13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА І Т ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Методичні вказівки

студентам заочної форми навчання

щодо вивчення дисципліни

“Товарознавство і менеджмент продаж сировини, матеріалів

та засобів виробництва”

спеціальність: 7.03051001 “Товарознавство і комерційна діяльність”

спеціальність: 8.03051001 “Товарознавство і комерційна діяльність”

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 5 від 21.12.11р.

Дніпропетровськ

2012

Методичні вказівки студентам заочної форми навчання щодо вивчення дисципліни “Товарознавство і менеджмент продаж сировини, матеріалів та засобів виробництва“/ В.Г. М’ячин. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2012. – 18 с.

Укладач: В.Г. М’ячин, к.т.н, доцент.

Відповідальна за випуск: В.А. Павлова, д.е.н, професор зав. кафедри товарознавства і торговельного підприємництва.

З М І С Т

1. Програма дисципліни	3
2. Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю	12
3. Рекомендована література	13

1. Зміст дисципліни

РОЗДІЛ 1. ТОВАРОЗНАВСТВО РОСЛИННОЇ

І ТВАРИННОЇ СИРОВИНИ

Тема 1. Загальна характеристика грунтово-метеоропогічних умов України, як основи сировинної бази і виробництва продовольчої продукції

Родючість грунту і врожай. Потенційна і дійсна родючість. Категорії родючості. Бонітіровка грунтів. Поняття агронедоценозу і агроценозу. Класифікація грунтів.

Грунтово-кліматичні ресурси України. Кліматичні умови і природні зони України. Грунтовий покрив України.

Фактори життя рослин і основні закони землеробства.

Тема 2. Зернові та зернобобові культури

2.1. Загальна характеристика зернових га зернобобових культур. Народно-господарське значення зернових культур, їх урожайність; основні грунтово-кліматичні зони вирощування. Принципи класифікації зернових культур. Формування хімічного складу зерна. Хлібні злаки і гречка.

Пшениця. Загальна характеристика. Пшениця в Україні і у світовому землеробстві. Види пшениці. Різновиди м’ягкої і твердої пшениці.

Господарська і товарознавча характеристика жита, озимого та ярого ячменю, вівса, кукурудзи, проса, сорго, риса та гречки.

Загальна господарсько-товарознавча характеристика зернових бобових культур: гороху, чечевиці, чини, нуту, кормових бобів, квасолі, сої, люпину.

Місце України у світовому виробництві зерна. Цільове використання зерна різних культур у народному господарстві в залежності від хімічного складу та якості.

2.2. Вимоги до якості зерна. Нормування і показники якості зерна, що враховуються при продажі. Класифікація показників якості. Показники якості обов’язкові для усіх партій зерна продовольчого, фуражного та технічного призначення. Ознаки свіжості зерна. Зараженість зерна шкідниками хлібних запасів. Вологість та засміченість зерна. Нормування цих показників, їх вплив на розрахунки.

Показники якості партій зерна та насіння окремих культур і певного цільового призначення: натура, крупність і вирівненість, плівчастість і вміст ядра, скловидність, енергія проростання і здібність до проростання. Нормування цих показників. Показники хлібопекарських властивостей зерна пшениці. Склад та якість клейковини. Фактори, що впливають на кількість на якість клейковини. Поняття про "силу" зерна пшениці. Заохочування з боку держави за виробництво високоякісних сильних та твердих пшениць.

Морфологічні, біохімічні та технологічні особливості морозобійного, пророслого, перегрітого та самозігрітого зерна і зерна, пошкодженого клопами-черепашками. Причини появлення у зерна токсичних властивостей. Формування та розміщення партій зерна в залежності від якості.

2.3. Зберігання зернових мас різного цільового призначеиня. Склад зернової маси, характеристика п компонентів.Зернова маса як об’єкт зберігання. фізичні властивості зернової маси: сипкість, самосортування, шпаруватість, сорбційна здібність, теплофізичні властивості. Значення цих властивостей в практиці після збиральної обробки та зберігання зернових мас.

Загальна характеристика фізіологічних процесів, що відбуваються в зернових масах.

Дихання зерна при зберіганні. Фактори, що впливають на його інтенсивність. Значення форм дихання в практиці зберігання зерна різного цільового призначення. Наслідки дихання.

