Заняття 2 цитологія. Загальна організація клітини. Поверхневий комплекс клітини. Будова цитоплазми. Мембранна органела клітини.

Актуальність теми: Основою будови еукаріотичних організмів є найменша одиниця живого - клітина (cellula). Клітина - це жива система, яка складається з цитоплазми і ядра, і є основою розвитку, будови і функцій рослинних і тваринних організмів. Знання загальних принципів будови клітини дає можливість лікарю правильно встановити клінічний діагноз..

Мета заняття:

ЗНАТИ: Поняття про клітину і неклітинні структури. Загальний план будови клітини, симпласти, синцитії. Мембранні органели клітини.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах мітохондрії, ендорлазматичну сітку, комплекс Гольджі, лізосоми. Ідентифікувати електронні мікрофотографії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Інтерпретуйте поняття живий організм, клітина. 2. Інтерпретуйте физико-хімічний склад і властивості цитолеми і цитоплазми.

Вивчіть тему за підручником і конспектом лекції. Проконтролюйте свої знання з таких питань:

1. Цитологія. Визначення. 2. Рівні організації живого. 3. Визначення клітини. 4. Цитоплазма і її склад. 5. Цитолема, сучасні відомості про її будову. 6. Симпласт, синцитій. 7. Органела. Визначення, класифікація, будова, функції. 8. Будова і функції органели мембранного типу: мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, лізосоми, пероксисоми.

Заповніть удома таблицю за зразком:

Органели		Включення
Види	Функції	Види	Функції
1.		1.
2.		2.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Рослинні клітини шкірки цибулі.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-вторинна оболонка, 4-хроматин, 5-ядерце.

Рис.2. Тваринні клітини печінки аксолотля.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-ядро клітини печінки, 2-цитоплазма, 3-хроматин ядра, 4-межі клітин.

Позначення: 1-ядро клітини печінки, 2-цитоплазма, 3-хроматін ядра, 4-межі кліток

Рис.3. Мітохондрії.

Забарвлення: кислий фуксин за Альтманом

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-мітохондрії, 2-цитоплазма клітини, 3-ядро, 4-межі клітин.

Рис.4. Пластинчастий комплекс у нервових клітинах.

Забарвлення осмієвою кислотою.

Збільшення: об.40, ок.10.

Позначення: 1-нитки пластинчастого комплексу, 2-ядро.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

Схема молекулярної будови клітинної оболонки - плазмолеми (рис. 11).

Позначення: 1-біліпідний шар: а) гідрофобні кінці, б) гідрофільні головки фосфоліпідів, 2-глікокалікс, підмембранний шар, 4-інтегральні білки, 5-периферійні білки, 6- холестерин, 7-глікопротеїн, 8-гліколіпід.

Электронномікроскопічне зображення плазмолеми (тришарова будова) (рис. 12).

Позначення: А - вільна поверхня клітини: 1-щільний внутрішній шар, 2-світлий середній шар, 3-щільний зовнішній шар, 4-глікокалікс, 5-цитоплазма. (зб. 210000).

Б - плазмолема двох контактуючих клітин: 1-клітинна оболонка, 2-тонкий міжклітинний простір, 3-цитоплазма. (зб. 400000).

Фагоцитоз (зб.41000) (рис. 13).

Позначення: 1-цитоплазма клітини, 2-випинання цитоплазми, 3-інвагінація клітинної оболонки, 4-фагоцитований матеріал.

Макропіноцитоз мікроворсинками ендотеліоцитів кровоносних капілярів (рис. 14) (зб.12000).

Позначення: 1-цитоплазма ендотеліоцита, 2-просвіт капіляра, 3-ворсинка, вакуоль, що утворилася.

Мікропіноцитоз в ендотеліоцитах кровоносного капіляра (зб.27000) (рис. 15).

Позначення: 1-цитолемма ендотеліоцита, 2-кавеола, 3-піноциотозні пухирці, 4-цитоплазма ендотеліоцита, 5-просвіт капіляра.

Виділення секрету келихоподібною клітиною (гландулоцитом) (рис. 16) (зб.14000).

Позначення: 1-секреторні гранули, 2-апікальна частина клітини, 3-вихід секрету назовні.

Простий контакт між двома епітеліальними клітинами (зб.15000) (рис. 17).

Позначення: 1-плазмолема, 2-міжклітинний простір.

Система міжклітинних контактів (рис. 18) (зб.15000).

Позначення: 1-пальцевидний, 2-за типом замка, 3-щільний замикаючий, 4-десмосомальний (десмосома).

Вставний диск. З'єднання кардіоміоцитів (зб.18000) (рис. 19)

Позначення: 1-плазмолема, 2-система десмосом і нексусів (щілинних контактів), 3-міофібрила, 4-мітохондрія.

Спеціалізований контакт між нервовими клітинами - синапс (зб.47000) (рис. 20).

Позначення: 1-синаптичний полюс, 2-постсинаптичний полюс, 3-синаптична щілина, 4-синаптичні пухирці.

Гранулярна ендоплазматична сітка (зб.71000) (рис. 21).

Позначення: 1-канальці, 2-рибосоми, 3-фрагмент ядра.

Агранулярна ендоплазматична сітка (зб.47000) (рис. 22).

Позначення: 1-фрагмент ядра, 2-канальці ендоплазматичної сітки, 3-мітохондрія, 4-ліпосома.

Комплекс Гольджі (зб.24000) (рис. 23).

1-цистерни, 2-пухирці, 3-вакуолі, 4-фрагмент ядра.

Мітохондрії (зб.27000 і 120000) (рис. 24)

Позначення: 1-зовнішня мембрана, 2-внутрішня мембрана, 3-кристи, 4-мітохондріальний матрикс, 5-гіалоплазма.

Лізосоми (зб.27000) (рис. 25)

Позначення: 1-первинна лізосома, 2-вторинна лізосома (автофагосома), 3-залишкове тільце.

Пероксисома (зб.47000) (рис. 26)

Позначення: 1-оточуюча мембрана, 2-матрикс, 3-щільна серцевина.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів стоматологічного факультету/ Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2008.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.