14.4. Особливості аудиту обліку в банківській діяльності

Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелік питань, що підлягають перевірці. Цей перелік установлюється угодою сторін і може включати як повну переві­рку всіх сторін діяльності банку, так і окремих його підрозділів. Звертається особлива увага на правильність формування статут­них фондів комерційних банків. Виконання вимог Національного банку України щодо правильності формування статутних фондів, які визначені у Положенні про порядок проведення зовнішнього аудиту юридичних осіб, акціонерів (учасників) комерційних бан­ків, яке затверджено Постановою Національного банку України від 21 лютого 1996 р. зі змінами і доповненнями, перевіряється особливо ретельно.

Бажано об'єднати зусилля внутрішнього і зовнішнього аудиту, з тим щоб забезпечити правильну оцінку стану роботи банків. Аудит банківської діяльності має кілька особливостей. Річ у тім, що у процесі аудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установ розглядаються різні сторони економічної дія­льності як самої кредитної системи, так і господарства, що обслу­говується. Це накладає на аудиторів особливу відповідальність за кваліфікованість обстежень, об'єктивність і достовірність виснов­ків, оскільки результати аудиту служать основою для підтвер­дження річного звіту, публікації балансу і загальної оцінки під­сумків роботи кредитної установи.

289

Аудит банку — це визначення фінансового стану банку на ос­нові перевірки правильності складання та підтвердження досто­вірності балансу, обліку прибутків і збитків, аналіз стану обліку, відповідності обліку та дій банку вимогам чинного законодавст­ва, перевірка дотримання рівності прав акціонерів (учасників) під час розподілу дивідендів, голосування, надання прав на придбан­ня нових акцій тощо та підготовка висновків для надання інфор­мації керівництву та акціонерам банку. Це визначення висвітлено в Положенні про організацію внутрішнього аудиту в комерцій­них банках України затвердженого Постановою Правління НБУ № 114 від 20.03.1998 р. зі змінами і доповненнями. Якість і пра­вильність розрахунку показників платоспроможності позичаль­ників досліджується особливо уважно. Також перевіряються пра­вильність розрахунку коефіцієнта загальної ліквідності, який характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів та інші показники фінансового стану.

У процесі аудиту комерційних банків звертається увага, зок­рема, на такі питання:

• раціональність організації робочого місця для спілкування з клієнтами, рівень комп'ютеризації, наявність доступу до докуме­нтів та штампів;

• забезпечення зберігання та використання печатки, штампів та бланків суворої звітності;

• з'ясування справжнього стану зберігання грошей, докумен­тів і майна;

— повнота і правдивість інформації про банківські операції; —достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності та

відповідності правил їх ведення і складання чинному законодав­ству;

— наявність наказів (розпоряджень) по установі банку про на­ дання працівникам права контрольного підпису розрахункових документів та зразків підписів.

Досліджується відповідність назви клієнта номеру його раху­нку, назви установи банку номеру його МФО. Зокрема, з'ясо­вується:

• чи всі вільні місця в чеках закреслені для запобігання допи-сувань;

• чи проставлені на документах необхідні підписи та відбит­ки печатки та чи відповідають вони заявленим зразкам;

• чи відповідають номери оплачених грошових чеків номе­рам, зареєстрованим у картці із зразками підпису;

290

• чи правильно зроблені відмітки на іменних чеках видатко­вих ордерів про пред'явлення паспорта отримувача, чи є на них підписи про отримання грошей та цінностей, чи відповідають номери пред'явлених до оплати розрахункових чеків номерам, зафіксованим у книзі реєстрації чекових книжок тощо;

• чи немає випадків необгрунтованого затримання оплати до­кументів.