Післязбиральне дозрівання зерна, його біохімічна суть. Фатори, що впливають на період післязбирального дозрівання, керування ними.

Довговічність зерна та насіння, її практичне значення.

Проростання зерна та насіння при зберіганні, причини, що викликають його, та засоби запобігання.

Мікроорганізми, їх роль під час зберігання зерна та насіння.

Характеристика мікрофлори зернової маси та її вплив на втрати кількості та якості зерна. Умови, що обмежують розвиток активних мікробгологічних гіроцесів в зерновій масі.

Шкідники хлібних злаків, їх вплив на зернову масу. Заходи захисту від шкідників хлібних запасів, у.мови, що обмежують їх розвиток.

Явище самозігрівання зернових мас. Його суть та умови, що сприяють виникненню. Вплив самозігрівання на якість насіннєвого, продовольчого та фуражного зерна. Види самозігрівання та фази його розвитку. Заходи боротьби з самозігріванням.

Загальна характеристика режимів зберіганням зерна, які застосовують на практиці.

Зберігання зерна в охолодженому стані та його теоретичне обгрунтування. Способи охолодження зернових мас. Активне вентилювання зернових мас. Типи установок, правила та доцільність активного вентилювання.

Теоретичні основи зберігання зерна без доступу повітря та в регульованих газових середовищах.

Хімічне консервування зерна та насіннєвих фондів.

Заходи, що підвищують стійкість зернових мас при зберіганнІ. Очищення зернових мас від домішок.

Сушіння зерна. Способи, режими сушіння зерна та насіння різних культур залежно від вихідної вологості та цільового призначення. Контроль за якістю зерна в процесі сушіння.

Облік продуктивності зерносушарок. Визначення втрат маси зерна під час сушіння.

Класифікація способів зберігання зерна. Вимоги, що ставляться до зерносховищ різних типів. Типові зерносховища сільськогосподарського призначення для насіння та продовольчо-фуражного зерна, їх характеристика. Коротка характеристика елеваторів та їх значення в народному господарстві. Зберігання зерна та насіння в металевих бункерах. Тимчасове зберігання зерна в буртах.

Підготовка зерносховищ до прийому зерна нового врожаю. Правила розміщення насіння та продовольчо-фуражного зерна в зерносховищах. Догляд та спостереження за партіями зерна в різні пори року.

Показники та періодичність спостережеііня.

Кількісно-якісний облік зерна та насіння при зберіганні. Норми природних втрат зерна при зберіганні.

Teмa 3. Олійні та ефіроолійні культури

Народно-господарське значення, загальна характеристика і хімічний склад олійних культур: соняшнику, софлору, гірчиці, ріпаку, рижеї, рецини, кунжуту, маку олійного, земляного горіха (арахіса), періли, лялеманції. Особливості зберігання олійних культур та вимоги до їх якості.

Ефіроолійні культури: коріандр, аніс, кмин, м’ята, шалфей мускатний, хімічний склад, використання. Товарна класифікація середовища ефіроолійних культур.

Місце України у світовому виробництві олійних та ефіроолійних культур.

Teмa 4. Цукрові буряки

Виробництвб цукрових буряків і цукру в Україні. Місце України у світовому виробництві цукру. Основні зони бурякосіяння. Особливості хімічного складу коренів цукрових буряків. Технологічні вимоги промисловості до коренів цукрових буряків, оцінка їх як сировини.

Особливості коренеплодів цукрових буряків як об’єкта зберігання. Вплив технології вирощування та збирання на цукристість та лежкоздатність коренеплодів цукрових буряків. Біохімічні та мікробіологічні процеси, що гальмуюють під час зберігання коренеплодів цукрових буряків. Основні умови, що скорочують процеси обміну речовин в клітинах та забезпечують захист коренеплодів від розвитку мікроорганізмів. Шляхи скорочення втрат цукру в коренеплодах. Сучасні способи зберігання цукрових буряків. Зберігання у високих кагатах з активним вентилюванням. Підтримання оптимальної вологості повітря в кагатах, застосування дезинфікуючих та біологічно-активних хімічних препаратів. Нові види накриття. Догляд та спостереження в період зберігання. Нормативні та актовані втрати коренеплодів та їх облік.

Залежність виходу цукру від якості сировини і технології їх виробництва. Використання відходів цукрового виробництва (меляси, вичавок, дефекату, фільтрпресого бруду) в сільськогосподарському виробництві.

