33. Соціальні та соціально-політичні небезпеки: загальні закономірності виникнення, види.

Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека життєдіяльності впливає на стан суспільства як результат дії відповідних факторів життєдіяльності. Коли ці фактори зумовлюють негативні дії в житті суспільства, то вони виступають в ролі небезпек. Суть небезпек, які можуть бути соціальними, політичними та ін., полягає в тому, що вони відображають, як проблеми безпеки життєдіяльності адаптуються в суспільстві. Таким чином, фактор небезпеки характеризує стан суспільс-тва, з одного боку, а з іншого, — є змістом причини його переходу в стан з негативними наслідками. Соціальні і політичні небезпеки, викликані проблемами життєдіяльності, мають дуже складну природу. Суть цієї природи складає накопичення наслідків постійнодіючих, конфліктних, стресових та інших негативних ситуацій. У більшості випадків небезпека виражається у співвідношенні кількості людей, що беруть участь у конфліктах і відокремлені від суспільства відносно чисельності самого суспільства. За походженням можуть бути визначені такі групи небезпек : небезпеки, пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки тощо ); небезпеки, пов'язані з фізичним насильством ( розбій, бандитизм, терор, зґвалтування, утримання заручників); небезпеки, пов'язані з впливом речовин, що руйнують організм людини ( наркоманія, алкоголізм, паління ); небезпеки, пов'язані з хворобами ( СНІД, венеричні захворювання); небезпеки самогубства; небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем; небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом та умовами проживання ( страйки, повстання, революції ); За масштабністю подій соціальні небезпеки можна розділити на: локальні; регіональні; глобальні. За статево - віковими ознаками поділяють соціальні небезпеки, що характерні для людей, молоді, жінок, людей похилого віку.

Зараз все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Водночас набувають сили і негативні чинники: формування нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини в суспільстві; надто різкий поділ на бідних та багатих; процеси збіднення та збагачення мають деформований характер.

34. Війна як крайній прояв соціальної небезпеки. Причини та наслідки війн.

Війна́ — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.Соціологи довгий час вивчали причини виникнення воєн. На цей рахунок існує безліч теорій, багато з яких суперечать одна одній.  Деякі вважали, що війна є продуктом місцевих умов, і тільки напрямок агресії визначається зовнішніми чинниками. Так, наприклад, Перша світова війна була результатом не міжнародних конфліктів, таємних змов або порушення балансу сил, а результатом економічної, соціальної та політичної ситуації в кожній країні, залученою в конфлікт. Інші соціологи стверджували, що війна і мир є наслідком рішень державних діячів і геополітичної ситуації. Історія війн свідчить про неухильне зростання ролі економічного та людського фактора. До XIX ст. війни мали від­носно вузьку економічну базу і їх вели порівняно нечисленні про­фесійні армії. З другої половини XIX і особливо в XX ст.ст. війни потребують все більшого напруження економіки держав, що воюють і втягують у свій вир багато-мільйонні маси людей. В першій світовій війні приймали участь більше 70 млн. людей, в другій - більше 120 млн. Втрати людей тільки в європейських країнах склали: в XVІІ ст. -3,3 млн, у XVIІІ ст. - 5,4 млн., до першої світової - майже 6 млн. Перша світова забрала більше 9 млн люд­ських життів, друга - більше 50 млн загиблих. Отже, війна є крайньою формою загострення суспільних відносин - суспіль­них, економічних, політичних, міжетнічних, релігійних, міждер­жавних. Це вкрай гостра форма рішення протиріч між державами, групами людей з застосуванням сучасних засобів ураження, а також міжнаціональні кризи, які супроводжуються насильством, велико­масштабними руйнаціями, загибеллю людей, компонентів природи, техніки. Війна - це продовження політики, тільки іншими, насиль­ницькими методами.