Крім цього, виконується така робота:

• звіряються залишки аналітичного обліку з синтетичним за всіма балансовими рахунками на дату перевірки, за якими ве­деться додатковий облік у журналах, книгах та інвентарних картках;

• щомісячно перевіряється правильність оформлення випра­вних помилкових записів у бухгалтерському обліку. Вивчається правильність оформлення виправних ордерів. У тексті виправно­го ордеру треба вказати, коли та за яким документом зроблено виправний запис на звороті ордера, який підшитий в ордерну книжку, ким допущено виправний запис та посаду виконавця. Щомісячно довідка про перевірку виправних ордерів разом зі зшитком копій цих ордерів надається головному бухгалтеру для обліку помилок, з'ясування причин їх виникнення та вжиття за­ходів щодо їх усунення;

• вивчаються операції за вкладами: установлюється наявність інформації про перелік вкладів, які відкриваються в національній та іноземній валютах; правильність прийняття, видачі та зараху­вання сум на рахунки вкладників; правильність застосування процентної ставки та нарахування відсотків порівняно з процент­ними ставками за депозитами та виданими кредитами;

• перевіряється правильність відкриття рахунків, виконання операцій на поточних рахунках, ведення операцій з купівлі та про­дажу іноземної валюти, робота пунктів обміну валюти, правиль­ність проведення операцій за коррахунками «Лоро» та «Ностро»;

• перевіряється відповідність нарахування процентних та ко­місійних доходів та витрат вимогам Національного банку Украї­ни, правильність їх відображення в податковому обліку;

• перевіряється порядок видачі клієнтам дублікатів виписок рахунків. їх облік ведеться в журналі обліку бланків дублікатів. Дублікат видається тільки за письмовою заявою клієнта, в якій вказані причини втрати виписки. На заяві клієнта має бути дозвіл керівництва банку на видачу дубліката. Дублікат виписки підпи­сується відповідальним працівником.

По закінченні перевірки, яка виявила порушення чинних пра­вил проведення операцій, в усіх випадках аудитор повинен рете-

291

льно розібратися в характері цих порушень, установити їх при­чини та терміново вжити заходів щодо їх усунення.

Перевіряючи використання кредитних ресурсів, потрібно звер­тати увагу на стан статутного капіталу, ліквідність балансу, а та­кож дотримання норм обов'язкових резервів.

Особлива увага під час аудиту кредитної діяльності приділя­ється дотриманню економічних нормативів.

Аудитор повинен володіти методикою аналізу бухгалтерської звітності, з тим щоб робити правильні висновки про кредитну політику банку.

Комерційні банки для підвищення ліквідності та для захисту інтересів вкладників, пайовиків, акціонерів формують обов'язко­ві фонди. Під час аудиту потрібно розглянути повноту створення таких фондів:

• фонду обов'язкових резервів, який створюється у відповід­них відсотках від обсягу залучених ресурсів (кредити, отриманні від інших банків і оподатковувані позики в розрахунок не бе­руться). Регулювання залишку коштів, що підлягають резерву­ванню, проводиться НБУ на 1-ше і 16-те числа через звіряння сум фактично внесених коштів і сум, що підлягають внесенню;

• фонду страхування депозитів, що створюється з метою на­дання гарантії і забезпечення захисту інтересів вкладників (фор­мування цього фонду дає змогу комерційним банкам у разі не­платоспроможності банку компенсувати внески і депозити своїм клієнтам);

• фонду страхування від банкрутства. Цей фонд дає право банкам отримувати позики від НБУ на заповнення тимчасової нестачі ліквідності у встановленому розмірі до фактично сфор­мованої величини даного фонду.

Державний нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків дає їм змогу бути більш упевненими у своїх діях, а також гарантува­ти інтереси вкладників, акціонерів і пайовиків.

> Під час аудиту бухгалтерського обліку треба передусім мати на увазі, що облік і звітність у комерційних банках здійснюється від­повідно до правил, установлених НБУ. Банки, як відомо, мають свій, відокремлений від промислового, план рахунків бухгалтерсь­кого обліку. В аудиторських перевірках звертається увага на пра­вильність складання балансів. Обов'язково повинні звірятися за­лишки за рахунками аналітичного і синтетичного обліку. Переві­ряється також дотримання правил ведення бухгалтерського обліку і порядку оформлення грошово-розрахункових операцій, часто ви­являються недоліки і недбалості і навіть невірогідність балансу.

292

■^^н

^^ш

Обов'язковій перевірці під час аудиту підлягає правильність юридичного оформлення діючих рахунків клієнтів і обгрунтова­ність операцій щодо них.