11.3. Аудит ремонту основних засобів

Перевірка витрат на поточний та капітальний ремонт основних засобів починається з вивчення наявності і виконання завдань щодо поточного та капітального ремонту. Необхідно встановити правильність розмежування робіт і віднесення їх до поточного і капітального ремонту. Це пов'язано з особливостями

168

їх організації і технології, а відповідно і контролю витрат. Ви­вчаючи витрати на поточний і капітальний ремонт, необхідно з'ясувати, чи є кошторис — фінансові розрахунки і технічна до­кументація, ким вона затверджена, яким способом виконувався ремонт. Аудитор повинен вивчити за документами (за нарядами, актами приймання робіт), чи правильно застосовувались розцін­ки, як здійснювалося списання у межах норм. У разі ремонту за підрядним методом слід перевірити стан розрахунків з підрядни­ками і встановити, чи правильно виписані ними розрахунки на виконані роботи, чи є акти приймання-передавання робіт та чи вказані в актах недоробки, дефекти, чи встановлені строки їх усунення, у який спосіб ведеться облік ремонту.

Дослідження операцій з погляду правильності відображення ви­трат на капітальний ремонт обладнання та транспортних засобів ма­ють велике значення для попередження приписок обсягу ремонту.

Вивчення операцій, пов'язаних з капітальними вкладеннями, проводиться на підставі затверджених титульних списків, кошто­рисів, технічної документації та укладених договорів з підприємс­твами. Аудитори з'ясовують законність та обґрунтованість витрат на капітальні вкладення, чи відповідають вони діючій затвердже­ній технічній документації і джерелам фінансування. Під час ви­вчення операцій щодо капітальних вкладень важливо розподілити їх на капітальні вкладення, які виконуються підрядним методом, і капітальні вкладення, які виконуються господарським способом. Необхідно перевірити правильність укладення договорів з підряд­ними організаціями, правильність визначення обсягу виконаних робіт з проміжних актів та якість цих робіт. Установлюють випад­ки заниження собівартості за рахунок різних недоробок і зниження якості робіт, вивчають стан бухгалтерського обліку капітальних вкладень і правильність подання звітності щодо них. Аудитори звертають увагу на можливі версії порушень, зокрема на:

• випадки приховування нестачі основних засобів унаслідок незадовільного стану аналітичного обліку і неякісного проведен­ня щорічної інвентаризації;

• використання посадовими особами основних засобів у сво­їх цілях під виглядом тимчасового використання, коли немає на­лежного внутрішнього контролю на підприємстві, а також мож­ливе подальше їх списання;

• заміну нових частин основних засобів застарілими, які були в роботі, і списаними, але не знищеними;

• списання основних засобів за актами, які не оформлені згі­дно з чинними нормативними актами;

169

• відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування вузлів, деталей після ліквідації основних засобів;

• знищення основних засобів, які підлягають ліквідації;

• збільшення початкової вартості частин основних засобів за рахунок віднесення їх на собівартість витрат, які стосуються ін­ших господарських операцій;

• заниження первинної вартості основних засобів або окре­мих їх частин;

• використання основних засобів не за призначенням;

• завищення витрат на ліквідацію основних засобів;

• невідповідність нарахування амортизації в розмірах і пері­одах наявності та руху основних засобів;

• відсутність проведення інвентаризації капітальних витрат орендованих основних засобів;

• під час інвентаризації не приділяється належної уваги ви­вченню наявності документів на основні засоби та їх відповід­ність паспортам.

Цей перелік далеко не повний і може доповнюватись у проце­сі проведення аудиту. Під час вивчення акта про ліквідацію осно­вних засобів звертається увага на компетентність комісії, яка брала участь у складанні акта про ліквідацію основних засобів, вказується конкретна причина їх вибуття, скільки разів викону­вались ремонти, яка реальна вартість основних засобів, термін експлуатації, наявність інвентарного номера, правильність нара­хування зносу на такі засоби, чи є в наявності документи на їх розбраковування, оприбуткування в підзвіт матеріально відпові­дальним особам запасних частин від розбраковування, заповнення технічних паспортів, чи здаються непридатні металеві предмети до «Вторсировини» та чи оформлене це передання відповідними документами.

У процесі перевірки правильності відображення в бухгалтерсь­кому обліку господарських операцій, пов'язаних з ремонтом осно­вних засобів та ремонтними роботами, необхідно порівняти дані аналітичного та синтетичного обліку витрат на ремонтні роботи з даними щорічної звітності форми №3. Достовірність даних звіту форми № 3 визначається через їх зіставлення за такою схемою.

Дані про наявність та рух основних засобів зіставляються з даними підсумків карток обліку руху основних засобів за класи­фікаційними групами, які, у свою чергу, звірені з показниками журналу № 4, типової форми № В-1.

Показники залишків основних засобів на початок року зіставля­ються з даними звіту форми № 1 за попередній рік на кінець року.

170

Зіставляються дані про залишки основних засобів на початок року і залишок на кінець року за рахунком форми № 1 — з гра­фами щорічної форми звітності № 3, з даними журналу № 4. По­казники журналу № 4, типової форми № В-1 зіставляються з ра­хунками № 10, № 13, з даними Головної книги.

Крім перевірок, аудитор приділяє увагу використанню основ­них засобів з метою надання підприємству допомоги, розкриттю причин, які гальмують ефективне використання основних засо­бів, а також пошуку внутрішніх резервів збільшення виробничої потужності підприємства.

