- •Предмет економічної теорії та методи його дослідження.
- •Етапи становлення і розвитку економічної теорії
- •Економічні потреби та інтереси
- •Економічні ресурси, їх обмеженість та показники ефективності функціонування.
- •Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва.
- •Центральні проблеми економічної організації. Технологічний вибір в суспільстві. Крива трансформації або виробничих можливостей.
- •Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
- •Форми організації суспільного виробництва, натуральне і товарне виробництво. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •Виникнення, сутність, функції та види грошей.
- •Структура грошової маси. Кількість грошей, що необхідна для обігу. Грошові агрегати.
- •Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •Порівняльна характеристика планової і ринкової економічних систем.
- •Економічна сутність ринку, умови його функціонування та функції. Види ринків.
- •Ринкова економіка: суть, структура та інфраструктура.
- •Попит і пропозиція, їх роль у ринковій економіці. Нецінові детермінанти попиту та пропозиції.
- •Ціна ринкової рівноваги. Моделі формування рівноважної ціни.
- •Конкуренція її суть та види. Сутність конкурентних відносин поміж виробниками та поміж споживачами
- •Ознаки досконалої і недосконалої конкуренції. Ринкові моделі недосконалої конкуренції в Україні.
- •Сутність і види монополізму. Антимонопольне законодавство. Монополізм в економіці України та проблеми його обмеження
- •Види товариств. Акціонерні товариства, їх суть і значення в ринковій економіці. Типи акціонерних товариств і види акцій.
- •Витрати виробництва, їх сутність та класифікація. Криві витрат виробництва.
- •Ринок землі. Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення. Ціна землі.
- •Цілі та інструменти макроекономіки. Система національних рахунків: необхідність виникнення і зміст.
- •Валовий національний продукт (внп) і валовий внутрішній продукт (ввп), методи їх виміру
- •Сукупний попит аd і сукупна пропозиція аs, їх суть і графічне зображення. Вплив нецінових чинників (детермінант) на криві аd і аs.
- •Макроекономічна рівновага та прояви її порушення. Циклічні коливання в економіці. Промисловий цикл і його характеристика. Особливості кризи в перехідних економіках.
- •Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки. Антиінфляційна політика держави.
- •Соціальні наслідки
- •Безробіття, його зміст, причини, види, форми. Наслідки впливу безробіття на економіку.
- •Вимірювання безробіття. Закон Оукена. Механізм державного регулювання зайнятості.
- •Державний бюджет, його структура, види, функції.
- •Дефіцит державного бюджету та його вплив на економіку. Заходи щодо обмеження дефіциту бюджету.
- •Податки. Економічний зміст та класифікація. Крива Лаффера.
- •Об’єктивна необхідність, зміст та моделі державного регулювання економіки. Цілі, засоби та методи державного впливу на економіку.
- •Міжнародний поділ праці. Суть і структура світового господарства.
- •Підприємництво. Основні форми підприємств (об’єднань). Малий бізнес і форми його функціонування в ринковій економіці
- •Суть капіталу. Кругооборот і оборот капіталу, його стадії та функціональні форми.
-
Економічні ресурси, їх обмеженість та показники ефективності функціонування.
Ринок економічних ресурсів - всі види ресурсів, які використовуються в процесі виробництва товарів і послуг. До них відносяться:
-
природні ресурси – земля, вода, тваринні і рослинні ресурси;
-
трудові ресурси – люди з їх здібностями виробляти продукти і послуги;
-
засоби виробництва – виробничі будівлі, споруди, устаткування, інший основний і оборотний капітал, які називаються інвестиційними ресурсами чи виробничим капіталом;
-
підприємницькі здібності.
Ціни на всі види ресурсів в ринковій економіці формуються під впливом попиту і пропозиції аналогічно цінам готової продукції. Ціною природних ресурсів є рента, трудових ресурсів – з/п, виробничих ресурсів – процент, підприємницьких здібностей – процент.
Фірма чи підприємство прагне використати ренту в такій кількості і сполученні, яке дозволило б їй одержати максимальний прибуток.
З боку окремої фірми попит на ресурси визначається їх граничною доходністю. Гранична доходність змінного ресурсу повільно знижується згідно з законом спадної віддачі. Фірма розширюватиме використання ресурсів поки його гранична доходність вища від граничних витрат до моменту, коли ці два показника зрівняються. В умовах, коли попит фірми на ресурс становить незначну частку ринкового попиту на нього граничними витратами ресурсу для цієї фірми дорівнюють ціни. Фірма прагне вибрати таке сполучення використаних ресурсів, яке б забезпечило їй мінімальні витрати. Це можливо, якщо гранична доходність цього ресурсу пропорційна його ціні.
