- •1.Характеристика продуктивних сил і їх види;
- •2. Поняття, предмет, об’єкт і завдання регіональної економіки
- •3.Проблеми регіонального розміщення продуктивних сил:
- •4.Основні завдання науки «Регіональна економіка»
- •5. Методи дослідження регіональної економіки
- •6.Принципи формування регіональної економіки
- •7. Економічні закони ,що визначають розвиток регіональних господарських систем
- •8. Закономірності розвитку регіонального господарства;
- •9.Основні принципи розміщення продуктивних сил
- •10.Фактори та критерії ,що впливають на розвиток регіональних господарських систем
- •11.Критерії ефективності розміщення продуктивних сил
- •14. Критерії і принципи виділення ,і розвитку економічних районів.
- •15. Типи і рівні економічних районів;
- •16 Основні функції економічного районування
- •17 Класифікація економічних районів України
- •18 Проблемні економічні райони
- •19 Шляхи подолання депресії економічних районів на рівні регіону та на рівні держави
- •20.Поняття регіону і його географічне трактування
- •21.Економічне та суспільне-економічне трактування регіону
- •22.Ієрархія характеристик,що характеризують поняття «регіон»
- •23.Територіальна спеціалізація регіонального господарства
- •24.Показники рівня спеціалізації виробництва в районі
- •25.Показники оцінки ефективності районної спеціалізації
- •27.Основні елементи державної економічної політики:
- •28.Основні принципи регіональної економічної політики:
- •29.Повноваження органів влади:
- •30. Структура прогнозу економічного і соціального розвитку регіону
- •31. Механізм впливу держави на економіку регіону
- •32.Напрями спрямування державних коштів:
- •33. Поняття про механізм реалізації регіональної економічної політики
- •34. Методи прямого і опосередкованого впливу на соціально –економічні ресурси
- •35.Правова база реалізації механізму регіональної політики
- •36.Соціальна і цінова регіонально-економічна політика
- •37.Бюджетна і податкова політика
- •38.Промислова і екологічна політика
- •39.Інноваційна й інвестиційна політика
- •40.Інституціональна і грошово-кредитна політика
- •41.Зовнішньоекономічна і макроекономічна політика
- •42.Завдання державного регулювання економічного розвитку регіонів
- •43. Система інструментів державного регулювання регіонального розвитку
- •44.Принципи управління регіональним розвитком
- •45. Форми і методи управління регіональним розвитком;
- •46 Сутність та структура господарського комплексу
- •47. Динаміка номінального і реального ввп регіонів України
- •48. Характеристика індексу людського розвитку регіонів України
- •49 Структура господарського комплексу
- •50 Типи виробничої спеціалізації регіонів України
- •51. Промисловість ,як базова галузь господарства країни та її регіонів
- •52. Індекси промислової продукції регіонів України
- •53 Сутність природно-ресурсного потенціалу та його структура
- •54. Регулювання використання природних ресурсів в Україні
- •55. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів
- •56. Класифікація природних ресурсів
- •57. Мінеральні ресурси України і земельний фонд.
- •58. Динаміка чисельності, склад населення та особливості його розміщення
- •59. Структура трудових ресурсів України і безробіття
- •60. Суть і класифікація міжгалузевих господарських комплексів
- •61. Структура міжгалузевого комплексу України
- •62. Паливно-енергетичний комплекс України
- •63. Вугільна промисловість України
- •64. Нафтогазова промисловість України
- •65. Електроенергетика України
- •66. Металургійний комплекс України
- •67. Машинобудівний комплекс України
- •68. Характеристика галузей хімічної промисловості України
- •69. Лісопромисловий комплекс України
- •70. Будівельний комплекс України
- •71. Агропромисловий комплекс України
- •72. Характеристика галузей сільського господарства
- •73. Характеристика спеціалізованих комплексів та переробних галузей харчової промисловості
- •74.Сучасні тенденції розвитку регіональних господарських систем
- •75.Центральний економічний район
- •76.Західний економічний район
- •77. Північно-Східний економічний район
- •78. Східний економічний район
- •79. Придніпровський економічний район
- •80. Південний економічний район
- •81. Сутність і форми міжнародних економічних зв’язків
- •82. Об’єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство
- •83.Основні форми міжнародного співробітництва в Україні
- •84. Інтеграція України в сот
- •85. Євроінтеграційні процеси в Україні
- •86. Експортний потенціал України та її регіонів
- •87. Транзитний потенціал України
- •88. Транспортний комплекс України;
- •89. Соціальний комплекс України
- •90. Рекреаційно-туристичний комплекс України;
68. Характеристика галузей хімічної промисловості України
Хімі́чна промисло́вість Украї́ни — хімічна промисловість в межах України.
