
- •IX. Додатки
- •Додатки до розділу і. Захворювання органів дихання.
- •Інструкціяпро діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми.
- •Лікування хронічної серцевої недостатності
- •Патогенез ревматоїдного артриту: можлива послідовність подій
- •Активація ендотеліальних клітин
- •Гістологічні типи васкулітів залежно від калібру уражених судин за j.Lie (1991)
- •Іі. Показники деяких додаткових методів дослідження.
- •Біохімічні методи
- •Електрокардіографічне обстеження
- •II. Аналіз ритму
- •17. Екг при тахікардиях із широкими комплексами qrs
- •2. Негативний p у I відведенні
- •2. Вкорочення інтервалу pq
- •2. Високоамплітудний комплекс qrs
- •1. Підйом сегмента st
- •2. Депресія сегмента st
- •V. Ішемія й інфаркт міокарда
- •1. Динаміка інфаркту міокарда
- •VI. Електролітні порушення
- •VII. Дія лікарських засобів
- •IX. Інші захворювання
- •Холтерівське моніторування
- •Проби з фізичним навантаженням за іхс
- •Методика проведення вем.
- •Критерії припинення вем
- •Біль у грудях: вірогідний аналіз у діагностиці іхс.
- •Ускладнення під час вем
- •Стрес Ехо-кардіографія
- •Ультразвукове дослідження органів гепатопанкреатодуоденальної зони
- •Дуоденальне зондування
- •Функціональні інтервали:
- •Протипоказання до спірографії:
- •Об'ємні показники.
- •Додатки до розділу VIII. Інфекційні захворювання
- •Диференційна діагностика інфекцій з гострим респіраторним синдромом
Ультразвукове дослідження органів гепатопанкреатодуоденальної зони
Печінка: однорідна ехоструктура помірної щільності. Довжина правої долі печінки складає, у середньому, 13,8±0,17 см (11-15 см), її товщина 0,6±0,13 см (9-12 см). Довжина печінки у поперечному розрізі 17,05±0,23 см (14—19 см). Діаметр нижньої порожнистої вени 1,4±0,021 см (1,2—1,7 см), діаметр ворітної вени 11—13 мм. Діаметр селезінкової вени — 4,9±0,087 мм (4,1—6,2 мм), поздовжній розріз селезінки 9,5±0,07 см (8,5—11 см), поперечний розріз селезінки - 4,1±0,04 см (3,5-5,0 см).
Підшлункова залоза: у середньому, розміри головки коливаються від 2,2 до 3,0 см, тіла — від 1,1 до 2,2 см і хвоста — від 2,0 до 2,5 см. Внутрішній діаметр головного панкреатичного протоку дорівнює 1 мм, розміщений прямолінійно.
Жовчний міхур: представлений порожнинним утворенням довгастої форми. Нормальна товщина його стінки — 3 мм та менше. Незмінений, у повному скороченні жовчний міхур представлений подвійним контуром завтовшки у декілька міліметрів з бідною ехосигналами лінією, що розміщена приблизно між його стінок.
Дуоденальне зондування
І фаза |
10-20 хвилин, 10-20 мл |
II фаза |
4—6 хвилин |
IIIфаза |
3—5 хвилин, 3—5 мл |
IV фаза |
20—30 хвилин, 30—60 мл |
V фаза |
10—20 хвилин |
РН-метрія
Функціональні інтервали:
V |
0,9—1,2 — виражена гіперацидність |
IV |
1,3—1,5 — помірна гіперацидність |
III |
1,6—2,2 — нормоацидність |
II |
2,3—3,5 — помірна гіпоацидність |
1 |
3,6—6,9 — виражена гіпоацидність |
0 |
7,0 і більше — анацидність |
Спірографія — метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при виконанні дихальних рухів.
Всі показники легеневої вентиляції умовно поділяють на статичні або анатомічні— легеневі об'єми — і функціональні— безпосередньо показники легеневої вентиляції.
Показання до спірографії:
1. Визначення типу та ступеня дихальної недостатності.
2. Визначення впливу захворювання на динамічну функцію зовнішнього дихання.
3. Оцінка ефективності лікування бронходіляторами, інгаляційними глюкокортикоїдами та мембраностабілізуючими препаратами.
4. У комплексі з клінічними, електрокардіографічними, лабораторними критеріями диференційоване діагностування дихальної та серцевої недостатності.
5. Моніторинг показників ФЗД для оцінки ступеня прогресування захворювання.
6. Виявлення змін ФЗД в осіб, що мають ризик розвитку легеневих захворювань (палії, особи, що працюють в умовах впливу шкідливих факторів).
7. Спостереження за станом ФЗД в осіб, що працюють в умовах контакту з шкідливими факторами.
8. Експертиза працездатності та військова експертиза на основі оцінки ФЗД у комплексі з клінічними показниками.
9. Епідеміологічні дослідження з метою порівняння статусу здорового населення, що живе в різних екологічних умовах, та підтвердження суб'єктивних скарг при оцінці професійного впливу або впливу екологічних факторів.
10. Проведення бронходілятаційних тестів.
11. Проведення інгаляційних провокаційних тестів для діагностики наявності бронхіальної гіперреактивності: метахоліновий, гістаміновий, гіпервентиляційний, проба з фізичним навантаженням тощо.