11. Надзвичайні ситуації: причини виникнення, основні види наслідків. Запобіжні заходи щодо виникнення надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій є:

• Аварії і катастрофи (на виробництві, транспорті, інженерних мережах і т.ін.)

• Стихійні лиха (природні катаклізми): землетруси, бурі, урагани, повені, сніговізамети.

• Епідемії, епізоотії, епіфітотії (значні розповсюдження інфекційних захворювань або уражень відповідно серед людей, сільськогосподарських тварин і рослин).

• Збройні конфлікти та інші фактори соціального і політичного характеру.

Наслідки надзвичайних ситуацій

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад, землетрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно не призводить до загрози життю людей, порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків є:

- загибель людей;

- захворювання людей;

- травматизм;

- матеріальні збитки населення;

- руйнування житла;

- знищення запасів продовольства;

- руйнування підприємств, систем зв'язку, транспортних магістралей, енерго- та комунальної систем;

- прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств;

- витрати з держаного та регіональних бюджетів;

- радіоактивне забруднення місцевості;

- хімічне забруднення місцевості;

- забруднення води, в першу чергу, питної;

- біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур'янами та шкідниками;

- знищення сільськогосподарських посівів;

- захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;

- руйнування грунтів;

- порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйнування.

ЗАБОБІЖНІ ЗАХОДИ НА ВИПАДОК ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ Аварійне спорядження Витікання газу на лінії газопостачання, пожежа в сусідньому будинку, катастрофа або інші аварійні ситуації можуть спричинити потребу в звільненні окремих будівель або навіть великомасштабні та тривалі евакуації. Доцільно, щоб у такому разі у Вас під рукою було аварійне спорядження. Воно повинно мати такий обсяг, щоб його можна було носити з собою без сторонньої допомоги тривалий час. Найпрактичніший засіб транспортування – рюкзак, бо він залишає руки вільними. Аварійне спорядження має допомогти перечекати час, коли можна буде повернутися до своєї квартири. Зверніть увагу ось на що: для малят слід заздалегідь приготувати нагрудний мішечок або SOS - капсулу з ім’ям, прізвищем і датою народження дитини, а також адресою батьків. Придбати таку капсулу можна у медико-санітарних організаціях, в універмагах і посилочних торгових фірмах, а також в аптеках. Не забудьте:

• посвідчення особи, гроші, цінні речі, за потреби – нагрудний мішечок або SOS – капсулу для дітей з їхніми особистими даними;

• допоміжний захисний одяг;

• від негоди, наприклад, костюм яхтсмена (куртку і штани) або довгий плащ-дощовик із капюшоном;

• міцне, зносостійке взуття з високою халявкою або гумові чоботи на якомога товстішій підошві;

• користуйтеся у разі загрози викиду радіоактивних або хімічних речовин допоміжними засобами для захисту органів дихання, наприклад, маскою для рота або вологими серветками; До аварійного спорядження належать:

• матеріали для надання першої допомоги, особисті ліки;

• радіоприймач, що працює на ультракоротких і середніх хвилях, а також може працювати на батарейках, запасні батарейки;

• важливі особисті документи (в герметичній упаковці);

• продовольства на два дні в пилонепроникній упаковці;

• кишеньковий ліхтарик із запасними батарейками;

• спальний мішок або ковдра, по можливості – теплоізоляційний килимок;

• одяг і предмети особистої гігієни.

12.Система «людина - життєве середовище» та її компоненти Система «людина — життєве середовище» є складною системою втому розумінні, що в неї, як правило, входить велика кількість змінних, між якими існує велика кількість зв'язків. Відомо, що чим більше змінних та зв'язків між ними має система, тим важче ці зв'язки піддаються математичній обробці і виведенню універсальних законів. Складність вивчення систем «людина — життєве середовище» зумовлюється також і тим, що ці системи є багаторівневими, містять у собі позитивні, негативні та гомеостатичні зворотні зв'язки і мають багато емерджентних властивостей.

Хоча основним об'єктом вивчення безпеки життєдіяльності є зв'язки у системі «людина — життєве середовище», у центрі уваги перебуває людина як самоціль розвитку суспільства. Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве середовище», її об'єкт. Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного, соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ. • природне середовище (земний ґрунт, повітря, водоймища, рослини, тварини, сонце, місяць, планети тощо) • соціальне, соціально-політичне середовище (форми ° спільної діяльності людей, єдність способу життя) • техногенне середовище (житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини тощо) З одного боку людину оточують земний ґрунт, повітря, водоймища, рослини, звірі, птахи, риби, мікроорганізми, тобто об'єкти природного походження і створені ними екологічні системи. Природні об'єкти утворюють поля, ліси, гори, ріки, озера, моря, океани, континенти. Це оточення зветься природним середовищем. В ньому переважно діють закони природного розвитку — фізичні, хімічні, геологічні, біологічні. В ньому відбуваються дощі, бурі, землетруси, виверження вулканів, тектонічні дислокації тощо. З іншого боку людину чи соціальну спільноту, яка розглядається як суб'єкт системи «людина — життєве середовище», оточують інші люди, інші спільноти, що утворюють соціальне, або соціально-політичне середовище по відношенню до суб'єкта системи. Між окремими людьми, між людьми і спільнотами, між спільнотами виникають зіткнення інтересів, суперечності, непорозуміння та інші конфліктні ситуації. Третім компонентом життєвого середовища є техногенне середовище — житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини, тобто матеріальна культура, створена людством за час його існування. Це оточення формується людиною фактично в односторонньому порядку без участі природи, а переважно за її рахунок, і є сукупністю досягнень суспільства в результаті матеріального і духовного розвитку. Головною причиною створення і розвитку техногенного середовища було і є прагнення людей задовольняти свої потреби, які весь час зростають. Однак дуже часто через незнання або нехтування законами природи людська діяльність призводить до небажаних, а інколи навіть до трагічних наслідків.