83.Основні форми міжнародного співробітництва в Україні

Форми співробітництва:

 Взаємовигідна міжнародна торгівля

 Науково-технічне співробітництво

 Надання кредитів і позик

 Створення спільних підприємств

 Обмін робочою силою

 Спеціалізація і кооперування виробництв

 Торгівля технологіями

 Спільна розробка природних ресурсів

 Іноземні інвестиції

 Міжнародний туризм

 Культурні зв’язки

Торгові партнери України:

 Країни СНД-46%

 Туреччина-6,0%

 Німеччина-5,1%

 Італія-2,9%

 Болгарія-2,6%

 Алжир-1,6%

 Словаччина-1,5%

Сучасна зовнішньоекономічна політика України спрямована на розширення співпраці з СОТ,Євросоюзом.

84. Інтеграція України в сот

Світова організація торгівлі (СОТ) — це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями Організації є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень, забезпечення прозорості торговельних процедур.

Ефективність зовнішньої політики нашої держави на поточному етапі залежить від врахування економічних переваг і недоліків отримання Україною статусу дійсного члена такої провідної інтеграційної структури як Світова організація торгівлі (СОТ).

Більшість країн трансформаційного типу (серед них і Україна) декларували прагнення лібералізувати зовнішньоторговельну діяльність та інтегруватися у міжнародний торговельно-економічний простір на правах членів СОТ з тим, щоб сприяти підвищенню конкурентоспроможності власних товаровиробників і збільшенню їхнього експортного потенціалу. Вибір цих країн на користь приєднання до СОТ є виправданим з тієї точки зору, що у перспективі він має забезпечити відповідні зміни внутрішнього інституційного середовища, сприяти розширенню експортних можливостей і стати ключовим етапом процесу їхньої інтеграції у міжнародне економічне співтовариство.

Основні цілі СОТ

- підвищення рівня життя;

- забезпечення повної зайнятості;

- постійне зростання доходів і попиту;

- розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

- оптимальне використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку;

- захист і збереження навколишнього середовища;

- забезпечення для країн, що розвиваються, і найменш розвинутих країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Функції СОТ

Найважливішими функціями СОТ є:

- контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

- проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;

- вирішення торговельних суперечок;

- моніторинг національної торговельної політики країн-членів;

- технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які стосуються компетенції СОТ.

85. Євроінтеграційні процеси в Україні

європейська інтеграція є стратегічним завданням для України. Метою цієї інтеграції є вступ до Європейського Союзу. Варто усвідомлювати, що Європейський Союз є дуже складним механізмом, доконечно нестандартною формою міждер¬жавного об'єднання. Суть його полягає, можливо, в тому, що кож¬на країна-член ЄС, делегуючи до його керівних наддержавних органів частину свого суверенітету, все ж залишається сама собою. Хоча, звісно, не варто виключати того, що наявність спільної валю¬ти і спільної політики може з часом спричинитися до істотних змін в ідеології цієї унікальної спільноти.

Україна має значний потенціал для розвитку транскордонного співробітництва як одного з напрямків реалізації євроінтеграційних прагнень, що пояснюється унікальним геополітичним положенням країни, Україна має значний історичний досвід співпраці із країнами, що мають спільні з нами кордони. Оскільки Україна розташована в центрі Європи, вона має ряд стратегічних характеристик, і серед них - розвинений транзитний потенціал. По території нашої країни проходить велика кількість транспортних комунікацій, що надає можливість нашій країні участі у міжнародних проектах з транспортування різного виду сировини та іншої продукції. Курс на європейську інтеґрацію є природним наслідком здобуття Україною державної незалежності. Він викристалізовується з багатовікової історії нашого народу, його ментальности та етнічних коренів і стосується передусім європейської самоідентифікації українського народу. Отже, процес “європеїзації” України потрібно активно використовувати і поглиблювати (при цьому не вважати його панацеєю від усіх бід!). Входження в Європу, зокрема в Європейський Союз — це, перш за все, ефективна економічна співпраця з країнами континенту на паритетних умовах. Якщо ця співпраця буде успішною, політична вага України в Європі зросте.

Таким чином зовнішня політика нашої держави, спрямована на євроінтеграцію набуває дедалі ширшої підтримки в українському суспільстві та поступово стає складовою внутрішньої політики України на усіх рівнях.

Серед сучасних підходів щодо європейської інтеграції виокремимо три основні концепції:

1) «останніх кордонів», до якої схиляється найконсервативніша частина політичної еліти ЄС. Основна її теза полягає в тому, що Європа «стомилася» від розширення;

2) «тривалого зближення», яка визнає можливість приєднання до ЄС східних сусідів. Для України – це варіант політики Східного партнерства та зближення з європейськими країнами шляхом поступового розширення співробітництва;

3) «Великої Європи», яка враховує існування двох основних центрів політичного та економічного тяжіння – ЄС і Росії. Ідея створення «Спільного Європейського економічного простору» передбачає тісний формат співробітництва у сферах – економіки, безпеки, науки і культури, що визначає його мінімізований інституціональний характер. Місце України в цій концепції, з геополітичної точки зору, – це «прикордонна» країна – як для європейського простору, так і для євразійського.