Методичні вказівки до самостійного опрацювання теми:

Питання цільових виступів курсантів:

1. Поняття права власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні.

2. Недоторканість права власності.

3. Суб’єкти та об’єкти права власності.

4. Зміст права власності.

5. Класифікація підстав (способів) набуття права власності та характеристика окремих способів.

6. Момент виникнення у набувача права власності за первісними підставами.

7. Момент набуття права власності за правочином.

8. Порядок та межі здійснення права власності.

9. Тягар утримання майна.

10. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна.

11. Земля (земельна ділянка) як об’єкт права власності.

12. Суб’єкти та об’єкти права власності на землю (земельну ділянку).

13. Право власника на забудову земельної ділянки.

14. Самочинне будівництво.

15. Право на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній.

16. Поняття житла.

17. Житловий будинок, садиба, квартира як об’єкти права власності.

18. Права власника житлового будинку, квартири.

19. Права житлово-будівельного (житлового) кооперативу та їх членів на квартиру в будинку кооперативу.

20. Об’єднання власників житлових будинків, квартир.

21. Підстави та порядок припинення права власності.

Теми рефератів:

1. Поняття права власності та його зміст.

2. Право власності українського народу.

3. Право приватної власності.

4. Право державної власності.

5. Право комунальної власності .

6. Підстави набуття права власності.

7. Момент виникнення права власності.

8. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна.

9. Здійснення права власності.

10. Право власності на землю (земельну ділянку).

11. Право власності на житло.

12. Припинення права власності.

Практичні завдання:

Завдання №97

Попов на підставі домовленості з родичем Єгоровим передав останньому у користування за довіреністю автомобіль строком на один рік. Через рік Попов оформив на ім’я Єгорова нову довіреність, а потім продовжив її ще на три роки. Таким чином, автомобіль знаходився у Єгорова протягом п'яти років. Через п'ять років Попов пред'явив позов до Єгорова про повернення автомобіля, вказуючи, що повернути його в добровільному порядку відповідач відмовляється. Єгоров позову не визнав і пояснив, що автомобіль фактично належить йому, а не Попову. За словами відповідача вони домовилися про його купівлю-продаж, а оскільки коштів на переоформлення автомобіля у Єгорова не вистачало, вирішили, що Єгоров до накопичення необхідної суми буде користуватися автомобілем за довіреністю, а Попов не буде висувати жодних претензій з цього приводу. Також Єгоров стверджував, що він передав Попову як оплату за авто 37300 грн. На підтвердження того, що він сплатив Попову 37 300 грн, Єгоров представив у суді розписку, у якій стверджувалось, що Єгоров повернув Попову позичені 37 300 грн. Єгоров просив визнати за ним право власності на автомобіль.

Чи можна визнати Єгорова власником автомобіля чи автомобіль підлягає поверненню Попову? З якого моменту виникає право власності у набувача за договором? Яка із сторін несе ризик випадкової загибелі речі? Яке рішення повинен винести суд?