29. Відомості про техногенні небезпеки. Види техногенних небезпек (аварії, катастрофи) та причини їх виникнення

Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть призвести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі людей. Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Катастрофа-велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. Великі аварії, які виникають на промислових об'єктах, транспорті тощо, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослини часто дорівнюють або й перевищують дію зброї масового ураження. Основні види аварій та катастроф(техногенних небезпек): транспортні, пожежі, вибухи, руйнування споруд, руйнування обладнання, руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезпечення населення та виробництва, аварії систем зв'язку та телекому-нікацій, аварії на очисних спорудах, гідродинамічні аварії, руйнування з викидом радіоактивних речовин, руйнування з викидом отруйних речовин, руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів. Характер наслідків аварій і катастроф залежить від їх виду, масштабів, заселеності території, геолого-географічних умов та інших особливостей. Основними причинами аварій є: недосконалість конструкцій; порушення будівельних норм при спорудженні об'єктів і монтажі технічних систем; порушення технологічного процесу виробництва; слабкий контроль за технологічним процесом та станом виробництва в цілому; недотримання правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту; недотримання правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин; фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів; поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях; аварії на лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах; стихійні лиха; тероризм; безвідповідальне відношення до справи, халатність; недотримання правил техніки безпеки; складні метеорологічні умови. Уражаючі фактори аварій та катастроф: вибух; пожежа; затоплення; отруєння людей; завали виробничих будівель і споруд; ураження людей електричним струмом. В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, в яких гине близько 400 і страждає від різноманітних ушкоджень - 500 осіб. Найпоширенішими надзвичайними ситуаціями є пожежі та вибухи. Найбільш вибухонебезпечними виробництвами є шахти, цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, характерною особливістю яких є велика кількість пилу. Пил з розміром частинок менше 0,5 мм у суміші з повітрям за своїми вибуховими характеристиками наближаються до вибуху парів палива чи газової суміші. Вибухи вугільного пилу періодично стаються на шахтах, в т. ч. українських.

30. Іонізуючі випромінювання та їх характеристики. Джерела іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіації. Іонізуючим випромінюванням називають таке випромінювання, яке здатне під час взає-модії з речовиною прямо чи посередньо створювати в ній атоми, молекули та іони. До іонізуючих випромінювань відносяться: альфа-, бета- і гамма-випромінювання, випущені під час самовільного (спонтанного) розпаду радіоактивних речовин; потоки заряджених частинок (електронів, протонів та ін.), прискорених до великих енергій у спеціальних прискорювачах; потоки вторинних випромінювань. Властивості ІВ вимагають спеціальних заходів щодо захисту для підвищення безпеки як для тих, хто працює з ними, так і для іншого персоналу. Як установлено на практиці, робота з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань безпечна за відповідної організації, а також дотримання необхідних заходів захисту. Альфа-промені — це потік α-частинок, які є ядрами атома гелію і мають позитивний заряд, мають найбільшу іонізуючу здатність і дуже малу проникаючу здатність. У тканини людини вони проникають на частинку міліметра. Бета-промені - це потік електронів (негативний заряд) або позитронів (позитивний заряд), які мають меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність ніж альфа-промені. Гамма-промені - це електромагнітне випромінювання з дуже короткою довжиною хвилі, що виникає при зміні енергетичного стану атомного ядра. Їм властиві велика проникаюча і мала іонізуюча здатності. Нейтрони - елементарні частинки, які мають дуже велику проникаючу здатність. Джерелом іонізуючого випромінювання є об’єкт, який вміщує радіоактивний матеріал, або технічний устрій, який випромінює або здатний випромінювати. Розрізняють природні і штучні джерела ІВ. Природні джерела ІВ є звичайним компонентом середовища проживання. Це завжди існуюче явище.  Вміст радіоактивних речовин в грунті впливає на рівень радіоактивності будівельних матеріалів, продуктів харчування рослинного і тваринного походження. Штучними джерелами ІВ являються технічні прилади, створені людиною. До них відносяться: рентгенівські трубки, радіоактивні нукліди та прискорювачі заряджених часток. Все те нове, що створено штучно людиною – є додатковим радіаційним навантаженням, якому підлягає все людство. Це польоти в реактивних літаках на великій висоті. Радіоактивні атмосферні опади після випробувань ядерної зброї, а також в результаті роботи (тим паче аварій) атомних електростанцій. Крім того, додаткове випромінювання створюють і медичні обстеження - рентгенівські і радіонуклідні. Одиниці виміру іонізуючих випромінювань Беккерель (Бк) - активність нукліда в радіоактивному джерелі (в од. системи СІ). 1 бек-керель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду, Кюрі (Кі). 1Кі = 3,710¹⁰ Бк. Грей (Гр) - поглинена доза випромінювання (СІ). 1 Гр = 100 рад = 1 Дж кг^-1. Зіверт (Зв) - еквівалентна доза випромінювання (СІ). 1 Зв = 100 бер = 1 Дж кг^-1. Електрон-вольт (еВ) - позасистемна одиниця енергії іонізуючого випромінювання. 1 еВ = 1,6 х 10^-19Дж. Рентген - позасистемна одиниця експозиційної дози, при якій сполучена корпускулярна емісія в 0,001293 г повітря утворює в повітрі іони, що несуть розряд в одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Число 0,001293 г - маса одного кубічного сантиметра атмосферного повітря при 0°С и 760 мм рт. ст.

31. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми. Норми радіаційної безпеки та принципи її забезпечення. Іонізуючі випромінювання в організмі людини викликають іонізацію молекул і атомів тканини, порушують хімічні структури сполук, утворюють сполуки, не властиві живій клітині, що у свою чергу призводить до її відмирання. Складні зміни фізичних і біохімічних процесів в організмі людини можуть бути залежними від дози опромінення або оборотними, тобто функції окремих органів і всього організму людини відновлюються цілком. Такі процеси можуть бути необоротними, що призводить до функціональних порушень в організмі та виникнення променевої хвороби. Захворювання організму може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби.  Випромінювання (радіоактивні) викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, випадають волосся, з'являється ламкість нігтів. Шкідливий небезпечний вплив радіоактивних випромінювань обумовлюється й тим, що органи чуття людини не виявляють його доти, поки не з'являться певні зміни в організмі людини. Щоб виключити шкідливий вплив іонізуючих випромінювань, необхідно усувати всяку можливість опромінення організму дозами, що перевищують гранично допустимі. В Україні нормування іонізуючих випромінювань здійснюється на основі Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 року. Цей Закон регулює правовідносини між державою та юридичними і фізичними особами, що виникають у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з іонізуючими випромінюваннями. Крім зазначеного закону, в нашій країні діють "Норми радіаційної безпеки України". Головними принципами, що покладені в основу радіаційного нормування є: - принцип виправданості - будь-яка діяльність, що супроводжується опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не дає більшої користі опроміненим особам або суспільству в цілому порівняно з шкодою, якої вона завдає; - принцип неперевищення - дози опромінення від усіх видів діяльності не повинні перевищувати встановлені норми; - принцип оптимізації - індивідуальні дози опромінення та кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних чинників. Нормами радіаційної безпеки визначені три категорії людей, що зазнають дії іонізуючого опромінення. Категорія "А" - особи, що постійно або тимчасово працюють з джерелами ІВ. Категорія "Б" - особи, що не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, але можуть отримати додаткове опромінення. Кат. "В" - все населення,діяльність якого ніяк не пов'язана в використанням джерел ІВ. Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:  нормування - неперевищення допустимих меж індивідуальних доз опромінення від усіх джерел іонізуючого випромінювання;  обгрунтування - заборона всіх видів діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, при яких отримана для людини і суспільства користь не перевищує ризику можливої ​​шкоди;  оптимізація - підтримання на можливо низькому і досяжному рівні індивідуальних доз опромінення і числа опромінюваних осіб.

32. Аварія на Чорнобильській АЕС – одна із основних загроз довкіллю і національній безпеці України. Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблокуЧорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР).Руйнування мало вибуховий характер, реакторбув повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.  Аналіз радіаційної безпеки в України не можна здійснювати без урахування наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки вона справляє значний негативний вплив на загальну екологічну та економічну ситуацію в державі. Вона негативно відбивається на всіх сферах життя, галузях виробництва, зачіпає інтереси всіх громадян України, держави загалом. Унаслідок аварії населення України зазнало впливу від надзвичайно великих до малих доз радіаційного випромінювання. Радіація потрапляє у навколишнє середовище з водою, що там вже була, і тією, що надходить через щілини у даху. Екологічну небезпеку становить також ядерне паливо та радіоактивні речовини, викид яких відбувся під час аварії. Вони осіли навколо блоку, а потім були закриті піском і бетоном. Одна з основних проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, полягає у забезпеченні населення, що постраждало, екологічно чистими продуктами харчування. Ця проблема загострюється через економічну кризу в Україні. Складність отримання екологічно чистої продукції викликала необхідність у профілак-тичному використанні детоксикуючих речовин, здатних за короткий час вивести з організму радіоактивні речовини, важкі метали, патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності. Наслідки Чорнобильської катастрофи прямо або опосередковано позначилися на всіх галузях народного господарства у всіх регіонах України. Сильного негативного психоло-гічного впливу зазнало населення України, особливо постраждало здоров'я дітей та осіб найпродуктивнішого віку. Крім того, ця подія викликала регульовану і нерегульовану міграцію населення, сформувала у нього негативне ставлення до атомної енергетики і окремих радіаційно небезпечних виробництв. Треба зазначити, що для вирішення всіх нагальних проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, зроблено ще замало. Таким чином загрозою екологічній безпеці є незадовільний стан радіаційної безпеки та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.