27.Основні елементи державної економічної політики:

Державна економічна політика базується на теоретико-методологічних

засадах економічної теорії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів,

потреб, інтересів і цілей різних економічних суб’єктів. Основними елементами

економічної політики є:

-фінансово-кредитна,

-бюджетна,

-науково-технічна,

-структурна,

-соціальна,

-інвестиційна,

-аграрна,

-регіональна,

-зовнішньоекономічна,

-політика

Реалізація державної економічної політики розглядається з погляду

взаємозв’язку між суспільними проблемами і державою. На першому етапі

реалізації економічної політики держава визначає ці проблеми, на другому етапі –розробляє стратегію і план їх розв’язання, а також законодавчо закріплює (легітимує)

політику, на третьому етапі – вживає заходів щодо розв’язання цих проблем, а на

прикінцевому етапі – оцінює результати і визначає напрями майбутніх дій.

28.Основні принципи регіональної економічної політики:

Державна регіональна економічна політика України формується і реалізується таким чином, щоб забезпечити територіальну цілісність держави, створити рівновигідні умови функціонування регіональних господарських комплексів з метою активізації ролі територій у проведенні економічних реформ та вирішенні нагальних соціальних проблем. Сучасна державна регіональна економічна політика України, як це визначено нормативними документами, грунтується на таких основних принципах:

-визнання і дотримання загальнодержавних пріоритетів та забезпечення органічної єдності завдань щодо соціально-економічного розвитку країни та розвитку продуктивних сил регіону;

-правове забезпечення економічної самостійності регіонів на основі розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування й підвищення їх відповідальності щодо вирішення завдань життєзабезпечення і комплексного розвитку територій;

- дотримання вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських комплексів і розміщенні нових підприємств;

-досягнення економічного і соціального ефекту за рахунок використання переваг територіального поділу праці, раціонального природокористування, розвитку міжрегіональних зв’язків.

Підвищення дієвості регіональної економічної політики, зростання загальної керованості економічними процесами можливе лише на основі визначення і розмежування повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. В процесі здійснення конкретних заходів державної регіональної економічної політики, спрямованих на підвищення ролі регіонів у проведенні економічної реформи в країні, передбачається: сформувати нову територіальну структуру державного сектора економіки; реформувати систему управління державним сектором економіки; зміцнити економічні основи місцевого самоврядування та розширити його важливі соціально-економічні функції щодо життєзабезпечення територіальних утворень;

29.Повноваження органів влади:

Верховна Рада –затвержує основні напрями регіональної економічної політики.

Кабінет Міністрів:

-затвержує програми соціально-економічного розвитку регіонів;

-бере участь у створенні системи економічних регуляторів ,нормативної та методологічної бази розміщення продуктивних сил;

- спрямовує та координує діяльність місцевих органів державної виконавчої влади у сфері організації економічної безпеки держави. Зміщення фінансово- економічної стабільності і грошового обігу ,фінансово-бюджетної дисципліни ,валютного та митного контролю.- проводить наукове обґрунтування структурної ,аграрної,інвестиційної і соціальної політики в регіонах.

Місцеві органи державної виконавчої влади:

-реалізація економічної політики на відповідній території ;

-забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку регіону;

- сприяння проведенню економічних реформ;

- забезпечення регіонального використання воробничо-технічного та наукового потенціалу регіону, його природних ,трудових,і фінансових ресурсів;

-методичне керівництво економічною роботою в регіоні ;