59. Структура трудових ресурсів України і безробіття

Трудові ресурси – це населення працездатного віку ( чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років), яке працює або не працює, а також пенсіонери і підлітки, які працюють. Зрозуміло, що основна частка трудових ресурсів припадає саме на населення працездатного віку, за винятком інвалідів І і ІІ груп та пенсіонерів, які на даний момент зайняті у суспільному виробництві, також становлять запас робочої сили.

Крім трудових ресурсів ще розглядається в соціально-економічній географії поняття «зайняте населення», тобто те, яке реально працює на даний момент. Адже значна частка осіб, які є трудовими ресурсами, з певних причин не працюють. Серед них найбільшу частку становлять ті, що вчаться після 16-ти років, а також домогосподарки, безробітні тощо.

Для оцінки трудових ресурсів важливо знати не тільки про кількість трудових ресурсів, але й про їхню якість, тобто професійно-кваліфікаційну підготовку, вік.

Трудові ресурси України

Трудові ресурси становлять в Україні 57,4% від усього населення. Серед них 56,3% припадає на осіб працездатного віку, а 3,3% - на пенсіонерів і підлітків. Частка підлітків у формуванні трудових ресурсів країни не перевищує 0,3%. Хоча жінки вибувають швидше із працездатного віку, але питома вага їх у складі трудових ресурсів становить 51%. Майже 71% населення працездатного віку проживає в містах. Зайняте населення становить у нашій країні 37,8% від загальної його чисельності. Серед нього більша половина – особи віком від 30 до 49 років, які мають достатньо високий рівень професійно-кваліфікаційної та освітньої підготовки. Частка спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою у складі зайнятих у господарстві – близько 29%.

60. Суть і класифікація міжгалузевих господарських комплексів

Міжгалузевий господарський комплекс – це система економічно взаємопов’язаних галузей виробничої або невиробничої сфер, який формується на основі інтеграції підприємств і організацій.

Формою зв’язків між підприємствами галузевих господарств виробничої і невиробничої сфер є міжгалузеве кооперування і галузева спеціалізація.

Міжгалузевий регіональний комплекс – це територіальне поєднання взаємопов’язаних галузей і виробництв в економічних районах.

Основні структурно-функціональні блоки комплексів виробничої сфери є:

 Галузі, які безпосередньо зорієнтовані на кінцеву мету комплексу та є його функціональним ядром;

 Обслуговуючі галузі (виробництво устаткування, постачання і збут, ремонт);

 Галузі та види діяльності невиробничої сфери, що сприяють реалізації мети (НДР, проектно-констр, та упрвл. діяльність).

Підходи до визначення міжгалузевого комплексу:

1. Цільовий – МК розглядається як група галузей суспільного господарства, або окремих виробництв, об’єднаних однією програмою та єдиною метою розвитку;

2. Технологічний – групування галузей, що пов’язані послідовністю переробки і використання загального вихідного матеріалу й однорідністю призначення продукції.

В умовах ринкової економіки в Україні створюються такі форми обєднань підприємств:

- Концерн;

- Асоціація;

- Консорціум;

- Акціонерне товариство;

- Спілка.