14. Критерії і принципи виділення ,і розвитку економічних районів.

Критерії виділення і розвитку економічних районів:

- велика економічно цільна територія;

- можливість скорочення перевезень масових вантажів у межах району;

- сформований потужний господарський комплекс ;

- економіко-географічне положення території ;

- адміністративна цілісність для оперативного управління.

Принципи виділення економічних районів:

- економічна доцільність;

- об’єктивність районоутворення , яка опирається на міцні внутрішні зв’язки ;

- перспективність розвитку господарського комплексу ;

1. розвиток системи розселення ;

2. нова спеціалізація;

3. освоєння нових територій, сировинних баз;

4. формування центрів господарської діяльності;

- комплексність розвитку всіх функціональних ланок;

- єдність економічного районування і адміністративно-територіального поділу країни .

При виділенні економічного району повинно враховуватися економіко-географічне положення території і його вплив на спеціалізацію та особливості розміщення продуктивних сил; врахування при виділенні економічного району принципу економічного тяжіння, тобто необхідності включення в його межі основної територіальної частини або і всієї зони, формуючого впливу його головного регіонального центру; до складу великих економічних районів повинні повністю включатися території адміністративних областей, країв, автономних республік без порушення їх меж.

15. Типи і рівні економічних районів;

Типи економічних районів:

- Галузеві:

1. природно-ресурсне;

2. промислове;

3. агропромислове;

4. демографічне районування;

- Інтегральне економічне районування;

Рівні економічних районів:

- Крупні інтегральні економічні райони (об’єднують декілька адміністративних областей )

- Середні інтегральні економічні райони (окреслюються межами адміністративної області)

- Малі райони (мікрорайони)-це декілька адміністративних районів в межах області або велике місто (Київ,Харків,Одеса..)

- - низові адміністративно-господарські райони – охоплюють цілком території адміністративних районів.

Різноманіття типів регіонів можна визначати також за рівнем їх економічного розвитку (розвинені і відсталі, депресивні регіони), ступенем інвестиційного ризику і привабливості, характером спеціалізації, ступенем комплексності господарства регіону, рівнем ефективності використання ресурсного потенціалу (сукупності природного, трудового, економічного, науково-технічного) та багатьма іншими ознаками і чинниками розвитку.

16 Основні функції економічного районування

 Створення економічної основи територіального управління господарством регіонів;

 Удосконалення територіальної структури господарства;

 Формування і реалізація державної регіональної економічної політики;

 Обґрунтування вибору ефективних варіантів розміщення продуктивних сил;

 Обґрунтування розвитку територіально-виробничих комплексів;

 Підвищення ефективності використання ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу;

 Сприяння аналізу, плануванню та прогнозуванню регіонального розвитку;

 Створення основи для розробки і реалізації територіальних комплексних програм природокористування.