- •IX. Додатки
- •Додатки до розділу і. Захворювання органів дихання.
- •Інструкціяпро діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми.
- •Лікування хронічної серцевої недостатності
- •Патогенез ревматоїдного артриту: можлива послідовність подій
- •Активація ендотеліальних клітин
- •Гістологічні типи васкулітів залежно від калібру уражених судин за j.Lie (1991)
- •Іі. Показники деяких додаткових методів дослідження.
- •Біохімічні методи
- •Електрокардіографічне обстеження
- •II. Аналіз ритму
- •17. Екг при тахікардиях із широкими комплексами qrs
- •2. Негативний p у I відведенні
- •2. Вкорочення інтервалу pq
- •2. Високоамплітудний комплекс qrs
- •1. Підйом сегмента st
- •2. Депресія сегмента st
- •V. Ішемія й інфаркт міокарда
- •1. Динаміка інфаркту міокарда
- •VI. Електролітні порушення
- •VII. Дія лікарських засобів
- •IX. Інші захворювання
- •Холтерівське моніторування
- •Проби з фізичним навантаженням за іхс
- •Методика проведення вем.
- •Критерії припинення вем
- •Біль у грудях: вірогідний аналіз у діагностиці іхс.
- •Ускладнення під час вем
- •Стрес Ехо-кардіографія
- •Ультразвукове дослідження органів гепатопанкреатодуоденальної зони
- •Дуоденальне зондування
- •Функціональні інтервали:
- •Протипоказання до спірографії:
- •Об'ємні показники.
- •Додатки до розділу VIII. Інфекційні захворювання
- •Диференційна діагностика інфекцій з гострим респіраторним синдромом
Патогенез ревматоїдного артриту: можлива послідовність подій
(за C.R.W.Edwards, 1991).
Локалізація антигену в суглобах
Вплив антигенпрезентуючих клітин
Взаємодія з Т-клітинним рецептором
Виділення імунопотенційних цитокінів
Активація ендотеліальних клітин
Формування адгезивних молекул
Хомінг Т-лімфоцитів
Продукція інтерлейкіну-2 та розростання Т-лімфоцитів
Виробництво Т-клітинних цитокінів
(інтерлейкін-2, інтерлейкін-6, Т-нуклеарний фиктор)
Розростання В-лімфоцитів
Локальний синтез антиглобулінових антитіл
Формування імунних комплексів
Активація комплементу
Хемотаксис та цитоліз нейтрофілів
Продукція лімфокінів
Активація макрофагів
Виділення монокінів та інших моноцитарних посередників
Фагоцитоз імунного комплексу, яких опосередкований нейтрофілами та моноцитами
Продукція прозапальних чинників гострого запалення
(вазоактивні аміни, протеази, поліпептиди, простагландини, лейкотрієни, кисневі радикали)
Активуючі макрофаги та хондроцити
Формування паннуса
Ензиматичне руйнування хряща та кістки
(інтерлейкін-1, колагеназа, нейтральні протеїнази)
Загальна реакція організму на гостре імунне запалення
|
Класифікація НСПЗП (за Г.В.Дзяк, 1997). | ||||||
|
І. ПОХІДНІ КИСЛОТ | ||||||
|
Арилкарбонові кислоти |
| |||||
|
Саліцилова кислота
|
Антранілова кислота (фенамати)
|
| ||||
|
Арилалканові кислоти | ||||||
|
Арилоцтова кислота
Гетороарилоцтова кислота
|
Індолоцтова кислота
|
Арилпропіонова кислота
Беноксапрофен | ||||
|
Енолікова кислота |
| |||||
|
Піразолідиндіони
|
Оксиками
|
| ||||
|
ІІ. НЕКИСЛОТНІ ПОХІДНІ | ||||||
|
Проквазон Триамід Буфексамад |
Епіразол Набуметон Флурпроквазон |
Флуфізон Тінорідін Колхіцин | ||||
|
ІІІ. КОМБІНОВАНІ ПРЕПАРАТИ | ||||||
|
Артротек (диклофенак 50мг + мізопростол 200мг) Амбене (фенілбутазон+дексаметазон) Аспіфат (аспірин+сукральфат) Брустан (ібупрофен + парацетамол) Доларен (диклофенак + парацетамол) Реопірин ( фенілбутазон 750 + амінофеназон 750)
|
Пірабутол (фенілбутазон 125 + амінофеназон 125) Індовазин-геkь (індометацин + троксерутин) Новіган (ібупрофен + бензофенолу гідрохлорид + дифеніл-піперидинетил-ацетамід-бромометилат) Таблетки амідопірину та бутадіону
| |||||
Класифікація НСПЗП залежно від їх здатності селективно блокувати активність ЦОГ-2 (Frolich J., 1997)
|
А. Селективні інгібітори ЦОГ-1 Низькі дози ацетилсаліцилової кислоти | |
|
Б. Інгібітори ЦОГ-1 і ЦОГ-2 Більшість відомих на даних час НСПЗП | |
|
В. Селективні інгібітори ЦОГ-2 | |
|
Мелоксикам (моваліс) Етодолак |
Набуметон Німесулід (месулід, немісил, німегезик) |
|
Г.Високоселективні інгібітори ЦОГ-2 | |
|
Целекоксиб (целебрекс) Віокс Флосулід МК-966 |
L-745337 NS-398 DI-697 |