Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ispit_Kutsenko.docx
Скачиваний:
73
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
141.88 Кб
Скачать

33. Поняття про механізм реалізації регіональної економічної політики

Механізм реалізації державної регіональної економічної політики являє собою систему конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу.

Складовими цілісного механізму державної регіональної політики України за діючими нормативними документами виступають:

- законодавчо-нормативна база;

- бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку;

- прогнозування і програмування регіонального розвитку;

- розвиток різних форм ТОВ (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво тощо).

Законодавчо-нормативна база визначає взаємовідносини держави і регіонів та являється першоосновою механізму регіональної економічної політики.

На сучасному етапі через законодавчу базу держава проводить політику спрямовану на підвищення економічної самостійності територій і координує діяльність місцевої влади.

Методи прямого економічного регулювання такі як: цільове фінансування, пряма фінансова допомога, надання субсидій та субвенцій широко використовуються в регіональній економічній політиці.

Механізми реалізації державної регіональної економічної політики мають поєднувати в собі методи прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером вони можуть бути заохочувальні або обмежувальні, активні та пасивні. Їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність в досягненні поставленої мети.

34. Методи прямого і опосередкованого впливу на соціально –економічні ресурси

Держава впливає на регіональний розвиток за допомогою адміністративних та економічних важелів. Вибір системи фінансово-економічних ,соціальних,організаційних важелів здійснюються залежно від соціально-економічної ситуації в державі та її регіонає. Розрізняють методи прямого й опосередкового впливу на соціально-економічні процеси .Методи непрямого регулювання — це методи опосередкованого (економічного) впливу через створення певного економічного середовища, яке змушує господарських суб’єктів діяти у потрібному для держави напрямі. Опосередковане регулювання — це вплив на економічні інтереси. До методів непрямого регулювання слід віднести інструменти фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики, а також методи морального переконування. Прямі методи –це методи за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси. До інструментів прямого втручання належать:держконтракт і держзамовлення;субсидії, субвенції, дотації; ліцензування, квотування, контингентування; прямі витрати уряду; встановлення фіксованих цін, валютних курсів; встановлення економічних, соціальних, екологічних стандартів. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальними та обмежувальними ,активними та пасивними ,їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність державного впливу на процеси ,що протікають на регіональному рівні.

До методів прямого економічного регулювання відносять %

-цільове фінансування;

-пряму фінансову допомогу;

-надання субсидій;

-надання субвенцій;

Для опосередкового економічного регулювання використовують важелі податкової,бюджетної,кредитно-грошової,цінової,соціальної,зовнішньоекономічної політики.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]