- •Внешний аудит
- •1. Суб’єкти аудиту 2. Контрольні дії(Процес) 3. Об’єкти аудиту
- •Организационное
- •Тема 2.“организация аудиторской фирмы и работа с персоналом ”
- •Тема 3. Итоговій контроль качества аудита
- •1. Подходы к оценки качества аудиту за границей
- •2. Контроль качества аудита в Украине
- •3. Страхование ответственности аудиторов
- •14. О применении Международных стандартов аудиту издания 2006 года, утв. Решением Аудиторской палаты Украины от 30.11.2006 №168/7.
- •9.1. Подходы к оценки качества аудита за границей
- •9.2. Контроль качества аудиту в Украине
- •3.3 Страхование ответственности аудиторов
- •Модуль 2. Организационные аспекты процесса внешнего аудита
- •Тема 4. Организация аудита в среде компьютерНых информационНых систем
- •Основные направления взаимодействия аудитора и консультанта по компьютерной обработке данных
- •Риск появления ошибки и отклонений в учете
- •Компьютерная техника в деятельности аудитора
- •Тема 5. Оценка существенности ошибки в процессе аудита
- •Тема 6. Риски в аудиторской деятельности
- •Модуль 3. Методические аспекты внешнего аудита
- •Тема 7. Сущность методики аудита и предоставление аудиторсКих услуг
- •Моделирование методики аудита
- •Способи та прийоми вивчення документів
- •Тема8 .Методика аудита учредительных документов
- •Тема 9. Методика аудиТа оБоснованности и соблюденИя учетной политики
- •Багатовариантні елементи облікової політики
- •Влияние изменений учетных оценок.
- •Влияние изменения учетной политики
- •2004-2006 Г.Г. - 400 000
- •Данные о движении запасов ооо «Хозяйка» за 2006-2007 гг.
- •Тема 10
- •3. Події після дати балансу
- •4. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту
- •Таблиця 10.1 – Користувачі інформації, наданої аудиторами
- •5. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності
- •Аудиторська діяльність в Україні
4. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту
Аудитору слід встановити осіб, що належать до найвищого управлінського персоналу, яким слід повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управління.
У різних країнах є різні управлінські структури, що відображають культурні та правові традиції. Наприклад, у деяких країнах функція нагляду і функція управління юридично розділені між різними органами, наприклад, між спостережною (що цілком або в основному не є виконавчою) радою та правлінням (виконавчим органом). В інших країнах обидві функції юридично покладені на один орган, хоча може існувати аудиторський комітет (ревізійна комісія), який надає допомогу цьому органові в здійсненні його управлінських обов’язків, пов’язаних із фінансовою звітністю.
Така різноманітність ускладнює встановлення універсальних критеріїв визначення найвищого управлінського персоналу та осіб, яким аудитор повідомляє інформацію з питань аудиту, що має значення для управління. Аудитор застосовує судження для визначення осіб, яким треба повідомляти інформацію з питань аудиту, що має значення для управління, беручи до уваги управлінську структуру суб’єкта господарювання, обставини завдання та відповідні закони. Аудитор враховує також юридичні обов’язки цих осіб. Наприклад, на суб'єктах господарювання, де існує спостережна рада або ревізійна комісія, відповідними особами можуть бути ці органи. Проте на суб'єктах господарювання, де єдиний орган створив ревізійну комісію, аудитор може прийняти рішення повідомляти інформацію з питань аудиту аудиторському комітету (ревізійній комісії) або всьому органові (залежно від важливості інформації з питань аудиту, яка має значення для управління.) (МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові")\
У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.
В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти де якою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.
Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, грунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.
Так, підприємства найбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів -прибутковість вкладених ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів - можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів - наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.
Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 17Закону України «Про аудиторську діяльність», користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.
Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту має власник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти -лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.
Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі і їх цікавить різний характер інформації (табл.10.1).
Крім зовнішніх регуючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.
Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260"Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу".