багатобічні. Останні, у свою чергу, підрозділяються на загальні (або універсальні) і локальні.