Виробничі ресурси є обмеженими, а потреби, як відомо, — безмежні.
Композиційність — заміщеність обмежених ресурсів. Тобто, час від часу, в зв’язку з гострою потребою в зникаючих ресурсах (перш за все природних), виникає питання їх заміщення ресурсами-замінниками, для чого використовуються досягнення НТП + з-н зростання потреб — рушійна сила розв-ку вир-ва.
Економіка – наука про вибір суспільства в умовах обмеженості ресурсів для задоволення потреб людей.
-
Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва.
Виробництво складає вихідний пункт і першу ознаку економічної діяльності людей. Виробництво - це процес взаємодії людини з природою з метою створення матеріальних благ та послуг, які потрібні для існування та розвитку суспільства.
Будь-яке виробництво є процесом суспільним і безперервним. Люди не можуть перестати виробляти тому, що вони не можуть перестати споживати.
Виробництво за структурою складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній з них у даний момент. Фази виробництва тісно між собою пов'язані, і якщо зв'язок між виробництвом і споживанням десь втрачається, то трудова діяльність стає недоцільною або перетворюється у виробництво заради виробництва, а не заради споживання. Таким чином, виробництво, розподіл, обмін і споживання слід завжди розглядати як органічне ціле.
Існують різні підходи при виділенні факторів і їх класифікації в окремі групи. Марксистська теорія в якості факторів виділяє: особистий фактор виробництва і речовий фактор виробництва.
Особистий фактор виробництва це трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва. Трудові колективи виступають особистим фактором виробництва тому, що кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага, вдосконалювати процес виробництва.
До речового фактору належать усі засоби виробництва, тобто сукупність предметів та засобів праці, які використовуються в суспільному виробництві для створення матеріальних благ.
Предмети праці - це те, на що спрямовано працю людини. Засоби праці - це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці. До засобів праці належать будівлі, споруди, верстати, машини, обладнання і т.п.
Щоб процес виробництва розпочався, потрібно з'єднати засоби виробництва з робочою силою, тому засоби виробництва і люди, які володіють певними навиками, досвідом в органічній сукупності утворюють продуктивні сили суспільства.
Сучасна економічна теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність.
1) Земля, чи більш широко - природні ресурси - земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків, заводів і прокладання доріг; енергетичні ресурси для забезпечення пальним машин і теплом наших помешкань; неенергетичні ресурси, наприклад, мідна і залізна руда чи пісок.
2) Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами.
3) Капітал утворюють товари тривалого використання, вироблені для виробництва інших товарів. Сюди відносять верстати, дороги, комп'ютери, молотки, вантажівки, сталеливарні заводи, автомобілі, машини для миття посуду. (Іншими словами, це матеріальні та фінансові ресурси в системі факторів виробництва). Їх технічний стан постійно вдосконалюється і впливає на загальну результативність виробничого процесу і його ефективну доцільність.
4) В сучасних умовах набуває великого значення четвертий фактор - підприємницькі здібності.
Підприємницькі здібності - особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. І хоча носієм підприємницьких здібностей також виступає людина, їх не можна прирівняти до праці. Далеко не кожен з нас має дар підприємця. тому підприємництво вважають особливим людським ресурсом, що об'єднує всі інші ресурси в єдиний процес виробництва товарів або послуг.
Наведені класифікації факторів виробництва не є незмінними і назавжди заданими. Обидві вони тісно пов'язані з досягненням сучасної науки, яка сама по собі також виступає в якості самостійного фактора, оскільки впливає на рівень ефективності виробництва, процес підготовки кваліфікованої робочої сили і підвищення потенційних можливостей людського капіталу. В економічній теорії постіндустріального суспільства до факторів виробництва відносять також інформаційний та екологічний фактори.
Слід підкреслити, що виробництво можливе тільки за умови введення у виробничий процес всіх факторів виробництва.
Таким чином, суспільне виробництво займає в житті людини визначне місце, оскільки:
* це необхідна умова, без якої суспільство не може існувати;
* в процесі виробництва вдосконалюється сама людина, нагромаджується досвід, знання, розвивається інтелект.