12. Порівняльна характеристика планової і ринкової економічних систем.

Ринковий економічний механізм - це механізм регулювання економіки, що грунтується на приватній(корпоративній) власності і приватному підприємництві. Цю роль виконує ринок. В оснсві ринкового механізму лежать об'єктивні закони попиту і пропозиції, у взаємодії яких лежить ринкова ціна, яка і є регулятором обсягів виробництва і споживання суспільного продукту. Рушійною силою і основою процесу ринкового ціно утворення є економічна конкуренція, яка створює потужні мотиви виробничої діяльності.

Плановий економічний механізм виникає в умовах,коли не існує основи ринкового регулювання - приватної власності і конкуренції.Цей тип регулювання характерний для суспільства з монопольною державною власністю.Оскільки ринкове регулювання тут не діє, держава бере на себе цю фунцію.Регулювання здійснюється через суб'єктивне директивне регулювання,коли державний план виробництва,розподілу і споживання суспільного продукту стає законом.Тут відсутня приватна ініціатива,- приватне підприємництво,а тому мотивація праці недостатня.

Отже, Ринкова економічна система характеризується переважно приватними формами власності на засоби виробництва(насамперед корпоративна власність) і специфічним ринковим механізмом попиту,пропозиції і ціни товару.У такій системі яскраво виражений особистий економічний інтерес,який є могутнім спонукальним мотивом економічної діяльності.Відповідно,і продуктивні сили одержують простір для свого розвитку,виникають специфічні форми організації і технології виробництва. Планова(етатична)економічна система грунтується на тотальній державній власності і суб'єктивному механізмі державного планового регулювання,в якому на першому плані знаходяться не економічні,а політичні засоби впливу(політичне керівництво).Така система не має достатніх стимулів економічної діяльності,тому змушена широко застосовувати неекономічні методи примусу до праці.Відсутність об'єктивного механізму регулювання постійно порушує рівновагу такої системи,гальмує розвиток продуктивних сил,створює неефективні форми організації і технології виробництва.

13. Економічна сутність ринку, умови його функціонування та функції. Види ринків.

Ринок виступає як сукупнiсть форм i органiзацiї спiвробiтництва людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцiйною метою продавцiв та покупцiв, а також надати можливiсть першим продати, другим - купити товар. Тобто це мiсце добровiльних угод, де продаж товарiв вiдбувається лише в тому випадку, коли обидві сторони - продавець i покупець - знаходять компромiс, який проявляється в цiні.

Ринок функціонує за певних умов, які можна поділити на чотири групи. Економічні умови - основою яких є демократизація економіки - пов'язані з введенням загальних умов господарювання, які забезпечують ринкові зв'язки, передбачають:

* вiльний вибiр форм власностi на засоби виробництва (утвердження права господаря);

* вiльне цiноутворення;

* забезпечення та захист конкуренцiї;

* вiльний вибiр виду дiяльностi;

* вiльний обiг товару, капiталу, працi;

* оподаткування, фiнансування, кредитування, валютна полiтика, якi стимулюють пiдприємницьку дiяльнiсть.

Правові умови включають систему заходів, пов'язаних з розробкою правового законодавства і прийняття економічних положень з переходу на ринкові методи господарювання.

Соцiально-психологiчнi та соцiально-культурнi умови, якi забезпечують самореалiзацiю особи та повагу до неї, включають:

* забезпечення свободи розвитку потенцiалу особи - квалiфiкацiйного, освiтнього, творчого, комунiкативного, пiдприємницького, морального та iн.;

* свобода полiтичної дiяльностi;

* система соцiальної вiдповiдальностi особи перед трудовим колективом, суспiльством;

* система задоволення духовних потреб особи;

* можливiсть вивчення культурних надбань народiв України та свiтової культури в цiлому.

До основних функцiй слід віднести: регулюючу, стимулюючу, економічного відбору, iнтегруючу.

Функціями ринку являються :

1).Здійснення остаточного визначень вартості товарів і послуг та іх реалізації, перетворення продукту праці на товар;

2).Забезпечення безперевності процесу суспільного відтворень (зокрема зв’язку між виробництвом і споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками в маштабі світового ринку;

3).Спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивіду-

альні витрати порівняно із суспільно необхідними , підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживних властивостей;

4).Регулюючий вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, проведення у відповід-

ність платоспроможного попиту і пропозиції, нагромадженнь і споживань та інших пропозицій;

5).Сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;

6).Посилення конкуренції між виробниками товаріві послуг у межах як окремих країн, так і світового господарства.

ВИДИ

Залежно від умов, у яких діють суб'єкти господарського життя, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки. Вільний ринок - це ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного. В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього. Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин. Регульований ринок - це ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру. Залежно від об'єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призначення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань та ін.

Споживчий ринок - окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання. Ринок виробників - організації, що купують товари для використання їх у процесі виробництва. Ринок проміжних продавців - організації, що купують товари для наступного перепродажу їх з прибутком для себе. Ринок державних установ - державні організації, що купують товари або для наступного їх використання у сфері комунальних послуг, або для передачі цих товарів тим, кому вони потрібні. Міжнародний ринок - покупці за межами країни, включаючи закордонних споживачів, виробників, проміжних продавців, держави і установи.