Ультразвукове дослідження органів гепатопанкреатодуоденальної зони

Печінка: однорідна ехоструктура помірної щільності. Довжина правої долі печінки складає, у середньому, 13,8±0,17 см (11-15 см), її товщина 0,6±0,13 см (9-12 см). Довжина печінки у поперечному розрізі 17,05±0,23 см (14—19 см). Діаметр нижньої порожнистої вени 1,4±0,021 см (1,2—1,7 см), діаметр ворітної вени 11—13 мм. Діаметр селезінкової вени — 4,9±0,087 мм (4,1—6,2 мм), поздовжній розріз селезінки 9,5±0,07 см (8,5—11 см), поперечний розріз селезінки - 4,1±0,04 см (3,5-5,0 см).

Підшлункова залоза: у середньому, розміри головки коливаються від 2,2 до 3,0 см, тіла — від 1,1 до 2,2 см і хвоста — від 2,0 до 2,5 см. Внутрішній діаметр головного панкреатичного протоку дорівнює 1 мм, розміщений прямолінійно.

Жовчний міхур: представлений порожнинним утворенням довгастої форми. Нормальна товщина його стінки — 3 мм та менше. Незмінений, у повному скороченні жовчний міхур представлений подвійним контуром за­втовшки у декілька міліметрів з бідною ехосигналами лінією, що розміщена приблизно між його стінок.

Дуоденальне зондування

І фаза	10-20 хвилин, 10-20 мл
II фаза	4—6 хвилин
IIIфаза	3—5 хвилин, 3—5 мл
IV фаза	20—30 хвилин, 30—60 мл
V фаза	10—20 хвилин

РН-метрія

Функціональні інтервали:

V	0,9—1,2 — виражена гіперацидність
IV	1,3—1,5 — помірна гіперацидність
III	1,6—2,2 — нормоацидність
II	2,3—3,5 — помірна гіпоацидність
1	3,6—6,9 — виражена гіпоацидність
0	7,0 і більше — анацидність

Спірографія — метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при ви­конанні дихальних рухів.

Всі показники легеневої вентиляції умовно поділяють на статичні або анатомічні— легеневі об'єми — і функціональні— безпосередньо показники легеневої вентиляції.

Показання до спірографії:

1. Визначення типу та ступеня дихальної недостатності.

2. Визначення впливу захворювання на динамічну функцію зовнішнього дихання.

3. Оцінка ефективності лікування бронходіляторами, інгаляційними глюкокортикоїдами та мембраностабілізуючими препаратами.

4. У комплексі з клінічними, електрокардіографічними, лабораторними критеріями диференційоване діагностування дихальної та серцевої недо­статності.

5. Моніторинг показників ФЗД для оцінки ступеня прогресування захво­рювання.

6. Виявлення змін ФЗД в осіб, що мають ризик розвитку легеневих захво­рювань (палії, особи, що працюють в умовах впливу шкідливих факторів).

7. Спостереження за станом ФЗД в осіб, що працюють в умовах контакту з шкідливими факторами.

8. Експертиза працездатності та військова експертиза на основі оцінки ФЗД у комплексі з клінічними показниками.

9. Епідеміологічні дослідження з метою порівняння статусу здорового на­селення, що живе в різних екологічних умовах, та підтвердження суб'єктивних скарг при оцінці професійного впливу або впливу екологічних факторів.

10. Проведення бронходілятаційних тестів.

11. Проведення інгаляційних провокаційних тестів для діагностики наяв­ності бронхіальної гіперреактивності: метахоліновий, гістаміновий, гіпервентиляційний, проба з фізичним навантаженням тощо.