Заняття 44 сечова система. Розвиток і будова нирок. Сечовивідні шляхи.

Актуальність теми: Вивчення будови і функції нирок має важливе значення для розуміння фізіології та механізмів розвитку патологічних процесів в цих органах в клініці внутрішніх та хірургічних захворювань. Вивчення будови і функції сечовивідних шляхів має важливе значення для розуміння етіології та механізмів розвитку патологічних процесів, які розгортаються в сечовидільній системі при її захворюваннях.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, будову і функції нирки, сечоводів та сечового міхура

УМІТИ: Визначати в гістологічних мікропрепаратах кіркову та мозкову речовину нирок, сечовід та сечовий міхур. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Анатомічна будова нирок, сечоводу і сечового міхура. 2. Характеристика епітеліальної тканини. 3. Перенесення речовин крізь напівпроникливі мембрани. 4. Значення осмотичного тиску для переносу речовин. 4. Пухка волокниста сполучна тканина. 5. Гладка м’язова тканина..

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Розвиток нирки: тканинні джерела, стадії розвитку. 2. Будова нирок: кіркова речовина, нефрони, вміти намалювати схематично нефрон. 3. Мікро- і ультрамікроскопічна будова відділів нефрона. 4.Будова мозкової речовини нирок: прямі канальці, їх мікро- і субмікроскопічна будова. 5. Збірні трубки, їх будова. 6. Розвиток сечоводів та сечового міхура: тканинні джерела. 7. Будова сечовода: оболонки стінки, клітинний склад епітелію. 8. М’язова оболонка сечовода. 9. Розвиток сечового міхура: тканинні джерела. 10. Оболонки стінки сечового міхура: рельєф, будова і клітинний склад слизової оболонки, підслизової основи, шари м’язової оболонки та особливості будови зовнішньої оболонки сечового міхура.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис. 1. Нирка.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- капсула, 2- кіркова речовина, 3- мозкова речовина, 4- ниркове (мальпігієве) тільце, 5- звивисті канальці нефрона, 6- мозкові промені, 7- дугова артерія, 8- дугова вена, 9- збірні канальці, 10- піраміди, 11- колонки.

Рис. 2. Кіркова речовина нирки.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А- ниркове тільце: 1- зовнішній листок капсули нефрона, 2- порожнина капсули, 3- капіляри судинного клубочка, 4- ядра ендотелію капілярів, Б- проксимальний каналець, В- тонкий відділ, Г- дистальний каналець, 5- прошарки сполучної тканини.

Рис.3. Сечовід (поперечний переріз).

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення: А- слизова оболонка: 1- перехідний епітелій, 2- власна пластинка слизової оболонки, Б- м’язова оболонка, В- адвентиційна оболонка.

Рис.4. Сечовий міхур.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення:40х10.

Позначення: слизова оболонка: 1- глибокі складки слизової оболонки, 2- перехідний епітелій слизової оболонки, 3- власна пластинка слизової оболонки, Б- м’язова оболонка зі сполучнотканинними прошарками, 4- кровоносні судини, В- адвентиція або сероза.

Рис. 5. Замалювати схему нефрона в альбом.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

Фрагмент ниркового тільця. Кіркова речовина нирки (зб.9000) (рис. 74)

Позначення:1-зовнішній епітелій капсули, 2-базальна мембрана, 3-внутрішній епітелій капсули (подоцит): а)ядро, б)цитоплазма, 4-порожнина капсули, 5-гемокапіляр.

Контакт подоцитів з гемокапілярами. Ниркове тільце (зб.9000) (рис. 75)

Позначення:1-подоцит: а)ядро, б)тело, в)цитотрабекула, г)цитоподія, 2-гемокапіляр: а)ендотеліоцит, б)базальна мембрана, в)фенестри, г)еритроцит у просвіті.

Фільтраційний бар'єр у складі ниркового тільця (зб.45000) (рис. 76)

Позначення: 1-тришарова базальна мембрана: а)світлі шари, б)темный шар, 2-ендотелій: а)фенестри, 3-просвіт гемокапілляра, 4-цитотрабекула, 5-цитоподія.

Епітеліоцит проксимального відділу нефрону. Кіркова речовина нирки (зб.15000) (рис. 77)

Позначення:1-епітеліоцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)мікроворсинки, г)інвагінації плазмолеми, 2-просвіт гемокапіляра, 3-базальна мембрана.

Фрагмент базальної частини епітеліоцита дистального відділу нефрону (зб.37000) (рис. 78)

Позначення:1-базальна мембрана, 2-складки плазмолеми, 3-мітохондрії.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів стоматологічного факультету/ Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2008.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.