49 Структура господарського комплексу

Структура господарського комплексу – це співвідношення між його галузями, що виражає пропорції виробництва та стан суспільного поділу праці, сукупність стійких міжгалузевих зв’язків.

Структура суспільного виробництва визначається натуральними і вартісними показниками і характеризується пропорціями:

1. Відтворювальними:

 між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання;

 між споживанням і нагромадженням;

 між особистим і виробничим споживанням.

2. Галузевими:

 між різними галузями економіки.

3. Територіальними:

 між окремими економічними районами.

4. Зовнішньоекономічними:

 між експортом і імпортом.

Виробничо-технологічна структура господарського комплексу виражає внутрішню організацію продуктивних сил і характеризується співвідношенням:

• матеріального виробництва і сфери послуг;

• промисловості і сільського господарства;

• засобів виробництва та предметів споживання;

• видобувних та обробних галузей;

• галузей з повільним оборотом капіталу швидким (суднобудування і виробництво товарів широкого вжитку).

Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об’єднаних спільними функціями, які вони виконують в системі територіального поділу праці.

50 Типи виробничої спеціалізації регіонів України

За особливостями виробництва товарів і надання послуг в окремих регіонах України можна виділити такі типи виробничої спеціалізації:

 промислово-сільськогосподарсько-транспортно-рекреаційна;

 промислово-сільськогосподарсько-транспортна (Івано-Франківська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська обл.)

 промислово-транспортна (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька обл.)

 сільськогосподарсько-промислово-транспортна (Вінницька, Волинська, Житомирська, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська обл.)

 промислово-транспортна-сільськогосподарська (Київська, Харківська обл.)

 транспортна-сільськогосподарсько-промислова (Черкаська обл.)

 промислово-сільськогосподарська (Хмельницька обл.)

 транспортно-промислово-сільськогосподарська (Одеська обл.)

 сільськогосподарсько-транспортно-промислове (Закарпатська, Кіровоградська, Херсонська обл.)

51. Промисловість ,як базова галузь господарства країни та її регіонів

Промисловість – технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленою сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Галузі промисловості

Видобуток сировини разом із сільським господарством утворює первинний сектор економіки. Переробка сировини й сільськогосподарської продукції та виробництво товарів утворює разом із будівництвом вторинний сектор економіки. Виробництво послуг входить до третинного сектору економіки.

Промисловість може бути низько технологічною, неспеціалізованою, з інтенсивними витратами праці, як в країнах Третього світу, або високоавтоматизованою, механізованою і спеціалізованою. З використанням передових технологій, як у промислово-розвинених країнах.

Також галузі можуть бути класифіковані на основі сировини,розміру і форми власності :

• за величиною:мова йде про суму інвестованого капіталу, чисельності зайнятих працівників і обсягу виробництва;

• за сировиною: наприклад, промисловість може бути заснована на основі сільського, морського, видобувного чи лісового господарства;

• за формою власності:промисловості можна розділити на приватний і державний, або на комунальний,спільний і кооперативний сектори.