Висновок

апробаційної комісії спеціалізованої вченої ради Д.20.601.01.

Івано-Франківської державної медичної академії

від 10 грудня 2004 року

Комісія спеціалізованої ради Д 20.601.01. при Івано-Франківській державній медичній академії в складі членів ради д.мед.н. професора В.І. Боцюрка, д.мед.н. професора М.А. Оринчак, д.мед.н. професора В.Є. Нейко, д.мед.н. професора В.В. Дзвонковської, розглянувши дисертаційну роботу Лапковського Едуарда Йосиповича “Клініко-патогенетичне обґрунтування використання альтану і дицетелу в комплексному лікуванні хронічного некаменевого холециститу”, подану на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, автореферат, ксерокопії 9 друкованих праць, первинну документацію і акт перевірки первинної документації встановила наступне:

1. Дисертаційна робота здобувача Лапковського Е.Й. “Клініко-патогенетичне обґрунтування використання альтану і дицетелу в комплексному лікуванні хронічного некаменевого холециститу” виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Івано-Франківської державної медичної академії за темою “Вплив мінеральних вод Прикарпаття та використання вітчизняних лікарських препаратів при захворюваннях сполучної тканини і шлунково-кишкового тракту (шифр ВН 01.02/088.02). Дисертація відповідає профілю спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія.

2. Науковий рівень роботи високий і полягає в тому, що дисертантом доповнено концепцію патогенезу хронічного некаменевого холециститу з урахуванням розбалансування цитокінової системи з підвищеною продукцією прозапальних (інтерлейкін-6, інтерлейкін-8) цитокінів, у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і виснаженням антиоксидантних резервів організму.

Встановлено, що в патогенезі хронічного холециститу провідну роль відіграють запальний синдром, активація перекисного окислення ліпідів з одночасним виснаженням антиоксидантних систем організму, дистонія відділів вегетативної нервової системи, супутнє ушкодження шлунку.

Доведено, що більше, ніж у половини обстежених хворих захворювання перебігає з гіперкінетичним типом порушень моторики ЖВШ, у третини обстежених хворих на ХНХ – за гіпокінетичним. У 86% обстежених ХНХ поєднувався із зміненою кислотністю шлункового вмісту, у 67% з яких під час обстеження реєструвався дуоденогастральний рефлюкс.

Зареєстровано, що однією з патогенетичних ланок прогресування ХНХ є виражений дисбаланс вегетативної регуляції, що полягає у переважанні симпатикотонічної регуляції діяльності ЖВШ у всіх обстежених пацієнтів. На фоні незначного зростання активності симпатичного відділу ВНС реєструвалося як суттєве посилення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, так і ослаблення вагусних впливів.

Вперше розроблено диференційований підхід до лікування хворих на ХНХ із включенням до комплексної терапії альтану і дицетелу

3. Основні результати дисертаційного дослідження повністю викладені у 9 наукових працях, серед яких 3 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (одна стаття одноособова) та 6 тез.

4. Особистий внесок здобувача при написанні дисертації полягає у виборі методів та завдань дослідження, проведенні літературного пошуку та опрацюванні літературних джерел, проведенні клінічних спостережень за хворими з патологією жовчовивідних шляхів та гастродуоденальної зони. По шукачем самостійно проведені інтрагастральна експрес-рН-метрія, моніторування варіабельності серцевого ритму, дуоденальне зондування, біохімічні дослідження. Самостійно проведено статистичну обробку цифрового матеріалу, його аналіз та узагальнення, сформульовано висновки, підготовлено матеріал до друку і оформлено дисертацію.

РІШЕННЯ.

1. Дисертаційна робота Лапковського Едуарда Йосиповича “Клініко-патогенетичне обґрунтування використання альтану і дицетелу в комплексному лікуванні хронічного некаменевого холециститу” відповідає профілю спеціалізованої вченої ради Д. 20.601.01 за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія і може бути рекомендована до офіційного захисту на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

2. Офіційними опонентами рекомендувати:

   1. Доктора медичних наук, професора Нейка Василя Євгеновича;

   2. Доктора медичних наук, професора Чопея

3. Провідною установою визначити Дніпропетровську медичну академію

4. Затвердити список розсилання автореферату згідно вимог ВАК України.

Голова комісії:

д.мед., професор В.І. Боцюрко

Члени комісії:

д.мед.н., професор М.А. Оринчак

д.мед.н., професор В.Є. Нейко

д.мед.н., професор В.В. Дзвонковська