Лекція. Сутність та зміст сертифікації

Мета: розкрити сутність обов’язкової та добровільної сертифікації, основні терміни та поняття.

План

1. Принципи сертифікації. Основні терміни та визначення.

2. Системи сертифікації, їх види, характеристика. Державна система сертифікації України – УкрСЕПРО.

3. Форми участі в системах сертифікації.

4. Сертифікація та технічні бар’єри в торгівлі.

1. Принципи сертифікації. Основні терміни та визначення

Згідно Закону України „Про підтвердження відповідності”:

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Підтвердження відповідності – діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам.

Основні принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності:

• координація дій органів виконавчої влади у сфері підтвердження відповідності, розмежування їх повноважень та уникнення дублювання;

• неупередженість, прозорість та доступність процедур підтвердження відповідності;

• застосування з урахування існуючої міжнародної практики способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;

• забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

• гармонізація національних нормативно-правових актів з підтвердження відповідності з міжнародними та європейськими;

• сприяння розвитку сфери підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері;

• дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, отриманої в результаті робіт з підтвердження відповідності;

• забезпечення повного та всебічного інформування з питань підтвердження відповідності всіх заінтересованих сторін.

Об’єкти підтвердження відповідності – продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал.

У Законі України „Про підтвердження відповідності” терміни вживаються у такому значенні:

продукція – будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб;

виробник – юридична чи фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені;

система якості – сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якості та її відповідність встановленим вимогам;

система управління якістю – сукупність органів і об’єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

система управління довкіллям – сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу та актуалізації екологічної політики;

постачальник – юридична чи фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере у цьому участь;

декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам;

випробувальна лабораторія – лабораторія, яка проводе технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою;

сертифікат відповідності – документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством;

декларація про відповідність – документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством;

аудитор з сертифікації – особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну та практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру;

технічний регламент з підтвердження відповідності – нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів України, в якому містяться опис видів продукції, що підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров’я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля процедури підтвердження відповідності цим вимогам, правила маркування і введення продукції в обіг;

свідоцтво про визнання відповідності – документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України;

введення продукції в обіг – виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України;

законодавчо регульована сфера – сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законодавством;

законодавчо нерегульована сфера – сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг не регламентуються законодавством.