Холтерівське моніторування

Градація важкості стану за Лауном: якщо екстрасистол більше ніж 15 за 1 хв., то значно знижується хвилинний об'єм серця.

О ступінь важкості — монотопні екстрасистоли, не більше ніж ЗО на год.

1 ступінь — монотопні екстрасистоли, більше ніж ЗО на 1 год.

2 ступінь — наявність політопних екстрасистол, групові, політопні екстрасистоли.

3 ступінь — групові екстрасистоли (до 3-х).

4 ступінь — наявність екстрасистол за типом Rта Т. Чим вищий ступінь градації, тим фатальніша аритмія.

Ехокардіографія
Аорта 2,2-2,3 см
Ліве передсердя 2,4-2,9 см
Лівий шлуночок 4,1—5,0 см
Кінцевий діастолічний об'єм 123±7,4 см
Кінцевий систолічний об'єм	45±5,2 см
Товщина міжшлуночкової перетинки в діастолі	0,97±0,03 см
Товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка в діастолі	0,82±0,02 см
Фракція викиду	65±2,7%
Ступінь покоротшання передньо-заднього розміру	36±2,1%

Проби з фізичним навантаженням за іхс

Проби з дозованим фізичним навантаженням застосовуються у кардіо­логії для виявлення прихованих порушень серцевого ритму та провідності, діагностики артеріальної гіпертензії, добору і оцінки ефективності корона-роактивних, гіпотензивних і антиаритмічних препаратів, для розпізнавання хронічної коронарної недостатності у хворих з неясним діагнозом або для встановлення величини індивідуальної толерантності до фізичного наванта­ження у пацієнтів із вже відомою хворобою. Показаннями для проведення проби є: атиповий больовий синдром у грудній клітині; неспецифічні зміни ЕКГ в стані спокою; виражені порушення ліпідного обміну за відсутності ти­пових клінічних проявів хронічної коронарної недостатності (виявлення «прихованої» ішемії).

У кардіології проби з фізичним навантаженням проводять з використан­ням тредмілу (рухома доріжка) та велоергометру. Найчастіше застосовується велоергометрична проба (ВЕМ). її перевагою перед тредмілом є точ­ність дозування фізичного навантаження.

Абсолютними протипоказаннями для проведення ВЕМ є: СН ІІ Б і СН ІІІ; часті приступи стенокардії, посилення їх про­тягом попереднього тижня; розшаровуюча аневризма; значна дихальна не­достатність; гострий тромбофлебіт; тромбоемболія; гострі інфекційні захворювання.

Відносними протипоказаннями є: миготлива аритмія; атріовентрикулярна блокада; стеноз аорти; стабільна важка артеріальна гіпертензія (за систолічного ATвище 220 мм рт. ст. або діастолічного — більше 130 ммP¹"- ст.); екстрасистолія групова або рання; аневризма серця; тахікардія неясної генези (з частотою серцевих скорочень 100 на 1 хв. і більше); ендокринні захворювання (цукровий діабет, мікседема, тиреотоксикоз); печінкова та ниркова недостатність; значна анемія; гіпертермія; блокада ніжок пучка Гіса (у зв'язку з неможливістю оцінити зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу за фізичного навантаження). Не рекомендується проба на фоні дигіталізації.

Підготовка до проби.

Проба проводиться через 2 години після їжі. За добу скасовують лікарські препарати (нітрати, антагоністи кальцію, препарати калію, анаболітики та гормони). бета-адреноблокатори слід скасувати за 3 дні. Пролонго­вані форми нітратів та антагоністів кальцію — за 2 дні. У випадку появи на­падів стенокардії застосовують нітрогліцерин. Лікування серцевими глікозидами залежно від дози припиняється за 3—7 днів.