251 Контрольні запитання

1. Завдання і джерела аудиторських послуг.

2. Методика дослідження матеріальних витрат.

3. Аудит трудових витрат.

4. Особливості перевірки непрямих витрат.

5. Напрямки аудиту валових витрат.

6. У який спосіб перевірити правильність оцінки незавершеного ви­робництва?

7. Типові порушення облікової політики щодо собівартості продук­ції (робіт, послуг).

8. Рекомендації аудитора у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства і нормативних документів щодо складу витрат і каль­кулювання собівартості процедури (робіт, послуг).

11.20. Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються

Аудиторська перевірка виконується на підставі дого­вору між аудитором (аудиторською фірмою) та підприємством, що приватизується.

Аудиторський висновок, що подається в орган приватизації, повинен відповідати вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність» та Національному нормативу № 26 «Аудиторський висновок». На початку аудиторського висновку дається загальна характеристика підприємства: найменування, код ЗКГІО, форма власності, галузь, кількість працівників, керівник, рахунки у бан­ках та ін.

Під час інвентаризації статей бухгалтерського балансу аналі­зуються дані інвентаризації, проведеної у зв'язку з приватизацією майна, інвентаризація коштів і фінансових зобов'язань, звіряють­ся їхні дані з показниками облікових регістрів, первинних доку­ментів аналітичного обліку відповідно до стандартів обліку. В аудиторському висновку мають бути висвітлені такі питання: форма ведення бухгалтерського обліку, стан аналітичного і син­тетичного обліку, первинних облікових документів, журналів, Головної книги.

Аудитори перевіряють додержання вимог положення про ін­вентаризацію майна та правильність відображення її наслідків у бухгалтерському обліку на момент приватизації підприємства, додержання вимог обліку руху основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань окремо в орендодавця (у разі переві-

252

рки орендного підприємства), джерела придбання основних засо­бів, проводять аналіз незавершеного будівництва, витрат будіве­льних матеріалів та обладнання до установки, звіряють платіжні документи, перевіряють наявність нематеріальних активів, нара­хування зносу, виробничих запасів по МШП, достовірність від­несення до МШП залежно від періоду їх придбання. Аудитори перевіряють правильність обліку сировини, матеріалів, тари, па­лива, виробничих запасів, обліку витрат на виробництво, реаль­ність сум дебіторської та кредиторської заборгованості, зазначе­них у балансі; аналізують облік фінансування капітальних вкла­день за термінами освоєння, рух коштів на рахунках банків, склад статутного фонду, правильність віднесення сум на статут­ний фонд (капітал), обчислення прибутків і збитків. Зазначені вимоги Фонду державного майна України мають бути обов'яз­ково відбиті в аудиторському висновку.

Аудитор виступає як експерт в оцінці вартості об'єктів прива­тизації. Для цього він користується затвердженими Кабінетом Міністрів України методиками та діє згідно з рішенням органу приватизації (Фонд держмайна).

^{Розділ 12}

МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПАСИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

12.1. АУДИТ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємст­ва мають позикові кошти, у тому числі й кредиторська заборгова­ність. Тому аудитору необхідно також вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру.

Кредиторська заборгованість — це найвагоміша частина зо­бов'язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов'язання.

Під час перевірки кредиторської заборгованості мають бути розв'язані такі завдання:

• вивчення реальності кредиторської заборгованості — як дов­гострокової, так і поточної;

• установлення причин і строків утворення заборгованості;

• перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;

• вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності;

• з'ясування правильності списання заборгованості, строк позов­ної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості;

« перевірка правильності та обгрунтованості списання забор­гованості та оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними авансами.

Джерелами інформації для перевірки кредиторської заборго­ваності є: договори поставки продукції (робіт, послуг), акти зві­ряння розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти ін­вентаризації розрахунків, векселі, копії платіжних документів, книга купівлі, книга продажу, облікові регістри (відомості, жур­нали, машинограми), Головна книга, звітність, а також первинні документи й облікові регістри з обліку розрахунків із постачаль­никами, різними кредиторами, розрахунки за претензіями, з від­шкодування матеріального збитку.

Аудит кредиторської заборгованості проводиться в кілька етапів. Необхідно встановити, чи не була відображена в балансі

254

заборгованість прострочена? Це здійснюється зіставленням тер­мінів розрахунків, які вказані в договорах, рахунках-фактурах.

Перевіряється кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності.

Установлюється наявність кредиторської заборгованості з простроченим терміном позову та перевіряється її списання. Для підтвердження реальності кредиторської заборгованості аудитор може розіслати листи кредиторам для підтвердження залишку.

Надходження і перерахування коштів перевіряється за даними журналу № 1. У такий же спосіб виявляється наявність заборго­ваності з простроченим трирічним терміном давності і перевіря­ється правильність її списання.