2. Наказ (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення

Згідно статті 149 КЗоТ про стягнення сповіщається в наказі (розпорядженні) і повідомляється робітника під розписку.

Оголошення наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення під розписку – безперечний доказ того, що робітник зі стягненням ознайомлений.

Однак відмова робітника підписувати наказ не маю юридичного значення і не впливає на дійсність оголошеного стягнення (така відмова на практиці завіряється підписом відповідної посадової особи із вказівкою присутніх свідків або оформлюється відповідним актом). Повідомлення про дисциплінарні стягнення в трудові книжки не заносяться.

Проект наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного

стягнення оформляється робітником відділу кадрів на підставі пояснювальної та доповідної записок і резолюції керівника підприємства, організації та візується в такому порядку: відділом кадрів, керівником структурного підрозділу, якому підпорядкований робітник, заступником керівника підприємства, організації, що керують роботою структурного підрозділу.

В бухгалтерію, а також в особову справу робітника повинно біти покладено, по екземпляру наказу (розпорядження).

3. Колективний договір

   1. Порядок укладення колективного договору

Цей порядок встановлений Законом України “Про колективні договори та згоди” від 01.07.93 р. №3356-XII постановою КМУ “Про порядок сповіщаючої регістрації галузевих та регіональних угод, колективних договорів” від 05.04.94 р. №225, а порядок ознайомлення з колективним договором і Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядження для робітників та службовців підприємства, організацій затвердженими постановою Державного комітету СССР по труду та соціальним питанням за згодою ВИСПС від 20.07.84 р. №213 та іншими законодавчими і нормативними актами.

Колективний договір – це прийняті сторонами обов’язки з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працюючих, власників або уповноважених ними органів.

Положення колективного договору розповсюджується на всіх робітників підприємства, організації незалежно від того, чи являються вони членами профкому, і обов’язкові як для власника або уповноваженого ним органа, так і для працівників підприємства, організації.

Колективний договір підписується між власником або уповноваженим ним органом, с однієї сторони, і однією або декількома профспілками чи іншими організаціями подібного типу, а у випадку відсутності таких організацій – представником працюючих, обраним та вповноваженим трудовим колективом, з іншої сторони.

2. Зміст колективного договору

Колективним договором встановлюються взаємні відносини сторін.

Обов’язковий перелік питань, які повинні регулюватися колективним договором:

1. Зміни в організації виробництва та роботи;

2. Забезпечення виробничої зайнятості;

3. Нормування та оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

4. Встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

5. Участь трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено уставом);

6. Режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку;

7. Умови і охорона праці;

8. Забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організація оздоровлення і відпочинку робітників;

9. Гарантії діяльності профкому або інших представницьких організацій працюючих;

10. Умови регулювання фондів оплати праці і встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Колективний договір вступає і дію із дня його підписання представниками сторін або із дня, що вказаний в колективному договорі.