Teмa 5. Хміль, тютюн та махорка

Технологія післязбиральної обробки хмелю. Активне вентилювання свіжезібраного хмелю. Режим сушіння, типи хмелесушарок, кондиціювання шишок за вологістю, сульфітація (сіркування), пресування та упакування хмелю. Режими та способи зберігання хмелю. Нове у виробництві та використанні шишок хмелю. Нормування якості хмелю сирцю та пресованого хмелю.

Основи технології збирання та первинної обробки тютюну та махорки (провялення, сушіння, ферментація, сортування та зберігання). Нормування якості тютюну і махорки.

Teмa 6. Рослинна лікарсько-технічна сировина

Рослинна сировина - цінний народногосподарський фонд, національне богатство країни. Запаси рослинної сировини в Україні.

Методика вивчення запасів сировини і можливостей заготівлі лікарських рослин. Видовий склад дикоростущих лікарських рослин. Виявлення основних місць проізростання, встановлення головних масивів, загальних запасів сировини, розмірів можливих щорічних промислових заготівель. Збереження ресурсів лікарських рослин.

Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини та основні ознаки її груп. Представники лікарської сировини.

Планування, організація та технологія заготівлі лікарської сировини. Правила збирання, первинна обробка, сушіння, приймання, упаковка, відправка сировини. Технологія зберігання лікарської рослинної сировини. Шкідники. Вимоги до якості.

Біологічна дія препаратів, одержаних з лікарських рослин.

Teмa 7. Карантійна служба України. Карантійні хвороби і шкідники

Біологічні та деякі організаційні основи карантину рослин і тварин. їсторія розвитку карантину рослин і тварин. Значення, завдання, функції та структура державної служби з карантину рослин і тварин. Міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин і тварин. Зовнішній і внутрішній карантин рослин і тварин. Карантійні хвороби і шкідники рослинної сировини і тварин. Знезараження підкарантинної продукції.

Teмa 8. М’ясо забійних тварин і птиці

Сільськогосподарські тварини і птиця. Транспортування, правила здачі-приймання, визначення угодованості забійних тварин і птиці.

Маркування (клеймування) м’яса. Морфологічний і хімічний склад м’яса тварин і птиці. Класифікація м’яса, вимоги до якості.

Бита домашня птиця та дичина перната.

Зберігання і транспортування м’яса тварин і птиці.

РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОМИСЛОВОЇ СИРОВИНИ ТА ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА

Teмa 1. Загальні відомості про сировину, матеріали

та засоби виробництва

Класифікація сировини, матеріалів та засобів виробництва. Системи кодування і їх значення в управлінні асортиментом промислової продукції та організації комерційних операцій.

Терміни та визначення.

Природні ресурси сировини і проблеми їх раціонального використання.

Вторинна сировина і відходи виробництва: місце у балансі промислової сировини та використання основних видів.

Teмa 2. Сировина для текстильної промисловості і текстильні матеріали промислового призчаченпя

Загальні поняття. Виробничий потенціал та проблеми підприємств текстильної промисловості України. Товарознавчі аспекти світового і національного ринку текстильної продукції, тенденції їх розвитку.

2.1. Текстильні пряжа і нитки. Сучасні уявлення про текстильні волокна, пряжу і нитки (склад, будова, властивості тощо). Проблеми та значення класифікації волокон, пряжі і ниток. Вплив процесу становлення ринку на товарознавчі характеристики волокон, пряжі і ниток. Еволюція галузей їх застосування. Нові методи ідентифікації волокон. Товарознавчі аспекти світової торгівлі текстильними волокнами.

2.2. Тканини, трикитаж, неткані і комплексиі текстильні матеріали. Сучасні уявлення про тканини, трикотажні полотна, неткані і комплексні текстильні матеріали. Вимоги до сировини, машин, підготовчих процесів, виготовлення, волокннстого складу, будови та властивостей тканин, трикотажних полотен, нетканих та комплексних текстильних матеріалів. Проблеми стандартизації і класифікації текстильних матеріалів в умовах становлення ринку. Товарознавчі особливості тканин, трикотажу, нетканих та комплексних текстильних матеріалів технічного призначення. Сучасні вимоги до пакуванпя, транспортувания і товарної інформації про текстильні матеріали технічного призначення.