- •Варіант №1
- •1.Проблема вибору життєвого шляху героями роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні»? Панаса Мирного та Івана Білика.
- •2.Багатогранність діяльності Михайла Старицького, її значення для розвитку української культури.
- •Варіант №2
- •1.Проаналізуйте засоби художнього втілення міфологічного світового буття у творі Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
- •2.Проаналізуйте засоби художнього втілення образу матері в сучасній поезії Андрія Малишка. Василя Симоненка та ін. Прочитайте один з віршів про матір.
- •Варіант №3
- •2.Людина й народ як творці історії та культури в романі «Диво» Павло Загребельного.
- •Варіант 4
- •1. Мотиви громадської та інтимної лірики в.Сосюри. Прочитати напам’ять вірш поета
- •Літо бабине
- •2.Тематика й поетика новел Григора Тютюнника
- •Варіант 5
- •1.Проаналізуйте засоби художнього втілення міфологічного світового буття у творі Михайла Коцюбинського тіні забутих предків
- •2. Проаналізуйте засоби художнього втілення образу матері в сучасній поезії Андрія Малишка. Василя Симоненка та ін.. Прочитайте один з віршів про матір.
- •Варіант 6
- •1.Ольга Кобилянська як визначний майстер психологічної прози(на прикладі вивчених творів) «Земля»
- •2. Особливості інтерпретації образу України у поезії Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш "Лебеді материнства".
- •Лебеді материнства
- •Варіант 7
- •1.Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії «Лісова пісня Лесі Українки»
- •2. Краса і щирість любовного почуття в ліриці Василя Симоненка.
- •Варіант 8
- •1. Творчість письменників рідного краю: чільність постаті й найвизначніші набутки.
- •2. Морольно – фільсовька проблематика романістики Олеся Гончара (на прикладі вивченого твору) «Собор»
- •Варіант 9
- •1. Глибина розкриття психології людини в екстремальних обставинах у творчості Володимира Винниченка (на прикладі прочитаних творів).
- •2. Образ Марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис українського народу. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- •Варіант 10
- •1. Творчість Василя Стефаника в контексті української та світової новелістики.
- •2. Людина в протистоянні зі злом і несправедливістю в поезії Василя Стуса. Прочитати напам'ять вірш поета
- •Мотиви травня
- •Варіант 11
- •1.Проблема боротьби за вільне, духовне багате життя людини у «Лісовій пісні Лесі Українки».
- •2. Літературне "шістдесятництво" як суспільне та культурне явище. Аналіз життя та творчості одного з поетів-шістдесятників (за вибором учня). Прочитати напам'ять вірш аналізованого автора.
- •Варіант 12
- •1. Утвердження духовно-моральних цінностей людського буття в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Прочитати напам'ять уривок із твору.
- •2. Реалізм і символіка картин української дійсності в романі Уласа Самчука “Марія”.
- •Варіант 13
- •1. Поетизація буття гуцулів у повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського.
- •2. Героїзм і трагізм історичної долі українського народу y творчості Олександра Довженка.
- •Варіант 14
- •1. Зображення людських почуттів у повісті Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків.
- •2. Світ дитинства в кіноповісті "Зачарована Десна" Олександра Довженка.
- •Варіант 15
- •1. Творчість Лесі Українки як видатне явище світової літератури. Прочитати напам'ять вірш "Contra spem spero".
- •2. Зображення духовної величі й краси людини у творчості Івана Багряного (на прикладі прочитаних творів).
- •Варіант 16
- •1. Михайло Коцюбинський як майстер імпресіоністичної психологічної новели.
- •2. Образ ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка.
- •Варіант 17
- •2. Трагедія роду й народу в романі "Вершники" Юрія Яновського.
- •Варіант 18
- •2. Образ України в поезії "Любіть Україну" Володимира Сосюри.
- •Варіант 19
- •1. Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки.
- •Варіант 20
- •1 Майстерність Івана Карпенка-Карого як драматурга ( на прикладі комедії « Хазяїн» ).
- •2. Цінності людського буття в поезії Максима Рильського.
- •Варіант 21
- •1. Поетична драма "Зів'яле листя" Івана Франка: історія написання, спектр любовного почуття, образ ліричного героя, особливості поетичної форми. Прочитати напам'ять вірш “Чого являєшся мені .”.
