Тема 11. Звітність перед органами страхування Питання, що розглядаються у темі

11.1. Загальні положення складання звітності зі страхування

11.2. База нарахування та розміри єдиного соціального внеску

11.3. Порядок складання та подання звітності до пенсійного фонду та органів соціального страхування

11.4. Порядок складання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

11.5. Звітність перед органами соціального страхування на випадок безробіття

11.6. Порядок складання та термін подання звітності у фонд страхування з тимчасової втрати працездатності

Після вивчення теми студент повинен знати:

- законодавчі та нормативні документи, що регламентують порядок складання звітності перед органами страхування;

- правила подання та відповідальність за несвоєчасне представлення звітності перед органами страхування;

- розмір ставок утримань та відрахувань єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування;

- порядок розрахунку ЄСВ, складання та подання звітності до фонду;

- порядок розрахунку внесків на загальнообов’язкове страхування з тимчасової непрацездатності, складання та подання звітності до фонду;

- особливості складання та подання звітності до фонду на загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття;

- порядок складання та подання звітності до фонду на загальнообов’язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- види відповідальності за надання невірної та несвоєчасної звітності до органів пенсійного та соціального страхування

Ключові слова: соціальне страхування, пенсійне страхування, єдиний соціальний внесок, база нарахування, класи професійного ризику, утримання, звітність перед органами страхування.

Рекомендована література: 1, 2, 7- 20, 28, 30 – 33, 38, 45, 48-53, 58, 63, 117-119, 136, 143, 156, 186.

11.1. Загальні положення складання звітності зі страхування

В Україні система соціального страхування налічує чотири загальнодержавних позабюджетних фонди (рис. 12.1), що діють згідно:

Рис. 11.1 - Структура системи загальнообов'язкового

соціального страхування в Україні

- Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 р., зі змінами та доповненнями;

- Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованнями" № 2240 від 18 січня 2001 р., зі змінами та доповненнями;

- Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р., зі змінами та доповненнями;

- Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" № 1105 від 23.09.1999 р.

З 1 січня 2011 року набув чинності прийнятий Верховною Радою України Закон №2464-17 від 08.07.2010 р. „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", що регулює порядок нарахування та сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ). Єдиним соціальним внеском пропонується замінити сплату пенсійних внесків і внесків у всі соціальні фонди (фонд по тимчасовій втраті працездатності, фонд зайнятості і фонд страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань). При цьому інші чотири соціальні закони продовжують діяти та впливатимуть на порядок нарахування внесків і продовжуватимуть визначати порядок отримання дотацій і виплат від фондів соцстрахування. Таким чином, усі інші соціальні фонди залишають за собою право контролю за своїми грошовими коштами.

Ключові положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є такими:

- адміністратором єдиного соціального внеску (ЄСВ) призначається Пенсійний фонд, інші фонди отримують кошти від Пенсійного фонду України в пропорціях, встановлених Законом;

- для перерахування внесків в органах Державного казначейства відкриті позабюджетні рахунки;

- перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється;

- Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- запроваджується посвідчення застрахованої особи (п. 8 ст. 1 Закону) (термін - протягом трьох років з дня набрання чинності законом, тобто до 01.01.2014 р.);

- фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування є платниками ЄСВ за найманих працівників та за себе - не менше розміру збору з мінімальної зарплати, але не більше максимального оподатковуваного внесками розміру (15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом);

- визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску;

- термін сплати внеску для роботодавців - до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем;

- передбачено, що „за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу)";

- статтею 10 Закону передбачено можливість сплати ЄСВ на добровільних засідках;

- Пенсійний фонд має право проводити на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, - позапланову перевірку. Перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Законом встановлюються штрафні санкції (п. 11 ст. 25 Закону) :

• у разі ухилення від узяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

• за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

• за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);

• за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн. до 255 грн.);

• за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Зазначимо, що розміри внесків у фонди соціального страхування впродовж останніх років змінюються. Це говорити про постійність процесів реформування системи соціального страхування.