- •Управління і автоматики
- •1.1. Поняття про елемент систем управління і автоматики
- •1.2. Класифікація елементів систем управління і автоматики
- •1.3. Характеристики управління елементів суа
- •1.4. Основні параметри елементів
- •1.5. Динамічні властивості елементів
- •Введемо позначення
- •1.5.2. Часові динамічні характеристики елементів
- •1.5.3. Частотні характеристики елементів
- •1.6. Технічні характеристики елементів та пристроїв суа
- •1.7. Надійність елементів
- •Таблиця 1.1 Узагальнені дані про небезпеку відмов деяких елементів суа
- •1.8. Фізичні основи роботи елементів суа
- •Де – магнітна стала, або магнітна проникність вакуумухарактеризує також і магнітні властивості повітря, для якого
- •Для такого електричного кола буде справедливим рівняння
Розділ 1. Загальні властивості, параметри і методи дослідження елемeнтів систем
Управління і автоматики
1.1. Поняття про елемент систем управління і автоматики
У відповідності до загальних принципів управління різними процесами автоматизоване управління здійснюється на основі інформації з використанням комплексу технічних засобів автоматики. Технічні засоби систем управління і автоматики (СУА), що охоплюють різноманітні елементи і пристрої, служать для отримання, передавання, перетворення та збереження контрольної інформації; порівняння контрольної і програмної інформації; формування та передавання командної інформації і використання її для впливу на процес управління.
Носієм інформації є сигнал. Сигнал - це матеріальне втілення повідомлення, яке може бути використано в інформаційних системах. Під час передавання і переробки інформації сигнал являє собою процес зміни в часі та просторі деякої фізичної величини, яка відображає стан інформаційної системи. При збереженні інформації сигнал перетворюють в стан певного матеріального носія (запис на кіно– відеомагнітну стрічку, диск і т.ін.). За видом сигнали можуть бути поділені на неперервні та дискретні. Неперервні сигнали відтворюють усі миттєві значення фізичної величини. Дискретні сигнали створюються з неперервних сигналів шляхом квантування за часом, за рівнем або одночасно за часом та рівнем.
В системах автоматизованого управління в якості сигналів зазвичай використовують електричні та механічні величини (струм, напругу, тиск, швидкість і т.п.) тому, що вони дозволяють легко здійснювати передачу на відстані, перетворення, порівняння та збереження інформації. В одних випадках сигнали виникають як безпосередній наслідок управління певними процесами, в інших - вони забезпечуються чутливими елементами або давачами, чи сенсорами.
Відповідно до операцій, які проводяться із сигналами інформації в автоматизованих пристроях, виділяють функціональні комірки - елементи.
Елемент - найпростіша в функціональному відношенні комірка (пристрій, схема), яка виконує одну з багатьох основних операцій з сигналом:
- перетворення величини, яка контролюється, в сигнал, що однозначно пов’язаний з інформацією про цю величину (чутливі елементи, сенсори);
- перетворення сигналу одного роду енергії в сигнал іншого роду енергії: неелектричний в електричний, електричний в неелектричний, неелектричний в неелектричний;
- перетворення сигналу за величиною енергії (підсилювачі);
- перетворення сигналу за видом, тобто неперервного в дискретний та навпаки (аналого-цифрові, цифро-аналогові та інші перетворювачі);
- перетворення сигналу за формою, тобто сигнала постійного струму в сигнал змінного струму чи навпаки (модулятори, демодулятори);
- функціональне перетворення сигналів (функціональні елементи);
- порівняння контрольних та програмних сигналів, формування командного сигналу управління (елементи порівняння, нуль-органи);
- виконання логічних операцій з сигналами (логічні елементи);
- розподіл сигналів по різних колах (розподільники, комутатори);
- формування програмних сигналів (програмні елементи);
- збереження сигналів (елементи пам’яті, накопичувачі);
- використання сигналів для впливу на об’єкт управління (виконавчі елементи).
В деяких випадках створюються комбіновані елементи, які виконують одночасно кілька операцій з сигналами.
Схемне або схемно-конструктивне об’єднання кількох елементів дозволяє отримати основні функціональні автоматичні пристрої, які в певних сполученнях створюють системи автоматичного управління.