Для свого розвитку має міцну сировинну базу: власне хімічну сировину (сірка, солі, фосфорити), відходи від інших галузей промисловості, а також нафту, вугілля, природний газ.
Основні галузі хімічної промисловості.
Гірнича хімія — займається видобутком природної хімічної сировини: калійні солі (Калуш, Стебник), кухонні солі (Слов'янськ, Артемівськ, Солотвине, Сиваш), сірка (Яворів, Новий Розділ), фосфорити (Середнє Придністров'я), озокерит (Борислав). Тому можна виділити три райони гірничої хімії: Донбас, Прикарпаття, Присивашшя.
Основна хімія — виробляє кислоти, мінеральні добрива, соду та інше:
калійні добрива — виробництво тяжіє до сировини — видобутку калійних добрив (Калуш, Стебник);
азотні — виробництво тяжіє до коксохімічних і металургійних підприємств, газопроводів. Центри: Сєвєродонецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Черкаси, Рівне;
фосфатні — виробництво тяжіє до споживача. Центри: Вінниця, Суми, Одеса;
сода — виробництво тяжіє до сировини (до кухонної солі) (Донбас, Крим);
сірчана кислота — сировиною є сірка Прикарпаття та сірчисті гази металургійних підприємств. Центри: Суми, Вінниця, Сєвєродонецьк, Одеса, Горлівка.
Хімія органічного синтезу — розвивається на основі переробки нафти, газу, вугілля. Орієнтується на сировину, електроенергію, воду: пластмаси (Донецьк, Запоріжжя, Сєвєродонецьк ,Луцьк), хімічні волокна (Київ, Черкаси, Чернігів), лаки і фарби (Київ, Львів, Одеса, Харків, Чернівці, Дніпропетровськ). Фармацевтична (ліки) і мікробіологічна (вітаміни, добавки) промисловість орієнтуються на споживача, розміщена у таких містах: Київ, Харків, Горлівка, Одеса, Львів. Хімволокно виробляють у Києві, Сєвєродонецьк, Черкасах, Житомирі. Виробництво кінофотоплівки зосереджено у Шостці.
69. Лісопромисловий комплекс України
Лісова́ промисло́вість — сукупність галузей і виробництв, підприємства яких здійснюють вирощування, заготівлю деревини, її комплексну обробку і переробку.
Лісова́ і деревообро́бна промисло́вість — важлива складова економіки України.
Пріоритетний розвиток деревообробна і меблева промисловість одержали на півночі і заході країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді переважають коштовні хвойні і твердолистяні породи. Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі і Карпатах. Шпилькові (хвойні) насадження займають 43 % загальної площі, з них сосна — 33 %. Твердолистяні становлять 43 %, з них дуб і бук — 32 %. Щорічно в Україні заготовлюється близько 13 млн кубометрів деревини.
Промисловий потенціал базових виробництв — деревостружкові (ДСП) і деревоволокнисті плити (ДВП). На базі заглибленої переробки малоцінної деревини і її відходів створено 25 цехів деревних плит. Найбільші з них — на ~57321 домобудівному комбінаті, Наддвірнянському лісокомбінаті, Київському і Черкаському деревообробних комбінатах і інших. Цеху твердих деревоволокнистих плит діють на Вигодському лісокомбінаті, Оржівському деревообробному комбінаті і Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.
Складової галузі є лісозаготівельна промисловість. Свого розвитку вона досягла на території Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Основні лісозаготівельні підприємства в цьому регіоні — держлісгоспи Держкомлісу і спеціалізовані підрозділи колишніх лісокомбінатів Мінпромполітики України. Заготівля і вивезення деревини здійснюються на промисловій основі цілий рік.