- •Предмет економічної теорії та методи його дослідження.
- •Етапи становлення і розвитку економічної теорії
- •Економічні потреби та інтереси
- •Економічні ресурси, їх обмеженість та показники ефективності функціонування.
- •Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва.
- •Центральні проблеми економічної організації. Технологічний вибір в суспільстві. Крива трансформації або виробничих можливостей.
- •Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
- •Форми організації суспільного виробництва, натуральне і товарне виробництво. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •Виникнення, сутність, функції та види грошей.
- •Структура грошової маси. Кількість грошей, що необхідна для обігу. Грошові агрегати.
- •Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •Порівняльна характеристика планової і ринкової економічних систем.
- •Економічна сутність ринку, умови його функціонування та функції. Види ринків.
- •Ринкова економіка: суть, структура та інфраструктура.
- •Попит і пропозиція, їх роль у ринковій економіці. Нецінові детермінанти попиту та пропозиції.
- •Ціна ринкової рівноваги. Моделі формування рівноважної ціни.
- •Конкуренція її суть та види. Сутність конкурентних відносин поміж виробниками та поміж споживачами
- •Ознаки досконалої і недосконалої конкуренції. Ринкові моделі недосконалої конкуренції в Україні.
- •Сутність і види монополізму. Антимонопольне законодавство. Монополізм в економіці України та проблеми його обмеження
- •Види товариств. Акціонерні товариства, їх суть і значення в ринковій економіці. Типи акціонерних товариств і види акцій.
- •Витрати виробництва, їх сутність та класифікація. Криві витрат виробництва.
- •Ринок землі. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення. Ціна землі.
- •Цілі та інструменти макроекономіки. Система національних рахунків: необхідність виникнення і зміст.
- •Валовий національний продукт (внп) і валовий внутрішній продукт (ввп), методи їх виміру
- •Сукупний попит аd і сукупна пропозиція аs, їх суть і графічне зображення. Вплив нецінових чинників (детермінант) на криві аd і аs.
- •Макроекономічна рівновага та прояви її порушення. Циклічні коливання в економіці. Промисловий цикл і його характеристика. Особливості кризи в перехідних економіках.
- •Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика держави.
- •Соціальні наслідки
- •Безробіття, його зміст, причини, види, форми. Наслідки впливу безробіття на економіку.
- •Вимірювання безробіття. Закон Оукена. Механізм державного регулювання зайнятості.
- •Державний бюджет, його структура, види, функції.
- •Дефіцит державного бюджету та його вплив на економіку. Заходи щодо обмеження дефіциту бюджету.
- •Податки. Економічний зміст та класифікація. Крива Лаффера.
- •Об’єктивна необхідність, зміст та моделі державного регулювання економіки. Цілі, засоби та методи державного впливу на економіку.
- •Міжнародний поділ праці. Суть і структура світового господарства.
- •Підприємництво. Основні форми підприємств (об’єднань). Малий бізнес і форми його функціонування в ринковій економіці
- •Суть капіталу. Кругооборот і оборот капіталу, його стадії та функціональні форми.
-
Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика держави.
Інфляція – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.
Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання.
Під час інфляції має місце:
-
знецінювання грошей по відношенню до золота;
-
знецінювання грошей по відношенню до товару;
-
знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.
“Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.”
Види. Залежно від швидкості зростання загального рівня цін на товари та послуги розрізняють три види інфляції - помірна, галопуюча, гіперінфляція.
Помірна інфляція - це така інфляція, за якої зростання загального рівня цін не перевищує 5-Ю відсотків на рік. Деякі економісти вважають, що помірна інфляція може бути використана для збалансування грошово-фінансових і матеріальних ресурсів, стимулює товаровиробників у збільшенні виробництва товарів, прискоренні технічного переозброєння підприємств, змушує постійно дбати про зниження затрат живої праці.
Помірна інфляція може бути позитивним чинником розвитку суспільного виробництва в умовах ринкової економіки. В Україні вона була негативним процесом, внаслідок якого постійно існував товарний дефіцит, виникали диспропорції у вітчизняній економіці, діяв затратний механізм господарювання, утримувався великий апарат управління, знижувався життєвий рівень народу.
Галопуюча інфляція - це інфляція, коли щорічний темп зростання цін сягає від 20 до 200 відсотків. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним зростанням цін, різким знеціненням грошей, розладом економічних пропорцій, стагнацією (застоєм) і навіть падінням виробництва, масовим зубожінням населення країни.
Гіперінфляція - це інфляція, коли річні темпи зростання цін сягають від 500 до 1000 відсотків. Гіперінфляція, як правило, призводить до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів і катаклізмів. Ціни на товари та послуги стають хаотичними, а колообіг реального і грошового потоків - дезорганізованим. Відбуваються значні зміни в розподілі суспільного продукту, доходів та майна. Переважно більша частина населення країни зазнає збитків на користь невеликої групи людей.
Типи інфляції
В теоріях, що опрацьовуються західними економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат (пропозиції). Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.
Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних витрат, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати). Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.
Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: “Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів”.
Інфляція витрат (пропозиції) спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат. Це передусім зростання заробітної плати, витрат на енергетичні й (сировинні ресурси, а також падіння продуктивності праці, посилення монополізації виробництва і ринку, ня монополізації виробництва і ринку,зростання в структурі виробництва галузей з уповільненими темпами підвищення продуктивності праці (наприклад, послуг), з високою часткою витрат на заробітну плату та низькою питомою вагою виробництва предметів споживання тощо. В усіх цих випадках, щоб зберегти обсяги виробництва і пропозиції на попередньому рівні, необхідно збільшувати грошові виплати, що призведе до зростання попиту, І отже і цін. Якщо грошові виплати не збільшувати, то вказані чинники призведуть до скорочення виробництва і пропозиції, що гри попередньому попиті теж підштовхуватиме ціни вверх. Тут теж виникне «зайвий» попит, що провокуватиме зростання цін.