- •2. Зображення в прозових творах Миколи Хвильового боротьби добра і зла в душі людини та житті суспільства.
- •Варіант 22
- •1.Людина, сім*я та суспільство в психологічному й моральному аспектах за повістю Івана-Нечуя Левицького «Кайдашева сім*я»
- •2.Особливості зображення національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитати вірш на пам*ять « Пам*яті тридцяти»
- •Варіант 23
- •1. Ідейно-художнє багатство філософської та громадянської лірики Івана Франка.
- •2. Характер конфлікту та його художнє втілення в драматургії Миколи Куліша (на прикладі вивченого твору).
- •Варіант 24
- •1 Проблема вибору життєвого шляху героями роману « Хіба ревуть воли , як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.
- •2.Людина, природа, всесвіт у збірці «Сонячні сонети» Павла Тичини. Прочитати вірш на пам*ять « Ви знаєте, як липа шелестить ?»
- •Варіант 25
- •1. Багатогранність діяльності Михайла Старицького, її значення для розвитку української культури.
- •2. Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри.
- •Варіант 26
- •1. Риси духовної й матеріальної культури українців у повісті Івана-Нечуя Левицького «Кайдашева сім*я»
Варіант 6
1.Ольга Кобилянська як визначний майстер психологічної прози(на прикладі вивчених творів) «Земля»
Повість "Земля" - осмислення сутності людського буття B 1902 р. з'явилась велика повість з селянського життя - “Земля”, присвячена батькові письменниці Юліанові Кобилянському.
В основу твору лягла трагічна подія, що сталася восени 1894 р. В селі Димка на Буковині, в сім'ї селянина у якій брат убив брата. Вперше про цю подію О.Кобилянська згадує в “Царівні”. В нарисі “На полях” теж є згадка про цю трагедію, розгорнуту у широке полотно в повісті “Земля”.
В автобіографії “Про себе саму” (1912) О.Кобилянська пише: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала - ох, як крилами ридала! Саме в той час лежав мій батько тяжко хворий, і я сама не почувала себе особисто щасливою. Написання цієї повісті дало мені рівновагу, вдоволення і гнало до дальшого творення”.
У повісті «Земля» перед читачем постає багатий світ непростих людських стосунків, повний глибоких емоційних переживань і сильних почуттів, тісно переплетених між собою.
Через власне серце пропускає Ольга Кобилянська болі, терпіння, сподівання хлібороба. Жах трагедії вражає насамперед тому, що сталася вона в родині добрих, працьовитих, порядних господарів. Івоніка Федорчук - батько Михайла і Сави - чесний і працьовитий господар, що невсипущими трудами з дружиною Марійкою зібрав чотири гектари землі, яку хоче передати синам. "Як я колись замкну очі, то хочу аби моя земля перейшла в робучі руки. Я її не вкрав і не придбав оманою. Я й моя Марійка - ми обоє доробилися її, оцими нашими руками дороблялися її . Вона підпливла нашою кров'ю і нашим потом". Земля для Івоніки - жива істота, він подумки розмовляє з нею. Старший син Івоніки Михайло - його гордість і надія. "По всіх селах навкруги немає йому пари - такий добрий", - говорить про нього літня селянка Докія. Так само прив'язана до землі його дружина Марійка. Відмовляючи молодшого сина від його поведінки, мати говорить, скільки праці вкладено в землю: "Лиш Бог один знає, як я не раз із голоду скавуліла! Але зложеного крейцарка ми не дотикалися. Аби я раз булочку собі купила, то й то ні!" Письменниця майстерно відтворює діалектику людської душі: коли батьки дізналися про смерть Михайла, горе змінило їх, бажання помсти і ненависть до вбивці охопило їх. Але ж Сава-тепер їх єдиний син. Івоніка блискавично хапає й ховає кулю, що випала з тіла Михайла під час експертизи, бо по ній можна впізнати вбивцю. Сава - вбівца.
