Заняття 12 залозистий епітелій. Залози.

Актуальність теми: Залози виконують в організмі людину секреторну функцію. Більшість з них - це похідні залізистого епітелію. Секрет залоз має істотне значення для процесів травлення, росту, розвитку, взаємодії з навколишнім середовищем.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток, класифікацію, будову і функції залозистого епітелію.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах сальну і потову залозу шкіри.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Загальний план будови клітини. 2. Органела мембранного типа, яка виконує синтетичні функції. 3. Будова плазмолеми клітини. 4. Міжклітинні контакти.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Тканина. Визначення. 2. Екзокринні і ендокринні залози. 3. Ендоепітеліальні і екзоепітеліальні залози. 4. Класифікація екзоепітеліальних залоз за кількістю вивідних проток, формою і кількістю кінцевих відділів. 5. Типи секреції залоз. 6. Класифікація залоз за хімічним складу секрету. 7. Будова секреторних клітин. Поняття про клітинний цикл гландулоцита.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Сальна залоза в препараті "Шкіра з волосом"

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-секреторний відділ, 2-камбіальні клітини, 3-дегенерірующие клітини, які перетворюються на шкірне сало, що 4-виводить протоку.

Рис.2. Потова залоза шкіри пальця

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення:40х10

Позначення: 1-кінцеві відділи потових залоз, 2-вивідні протоки потових залоз, 3-багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

Екзокриноцит (зб.12000) (рис.47)

Позначення: 1-ядро, 2-секреторні гранули в апікальному полюсі клітини, 3-мітохондрії

Ендокриноцит (зб.21000) (рис.48)

Позначення: 1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-гранули гормону, 4-базальна мембрана, 5- цитоплазма ендотеліоцита, 6- просвіт гемокапіляра

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів стоматологічного факультету/ Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2008.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 13 кров людини і тварин. Лімфа.

Актуальність теми: кров, лімфа, тканинна рідина складають внутрішнє середовище організму, що забезпечує умови для нормального функціонування систем і органів. Ці речовини підтримують гомеостаз - постійну кількість речовин, виведення продуктів проміжного кінцевого обміну, що необхідне для роботи всіх органів і систем.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Склад і функцію крові і лімфи.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах формені елементи крові: еритроцити, гранулоцити, агранулоцити, тромбоцити.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Загальний план будови клітини, клітинна мембрана і органели. 2.Біологічне значення концентрації водневих іонів. 3. Інтерпретуйте значення буферних систем в підтримці постійності хімічного складу крові. 4.Інтерпретуйте механічні особливості крові.

Вивчіть тему за підручником і конспектом лекції. Проконтролюйте свої знання з таких питань:

1.Тканини. Визначення. 2.Класифікация тканин. 3.Компоненти крові. 4.Будова і функції еритроцитів. 5.Будова і функції гранулоцитів - нейтрофільних, еозинофільних, базофільних лейкоцитів. 6.Будова і функція агранулоцитів і тромбоцитів.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

Вивчіть, намалюйте в альбомі і опишіть мікропрепарати:

Рис.1. Мазок крові жаби.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-цитоплазма еритроцита, 2-ядро еритроцита, 3-лейкоцити, 4-тромбоцити.

Рис.2. Мазок крові людини

Забарвлення: гематоксилін-еозин або азур-еозин за Романовськім-Гимзой

Збільшення: 40х10

Позначення: 1-еритроцити, 2-нейтрофіли сегментоядерниє, 3-лімфоцити середні, 4-лімфоцити великі, 5-лімфоцити малі, 6-еозинофіли, 7-базофіли, 8-моноцити, 9-тромбоцити.

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

Еритроцити (червоні кров'яні тельця) (зб.9000) (рис.49)

Позначення: 1-нормоцит-діскоцит, а)-плазмолема, б) гемоглобін

Еритроцити-ехіноцити (зб.5000) (рис.50)

Позначення: 1-ехіноцити, а) шипи

Тромбоцити (зб.14000) (рис.51)

Позначення: 1-гранули, 2-гіалоплазма, 3-плазмолема.

Мегакаріоцит (зб.10000) (рис.52)

Позначення: 1-фрагмент ядра, 2-цитоплазма, 3-гранули.

Нейтрофільний гранулоцит (сегментоядерний) (зб.10000) (рис.53)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-первинні гранули (лізосоми), 3-вторинні гранули (специфічна зернистість), 4-ворсинка.

Нейтрофільний гранулоцит (юний) (зб.11000) (рис.54)

Позначення: 1-ядро, 2-гранули, 3-комплекс Гольджі.

Еозинофільний гранулоцит (зб.10000) (рис.55)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-специфічна зернистість (гранули)

Базофільний гранулоцит (зб.12000) (рис.56)

Позначення: 1-сегмент ядра, 2-гранули.

Лімфоцит (малий світлий) (зб.7000) (рис.57)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-ворсинка, 4-інвагінація каріолеми.

Лімфоцит (малий темний) (зб.7000) (рис.58)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма.

Середній лімфоцит (зб.10000) (рис.59)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-мітохондрія, 4-гранулярна ендоплазматична сітка.

Плазмоцит (зб.12000) (рис.60)

Позначення: 1-ядро, 2-гранулярна ендоплазматична сітка, 3-мітохондрія, 4-комплекс Гольджі, 5-плазмолема.

Моноцит (зб.10000) (рис.61)

Позначення: 1-підковоподібне ядро, 2-лізосоми, 3-плазмолема, 4-ворсинки.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології для студентів стоматологічного факультету/ Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2008.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.