Основними документами, в яких відображаються дані про ви­користання обладнання, є звіти, або рапорти, про роботу облад­нання. Для здійснення контролю за використанням обладнання аудитору необхідно проаналізувати причини простою на підставі змінних рапортів, сигнальних талонів і листків простоїв. Під час аналізу мають бути виявлені загальний час роботи і час простою.

Підвищення рівня використання обладнання — це поліпшення вікової та технологічної структури, розкриття резервів підвищен­ня фондовіддачі. Аудитор для визначення фондовіддачі може ви­користовувати такі дані: випуск продукції, середньорічну вар­тість основних засобів, у тому числі активної їх частини, порівня­но зі звітними даними минулих періодів, планових (нормованих) із фактичними даними.

Важливим є також перевірка обчислення амортизаційних від­рахувань.

11.4. АУДИТ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Під аудиторською перевіркою нематеріальних активів розуміють дослідження прав підприємства на користування при­родними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо.

Мета аудиту нематеріальних активів — установлення дотри­мання підприємством методики обліку вимогам Положення (стан­дарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Досліджу­ються питання документального оформлення наявності об'єктів не­матеріальних активів, правильності відображення їх початкової ба­лансової вартості, організації, аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів нарахування їх зносу, а для цього слід вико­ристати рахунок 12 «Нематеріальні активи», який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух їх.

171

Належна увага приділяється і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників син­тетичного й аналітичного видів обліку та їх зносу залишкам, за­писаним у Головній книзі і балансі. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, як­що він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адмініст­ративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

Для проведення експертизи нематеріальних активів і юридич­ного аналізу первинних бухгалтерських документів, що підтвер­джують право на їх власність, залучають відповідних фахівців.

З початку аудиту необхідно перевірити факт наявності нема­теріальних активів за документами, де описано сам об'єкт, або документи, в котрих підтверджується створення об'єкта.

Правильність визначення вартісної інтелектуальної власності має велике значення для аудитора.

Розкриття інформації про нематеріальні активи визначені П(С)БО — (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) 8 «Нематеріальні активи». Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами використан­ня. У плані рахунків передбачений синтетичний рахунок 12 «Не­матеріальні активи», який має відповідні субрахунки: «Права ко­ристування природними ресурсами»; «Права користування май­ном»; «Права на знаки для товарів і послуг»; «Права на об'єкти промислової власності»; «Авторські суміжні з ними права»; «Гу­двіл» та «Інші нематеріальні активи».

Важливо підкреслити, що П(С)БО 8 не поширюються на гуд­віл, який виникає внаслідок об'єднання підприємств, і на операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визнача­ються іншими П(С)БО.

Також необхідно встановити: чи правильно отриманий або придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, чи відповідає встановленим критеріям спосіб зарахування нематері­альних активів на баланс (активи повинні зараховуватися за пер­вісною вартістю), чи збільшувалась на підприємстві первісна ва­ртість, які витрати на придбання (створення) мало підприємство, на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання нематеріальних активів в обмін на корпоративні права, у який спосіб визначається залишкова справедлива вартість.

172

Таблиця 11.1 РОБОЧИЙ ДОКУМЕНТ АУДИТОРА

Справа № 1 стор. 1 Аудиторська фірма —

Підприсмство-клієнт: Нац. реєстр №

Період перевірки:

з 1.02.200„ р. по 5.02.200_ р. Аудитор Савчук О. О.

Номер/шифр/документа Сертифікат № 1458

ПЕРЕВІРКА СТАТТІ «НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ»

№ і/п	Процедура аудиту	Результати дослідження	Виконавець	Посилання
1	2	3	4	5
1. ОЦІНКА
1.1	Перевірити правильність оцінки немате­ріальних акти­вів за первин­ними докумен­тами й облі­ковими реєст­рами	Оцінка проводи­лась згідно з чин­ним законодав­ством та первин­ними докумен­тами	Савчук О. О.	П. 5.З.1. Закону Ук­раїни «Про оподат­кування прибутку підприємств». Ста­ндарт з бухгалтер­ського обліку
1.2.	Перевірити правильність і дотримання норм аморти­зації	Сума зносу нема­теріальних акти­вів визначалась виходячи з розра­хунку правильно	Савчук О. О.	Закон України «Про оподаткування при­бутку підприємств»
2. ФАКТИЧНА НАЯВНІСТЬ
2.1	Присутність при інвентари­зації нематері­альних активів	Згідно з наказом призначений чле­ном комісії. Ре­зультати спосте­реження за хо­дом інвентариза­ції оформлено ок­ремим робочим документом	Савчук О. О.	Інструкція про про­ведення інвентари­зації основних за­собів нематеріаль­них активів товар­но-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, за­тверджена Мініс­терством фінансів України 11 вересня 1994 р.

Аудитор

173

Предметом аудиту є також правильність розрахунків нараху­вання амортизації і визначення фінансового результату від вибуття нематеріальних активів. Необхідно перевірити і правильність ве­дення аналітичного обліку нематеріальних активів за видами й окремими об'єктами та на підставі яких первинних документів здійснюється надходження нематеріального активу і його вибуття.

Наслідки аудиторської перевірки слід відображати в робочих документах аудитора (табл. 11.1).