23. Цілі та інструменти макроекономіки. Система національних рахунків: необхідність виникнення і зміст.

В сучасних умовах недосконала конкуренція для встановлення рівноваги вимагає втручання держави. При цьому головними цілями макроекономіки є:

-  економічне зростання з метою забезпечення збільшення випуску суспільного продукту;

- забезпечення ефективної зайнятості;

-  ефективність виробництва;

-  економічна свобода;

- справедливий розподіл доходів;

- економічна рівновага і безкризовий розвиток;

- соціальний захист населення;

-  стабільний рівень цін, що веде до відсутності інфляції;

- збільшення вільного часу;

- екологічний захист навколишнього середовища;

- оптимальні торговий і платіжний баланси.

Уряди беруть на себе відповідальність за реалізацію таких цілей:

■ забезпечення стабільного розвитку виробництва високими темпами;

■ зменшення рівня вимушеного безробіття;

■ сповільнення темпів інфляції;

■ досягнення рівноваги експорту та імпорту, підтримка стабільного курсу національної валюти.

державна політика України повинна вестися на чіткому виявленні оптимальних пріоритетів у постановці цілей та оцінці наслідків їх реалізації.

Для впливу на економіку держава використовує різноманітний інструментарій. Економісти виділяють два принципово відмінні види цього інструментарію: 1) правові та адміністративні; 2) економічні.

Правовий інструментарій включає в себе нормативні, законодавчі акти. Правова держава характеризується в першу чергу верховенством закону. В ній не може бути жодної посадової особи, яка стояла поза законом або над ним. Економічний інструментарій - державний бюджет з його податками та видатками, гроші, кредит та ін. Нині економісти в своїй більшості виділяють два основні види економічного інструментарію. Це фіскальна та монетарна політика як основні економічні знаряддя макроекономічного регулювання. Фіскальна політика використовує два основні знаряддя: податки, видатки. Монетарна політика використовує: операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки, зміна норми резервування.

Система національних рахунків.

Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу найзагальніших результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. СНР містить певним чином упорядковану інформацію про всі господарські суб’єкти. Вона містить інформацію про всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопичення активів тощо. Містить інформацію про всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство. Использование системы национальных счетов необходимо для проведения эффективной макроэкономической политики государства, экономического прогнозирования, а также для международных сопоставлений национального дохода.

Основні методологічні принципи СНР:

1. продуктивною є будь-яка праця; до валового продукту відносяться як речові блага і матеріальні послуги, так і нематеріальні послуги;

2. грошові витрати і доходи в економіці еквівалентні;

3. виробництво, розподіл, обмін і споживання розглядаються як взаємопов’язані сторони єдиного процесу відтворення;

4. усі показники обчислюються лише у грошовій формі і без повторного рахунку.

Основні макроекономічні показники в СНР: ВВП, ЧВП, НД, ОД, ДКВ, рівень безробіття, рівень цін, процентна ставка.

Чистый национальный продукт (ЧНП) представляет собой ВНП за вычетом амортизационных отчислений. С помощью показателя ЧНП можно измерить годовой объем производства, который экономика (предприятия, государство, домохозяйства) в состоянии потребить, не сокращая производственные возможности будущих периодов: ЧНП = ВНП - амортизация.

Национальный доход (НД). Для определения показателя общего объема заработной платы, процента, прибыли и ренты, т. е. платежей, полученных при производстве ВНП в данном году, необходимо вычесть из ЧНП косвенные налоги на предпринимателей. НД = ЧНП – Тк.

Личный доход (ЛД), и личный располагаемый доход (ЛРД) представляет собой полученный домашними хозяйствами доход, отличающийся от НД, который является заработанным доходом. Располагаемый доход находится в личном распоряжении членов общества и используется на потребление и сбережения домашних хозяйств. ЛД = НД – С/с – ТR – Rн + F.

ЛРД = ЛД – Ти. (исчисляется в денежной форме).

Взаимосвязь макроэкономических показателей может быть представлена следующей схемой:

валовой национальный продукт (ВНП) - амортизация = чистый национальный продукт (ЧНП) - косвенные налоги = национальный доход (НД) - налоги на прибыль предприятий - взносы на социальное страхование – индивидуальные подоходные налоги - нераспределенная прибыль корпораций + трансфертные платежи = личный доход (ЛД) – индивидуальные подоходные налоги = личный располагаемый доход (ЛРД)

Реальный доход – сумма товаров и услуг, которую можно приобрести за ЛРД.