Ускладнення під час вем

За умови дотримання показань і протипоказань та методики проведення ВЕМ-проба є відносно безпечним методом діагностики. Найбільшу небезпе­ку під час ВЕМ мають фібриляція шлуночків та зупинка серця, які виникають 1 на 10000 проб. У хворих з ІХС після навантаження можливий розвиток інфаркту міокарда (7 випадків на 100000 проб). Найчастішими ускладнення­ми є затяжний напад стенокардії, колапс. Частіше за все причинами припи­нення проби у хворих з ІХС є поява нападу стенокардії (54—83%) та пору­шення серцевого ритму (20,5—24%).

Нові методи з фізичним навантаженням для діагностики ІХС.

Проби з фізичним навантаженням використовують як допоміжні під час сцинтіграфії, стрес Ехо-КГ, ізотопної вентрикулографії.

Сцинтіграфія міокарда.

Метод заснований на властивості талію накопичуватись за ранньої фази прямо пропорційно величині регіонарного кровотоку. Поява нового дефек­ту накопичення (тобто зменшення його накопичення під час фізичного на­вантаження і нормальне накопичення після його припинення) свідчить про динамічну ішемію, а наявність постійних дефектів накопичення є ознакою інфаркту міокарда або рубцевих змін.

Показаннями для застосування даного методу є: діагностика стенокардії за сумнівної або не доведеної до появи діагностичних критеріїв ВЕМ: на­приклад, у разі неможливості досягнути 85% максимальної ЧСС, нечітко вираженої депресії сегмента ST, високої вірогідності хибно позитивної ВЕМ-проби, початкове зміненої ЕКГ (синдром WPW, гіпертрофія лівого шлуночка, блокада ніжок пучка Пса, пролапс мітрального клапана, на­явність патологічних зубцівQ, лікування серцевими глікозидами); оцінка ризику ускладнень; оцінка функції лівого шлуночка за встановленого діагнозу ІХС, включаючи виявлення сегментів життєздатного міокарда в сегментах із порушеною скоротливістю; оцінка ефективності лікування.

Критерії різко позитивної проби (високого ризику ускладнень): поява дефектів накопичення на фоні незначного фізичного навантаження (ЧСС 120 на 1хв. або ME<: 6,5); численні дефекти накопичення; підвищен­ня накопичення талію міокардом; підвищення поглинання талію легенями;

дефекти накопичення поза зоною інфаркту; дефект»,накопичення в зоні інфаркту без патологічних зубців О.

Діагностична цінність даної проби вища, ніж у ВЕМ (90% проти 70%), особливо на фоні низького навантаження та ураження однієї коронарної артерії. Вартість дослідження досить висока.

Сцинтіграфія міокарда ⁹⁹Те ізонітрилом.

На відміну від талію перерозподіл технецію протягом часу майже не змінюється. За першого проходження препарату на висоті фізичного наван­таження можна отримати зображення лівого шлуночка і визначити фракцію викиду. Показання, чутливість проби і критерії позитивної проби аналогічні пробі з талієм.

Стрес Ехо-кардіографія

Метод, що поєднує ВЕМ та Ехо-КГ, грунтується на тому, що в разі виник­нення ішемії порушення локальної скоротливості виникають раніше, ніж зміни на ЕКГ.

Чутливість проби така ж, як і ВЕМ. Стрес Ехо-КГ надають перевагу за початково зміненої ЕКГ. Специфічність проби знижується в умовах порушення провідності у хворих, що перенесли інфаркт міокарда.

Критерії різко позитивної проби: максимальна фракція викиду 35%; збільшення фракції викиду менш ніж на 5%; поява порушень скоротливості в декількох сегментах лівого шлуночка; поява порушень локальної скорот­ливості лівого шлуночка в разі низького навантаження (за ЧСС 120 за 1хв або ME< 6,5).

Головною технічною перешкодою є те, що в деяких випадках неможливо отримати чітке зображення лівого шлуночка.

Ізотопна вентрикулографія.

Вентрикулографія підвищує чутливість ВЕМ-проби, однак специфічність її залишається невисокою. Показання ідентичні ВЕМ.

Критерії різко позитивної проби: збільшення фракції викиду за наванта­ження менше 4%; поява порушень локальної скоротливості лівого шлуноч­ка за низького фізичного навантаження (ЧСС 120 за 1 хв абоME<. 6,5); поява порушень скоротливості в декількох сегментах лівого шлуночка.