26. Отруйні тварини та їх дія на організм людини.

Отруйні тварини - живі істоти, дія відповідних органів яких на людський організм або організми інших тварин є шкідливою або небезпечною для життя.

Тварини використовують отруйні хімічні речовини для нападу або захисту. Найбільш характерні отруйні форми тварин і їх вплив на організм людини наведений у табл. 2.2.  Внаслідок істотного погіршення екологічного стану довкілля у міських агломераціях відбуваються різкі зміни місцевої флори і фауни, які супроводжуються інтенсивним поширенням переносників збудників різних хвороб людини і домашніх тварин (іксодові кліщі, численні паразити та ін.). Істотну загрозу становлять також безпритульні домашні тварини і щурі, які переносять сказ, туляремію, гельмінти, внаслідок чого ґрунт у парках і скверах міст стає джерелом серйозних інфекцій.

У природі також можлива зустріч з хворою чи пораненою твариною. Звірі, як правило, чують людину задовго до того, як вона зможе побачити їх, і, за рідкісним винятком, завжди намагаються уникнути такої зустрічі. Однак, якщо потривожити тварину, переслідувати її або поранити, вона може стати небезпечною.  Змія зразу не нападає. Спочатку вона шипить, робить фальшиві випади — неначе попереджає і ніби пропонує розійтись мирно. Як тільки людина відступить – гадюка негайно ховається. Захист від кліщів – це перш за все заходи безпеки, про які треба пам'ятати, знаходячись за містом. По-перше, краще триматися подалі від пасовищ, місць водопою або годування худоби, чагарників, ярів і балок. По-друге, необхідно бути відповідно одягненим: одяг повинен бути з довгими рукавами, закрите взуття, довгі штани, головний убір. По-третє, необхідно періодично оглядати себе і тих, хто з вами, для виявлення кліщів, які присмокталися, оскільки присмоктування проходить безболісно і непомітно.

27. Засоби та заходи спрямовані на убезпечення людини від біологічних небезпек. Проблеми біологічної безпеки.

Особливих методів захисту від негативної дії отруйних рослин і тва-рин не існує. Лише необхідно досконало знати їх, знати симптоми їхньої дії, вміти вирізняти їх серед інших і якомога рідше з ними «зустрічатися».

Одним з найефективніших методів боротьби з інфекційними захво-рюваннями є їх специфічна профілактика. Вона заснована на створю-ванні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень. У наш час широкого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруце-льозу, туберкульозу, сибірки, правця, дифтерії, черевного тифу, висип-ного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо. Проти деяких захворю-вань попереджувальні щеплення проводяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення проводять лише в тих випадках, коли виникає загроза їх поширення.

Для успішної боротьби з інфекційними захворюваннями навіть в умовах мирного часу у багатьох випадках необхідно здійснювати масові щеплення в дуже короткі терміни.

У наш час існує велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотиків та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворю-вання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та ліку-вальні сироватки..

Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хворобот-ворних мікробів та упереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучного несприйняття того чи іншого інфекційного захворювання.

Для захисту від проникнення в організм людини інфекції викорис-товують такі ж засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічних отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:

* індивідуальне (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);

* колективні (спеціально обладнані інженерні споруди). У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обо-в'язковими складовими є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

* Дезинфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікробів з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дезинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

* Дезинсекція проводиться для зниження шкідливих для людини ко-мах та кліщів — збудників Інфекційних захворювань.

* Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.

 Біологічна безпека - стан, при якому дія біологічних об'єктів або їх компонентів, речовин, з них отриманих не викликають генетич­них, біохімічних змін в організмі. Біологічна безпека пов'язана із загальним станом довкілля, соціально-екологічним станом оточу­ючого природного середовища. Традиційним проявом біологічної небезпеки є масові захворювання, епідемії, пандемії серед людей та епізоотії серед тварин. В останній час, у зв'язку із станом довкілля хворіють не тільки люди, тварини, але і рослини. Розробка методів захисту від біологічної небезпеки стала особливо актуальной тепер, коли з'явилися методи синтезу генів, не існуючих в природі - штуч­ні гени, методи перекомбінації природних генів - генна інженерія. Через надмірну хімізацію оточуючого середовища, збільшення інтен­сивності жорсткого ультрафіолетового випромінювання відбуваються спонтанні мутації і перед усім в мікроорганізмах. В результаті виникають вірулентні (лат. - здатний викликати хворобу) мікроорганізми, здатні викликати нові хвороби, небезпечні перед усім для людей. Типовим при­кладом є віруси СНІДу, пташиного грипу. Першими симптомами захво­рювання на пташиний грип є різке підвищення температури, сильний го­ловний біль, відсутність реакції організму на введення вакцин. Ці та інші віруси, мікроорганізми можуть змінюватися (мутувати) в природі під дією небезпечних активних антропогенних факто­рів - хімічних, фізичних - іонізуючих випромінювань, рівень яких зростає. Важливою є проблема генетично модифікованих організмів {ЇМО), продуктів харчування.