Тужачи за сином, Івоніка знову згадує силу і владу землі: "Не для тебе, синку, була вона, а ти для неї! Ти ходив по ній, плекав її, а як виріс і став годний, вона створила пащу й забрала тебе". І коли Марійка почала ходити по ворожках, хто ж убивця Михайла, Івоніка вдруге вдарив її, хоча до загибелі сина "й не кивнув пальцем на свою жінку".
Не однаковими виросли їхні сини - Михайло й Сава. Михайло - роботящий юнак, який любить і поважає батьків, уміє і прагне працювати. Він як старший син мусив іти до армії. Це справжня велика драма, яку тяжко переживали батьки і він сам.
Михайло любить землю, працю на ній, але людина для нього - дорожча. Покохавши бідну наймичку Анну, він ладен відмовитися від своєї частки землі, якщо батьки, які мріють про заможну невістку, не погодяться на їхній шлюб. Але щасливим Михайло почував би себе з Анною, хазяйнуючи на батьківській землі.
Письменниця глибоко проникає у психологію Сави, який не любить землі. Він цілими днями вештається лісами і луками з рушницею. Вбити пташку чи дрібну тваринку було для нього задоволенням. Жорстокий і ледачий, він звик до крові, і вона не страшила його. Савина прив'язаність до двоюрідної сестри, циганки Рахіри, злодійкуватої і ледачої, - це теж патологічний зв'язок, заснований на гріхові і злі. Рахіра потихеньку призвичаювала його до думки, що тільки він один мусить володіти батьківською землею, бо "що значить чоловік без землі?". Вона заклинає його, ворожить, чародіє: "Тобі їаае земля через мене . Ти будеш багач, Саво, і будеш моїм багатим ґаздою". Сава визріває на братовбивцю. Він одружується з Рахірою, але все це не дало йому ні щастя, ні спокою.
О. Кобилянська наголошує, що предметом її дослідження будуть не стільки зовнішні факти і події, скільки їхній внутрішній зміст. І справді, явища соціально-побутові переломлються тут крізь призму психології, внутрішнього світу людини.
Психологічному аналізу, власне, підпорядковано все: і композиція, і художні засоби, і пейзаж, що з традиційного тла, на якому розвивається дія, переріс у самостійний образ-символ, несучи в собі відповідний до розвитку сюжету настрій. Наприклад: образ «сусіднього ліска», де має відбутися вбивство, образ таємничої мряки, що огортає поля, образ темної ночі тощо. Цьому підпорядковані й психологічні деталі (нез'єднані руки Михайла й Анни, що символізують трагічну історію їхнього кохання, та ін.), і вся та внутрішня гармонізація мови, кольорова гама, що нею користується письменниця для змалювання природи.
Своїм ідейним змістом, соціально-психологічною насиченістю “Земля” протистоїть сентиментально-ідилічним малюнкам з життя села, що їх знаходимо в творах ліберально-буржуазних письменників. Повість О.Кобилянської - гостро драматичний твір, сповнений гірких роздумів про тяжку селянську долю , про залежність селянина від землі, яка для нього стає фатумом, молохом, поглинає всі його думки і почуття О. Кобилянська з великою правдивістю і художньою переконливістю показала, як в умовах приватновласницького суспільства влада землі для селянина стає фатальною, як власницькі інстинкти знищують високі людські почуття. Факт братовбивства, що ліг в основу твору, письменниця розробила в плані псизологічного аналізу внутрішнього світу героїв, тому за ідейним змістом, суспільно-громадським звучанням повість “Земля” вийшла далеко за рамки родинної хроніки. Епіграф до повісті взято з твору норвежця Йонаса Лі: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша”. Повість “Земля” - це вершина реалізму Кобилянської - поставила її авторку в ряд найвидатніших українських художників слова початку ХХ століття.
Захоплені глибиною змісту, художньою красою прози О.Кобилянської, і перші читачі її книжок, і дослідники, що впродовж сторіччя вивчають її творчість, давали і дають їй найвищі оцінки. Письменницю називали пишною трояндою в саду української літератури, гірською орлицею, правдивим талантом, карпатською красою, борцем за розкріпачення жінки. Кожне з цих поетичних визначень характеризує певну грань її прози. Кобилянська справді, після Ю.Федьковича, вдруге відкрила світові Буковину, залишившись у свідомості поколінь ясною, осяйною царівною цього пишного краю української землі.